Рішення № 135872747, 21.04.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2486/25

Номер провадження 2/289/509/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 18927,94 грн, які складаються з суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12090 грн, інфляційних втрат в розмірі 1817 грн 39 коп., пені в розмірі 4556 грн 79 коп., трьох відсотків річних в розмірі 463 грн 76 коп., а також судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідача судом було визнано винним у скоєнні ДТП в стані алкогольного сп`яніння, тому останній в порядку регресу повинен сплатити позивачу сплачену ним потерпілому суму страхового відшкодування, а також вказані інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних.

Ухвалою судді від 21.01.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду також не з`явився, однак, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, тому суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин та не подання ним відзиву, розглянув справу заочно, без його участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2022 відповідач скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме керуючи автомобілем «ГАЗ 330202», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Південній в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований водієм ОСОБА_2 автомобіль «Volkswagen Сrafter», державний номер НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Даний факт підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.10.2022 по справі №369/6583/22 (а.с. 12 на звороті-13).

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент згаданої ДТП була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» згідно полісу серії АР №002317374, яке, в свою чергу, виплатило власнику вищевказаного автомобіля «Volkswagen Сrafter» - ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 12090 грн (а.с. 8 на звороті - 12).

Водночас, 25.08.2024 позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою, в якій запропонував останньому в добровільному порядку сплатити вказане страхове відшкодування в загальній сумі 12090 грн (а.с. 19-21).

Таким чином, між сторонами діють цивільні правовідносини.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно підпункту а) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі №6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Також Верховний Суд підкреслив, що у пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1817 грн 39 коп., пені в розмірі 4556 грн 79 коп., трьох відсотків річних в розмірі 463 грн 76 коп. за період з 