Рішення № 135873192, 08.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5787/25

Провадження 2-354/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 квітня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Обухів цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому посилаючись на ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків відносно її малолітнього сина, позбавити відповідачку батьківських прав відносно, сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову представниця позивача зазначила, що мати дитини з березня 2017 року і по сьогоднішній свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо свого сина: не підтримує зв`язок, дитина проживає з бабою ОСОБА_3 , яка самостійно займається його вихованням, утриманням, лікування та розвитком дитини. Також просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

09 жовтня 2025 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі, по справі призначено підготовче судове засідання.

11 грудня 2025 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

18 грудня 2025 року на адресу Обухівського районного суду Київської області від позивача надійшли уточнення позовних вимог, а саме просили розглядати прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

- Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- Зобов?язати Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести запис про позбавлення батьківських прав до актового запису про народження серія НОМЕР_1 від 02.10.2014 року № 2 на малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Представниця позивача Кізлівська І.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник третьої особи Карпенко Г.Ф. в судове засідання подала до суду заяву про розгляд справи без участі, просила суд розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоч про розгляд справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подала.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Вислухавши представницю позивача, третю особу, перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, як орган опіки та піклування, з метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Статтями 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до самостійного життя, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати їх доглядом та лікуванням.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини 1 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини 4 статті 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з статей 164, 166 Сімейного кодексу Україниухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

ОСОБА_2 , згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.10.2014 року, записана матір?ю дитини.

Згідно з довідкою № 7165 від 26.09.2017 виданою Обухівським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у розшуку.

17.07.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулась до Обухівського ВП ГУНП в Київській області з приводу встановлення місця знаходження її доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Яблунівка, Кагарлицького р-н., Київської обл. зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка 14.03.2017 року пішла з дому та місце її знаходження на даний час невідоме.

17.07.2017 року зареєстровано повідомлення до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події Обухівського відділу поліції за № 9317.

01.08.2017 СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області порушено кримінальне провадження № 12017110230001276 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

09.08.2017 СКП Обухівського ВП ГУНП в Київській області заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 16/01/77-2017. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в державний розшук.

На даний час проводяться оперативно заходи по встановленню місця знаходження зниклої.

Остання відома адреса реєстрації та проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . Станом на 01.06.2025 року, місце знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Обухівському РУП ГУНП в Київські області, не встановлено.

Відомості про батька дитини записані згідно з ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідно до розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12.10.2017 року № 445 над малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено опіку та призначено опікуна - ОСОБА_3 - бабусю по материній лінії.

Малолітній ОСОБА_4 проживав та проживає разом з бабусею (опікуном) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 самостійно займається вихованням та утриманням малолітнього онука, лікуванням та розвитком дитини. Вдома створені всі необхідні житлово-побутові умови для всебічного розвитку дитини. ОСОБА_5 підтримує постійний зв?язок з навчальним закладом та класним керівником, зі спеціалістами служби у справах дітей та сім?ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, звітуючись про стан виконання нею своїх опікунських обов?язків та дотримання прав підопічної дитини.

3 березня 2017 року і по сьогоднішній день ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов?язків щодо свого сина: не піклується про його життя та здоров?я, не займається вихованням, не цікавиться навчанням та розвитком, не телефонує, не вітає зі святами, фінансово не допомагає.

Обухівським районним судом Київської області 24.04.2019 було розглянуто і задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно із заочним рішенням у справі № 372/2393/18.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів № 866 від 24.09.2008 року якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

В абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № З «про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною у обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України (абз. 1 п. 16 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 № 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини (дітей).

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства"визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (п. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).

Суд враховує, що обов`язок із утримання дітей покладається на обох батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Зі змісту та аналізу зазначених статей слідує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182СК Українипередбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину. А саме, зокрема - матеріальне становище дитини та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого будуть стягуватися аліменти, свідченням чого є величина витрат на утримання себе та членів своєї родини.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому, вимоги позивача підлягають задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 06.10.2025 року.

Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів малолітніх дітей, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки вимоги щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ґрунтуються на законі, тому в даному випадку доцільним буде стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.10.2025 року.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК Українисуд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 59, 60, 63, 65 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов?язати Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести запис про позбавлення батьківських прав до актового запису про народження серія НОМЕР_1 від 02.10.2014 року № 2 на малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Р.О. Рабчун