Рішення № 135872925, 16.04.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14551/25

Провадження № 2/357/1649/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

16 квітня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Бондар Ж.А, представника позивача адвоката Дідич П.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В :

10.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що з ОСОБА_2 вона познайомилася у березні 2013 року, разом працювали, зустрічалися, а потім почали проживати разом однією сім`єю у будинку батьків у с. Матюші. Потім вона завагітніла, стала на «Д» облік у Білоцерківській центральній районній лікарні. ОСОБА_2 дуже радів з приводу її вагітності, бажав народження дитини та визнавав її батьком, здавав необхідні аналізи і проходив відповідні дослідження у лікарні, дані про які заносилися до медичної карти з приводу вагітності. Перед пологами ОСОБА_2 поїхав до Криму, щоб знятися з реєстраційного обліку, після чого вони вже не проживали разом, але з його родичами у неї збереглися добрі, навіть родинні відносини. Саме мати відповідача - ОСОБА_3 оплатила її пологи та допомагала у цей період. Дочка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лікарні після пологів її забирали відповідач зі своїми родичами (мати та сестра) та її батьки. Хоча їх сімейні відносини з відповідачем і не понови лилися, він завжди визнавав ОСОБА_4 своєю дитиною. Також, у липні 2014 року на хрестинах дитини, відповідач був присутній разом із матір`ю та сестрою. Однак, і після цього їх з відповідачем відносини не відновилися, натомість його мати увесь час підтримувала її з дитиною, дуже добре ставилася до них, визнавала ОСОБА_4 своєю онукою, допомагала матеріально, цікавилася життям дитини, її потребами, вітала на свята, проводила з нею час, дарувала подарунки та давала гроші. Відповідач також увесь час зустрічався із дочкою, проводив із нею час, сестра відповідача возила ОСОБА_4 до нього у м. Київ у гості, вона також визнавала дитину своєю племінницею, завжди доброзичливо до неї ставилася. Оскільки вони з відповідачем не перебували у шлюбі, в актовому записі про народження дитини відомості про батька були записані з її слів ОСОБА_5 , а дочка записана ОСОБА_6 . Певний час вона сподівалася, що відповідач офіційно через органи ДРАЦС визнає своє батьківство, але цього не сталося, а восени 2024 року він був мобілізований і проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . За інформацією з відкритих джерел ГУНП в Київській області, ОСОБА_2 10.10.2024 зник безвісти і оголошений в розшук. Після отримання вказаної інформації вона допомагала його матері дізнаватися про можливу інформацію з вказаного приводу, вони переписувалися, обмінювалися відомостями. Дитина росте, разом з цим ростуть її потреби, крім того, з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, вона стала сильно переживати за долю дитини, якщо з нею щось станеться. Вона вважає, що у дитини має бути належне підтвердження про батька і хто, окрім неї, зможе опікуватися дитиною. Також, вважає за необхідне стягнути аліменти у законному порядку, враховуючи якнайкращі інтереси дитини. Тому просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис № 3 від 24.02.2014 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у графі батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інші відомості залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження дитини; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

22.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

13.01.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, у підготовчому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Представник позивача адвокат Дідич Поліна Володимирівна у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила залишити судові витрати сплачені позивачем при поданні позову за останньою без відповідного відшкодування.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у підготовчому засіданні позов підтримала та зазначила, що відповідач є її сином, він зник безвісті 10.10.2024 та він являється батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу згідно чинного законодавства та подав до суду копію актового запису № 3 від 24.02.2014 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , являється матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої записаний ОСОБА_5 , що підтверджено копією паспорта Серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області 25.06.2019.

Згідно зі свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 та Актовим записом № 3 від 24.02.2014 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис про батька дитини здійснено відповідно до ч.1 ст. 153 СК України.

Встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проходив службу у складі Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 та вважається зниклим безвісти, що підтверджено довідкою з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 26.09.2025, інформацією з відкритих джерел про безвісти зниклих осіб від 14.06.2025.

З повідомлення ГУНП в Київській області від 07.07.2025 за № 146496-2025 вбачається, що за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідчим відділом ВП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022111260000317 від 14.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та 31.10.2024 у вказаному кримінальному провадженні було визначено підслідність за Покровським РУП ГУНП в Донецькій області.

З довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 09.07.2025 за № 1634/15236 та Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 за № 4771 вбачається, що станом на 08.07.2025 військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважається зниклим безвисти в районі ведення бойових дій 09.10.2024, під час виконання бойових завдань та у солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не було проведено відбір біологічного матеріалу, оскільки військову частину НОМЕР_1 не було забезпечено наборами тест системи для відбору біологічних зразків.

З довідки Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 15.08.2025 за № 12662/301/02-2025 вбачається, що в провадженні старшого слідчого СВ РУП ГУНП в Донецькій області Безкоровайного Микити Вячеславовича перебуває кримінальне провадження № 12022111260000317 від 14.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування.

Встановлено, що третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 та 17.09.1997 шлюб між ними було розірвано, що підтверджено копією паспорта Серії НОМЕР_4 , копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 16.04.1989, копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_6 .

Згідно із Висновком про біологічну спорідненість від 05 грудня 2025 року № MGU2871, виконаного GENECOD diagnostics, за біологічними зразками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донори наданих зразків можуть бути біологічною бабусею та онукою, ймовірність споріднення складає - 99,92214574 %.

Також, третя особа - ОСОБА_3 визнала обставини, що її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , являється батьком малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , що підтверджено письмовою заявою від 20.11.2025.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав показання, що він являється батьком ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його дочка проживала з ОСОБА_2 , у них народилася дитина і відповідач визнавав ОСОБА_4 своєю дочкою. Вони спілкувалися сім`ями, ОСОБА_11 їздила у смт Володарка до батька і бабусі, а він із дружиною забирали дитину до себе. ОСОБА_2 був на хрестинах дочки, зустрічався із дитиною та проводив із нею час, а його мати визнавала ОСОБА_4 своєю онукою.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні дала показання, що являється матір`ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_13 , він забирав дочку із пологового будинку, був на хрестинах, зустрічався із нею, вітав із святами, ОСОБА_11 називала його татом.

Також, судом досліджено письмові докази: фотознімки, на яких зображені малолітня дитина - ОСОБА_6 разом із ОСОБА_2 та його родиною; довідка Української православної церкви Білоцерківської Єпархії Парафія Архистрига Михаїла від 09.06.2025, у якій зазначено, що у церковних записах храму у с. Матюші від 06.07.2014 зареєстроване звершення ОСОБА_14 і Миропомазання над дитям ОСОБА_15 , батьками дитини записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; карта розвитку новонародженого № 139/863/101 з історією пологів, оформлена Білоцерківською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 проходив медичні дослідження, як батько новонародженої дитини.

Щодо позовних вимог про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 125 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ст. 128 Сімейного Кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 «Калачова проти Російської Федерації», § 34, від 7 травня 2009 року).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доведеним та у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

За положеннями ст. 134 Сімейного Кодексу України , на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Враховуючи, що судом встановлено батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

В п.17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений для дітей віком від 6 до 18 років 3196,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений для дітей віком від 6 до 18 років 3512,00 грн.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Ч. 1 та ч. 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Суд, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, діючи виключно в інтересах дитини, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її рівню життя та розвитку.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позову до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, за позовну вимогу щодо визнання батьківства, та її представник завила клопотання про залишення даних витрат за позивачем без відповідного відшкодування.

На підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову щодо стягнення аліментів, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 125, 128, 134, 135, 180, 182, 183, СК України, ст. 4, 12, 7682, 103,141, 223, 258, 259, 264265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт Володарка Білоцерківського (Володарського) району Київської області, батьком дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Матюші Білоцерківського району Київської області.

Зобов`язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис № 3 від 24.02.2014 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначивши у графі батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інші відомості залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа - ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРОПУ: 33341882, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 22, місто Біла Церква, Київська область, 09117.

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко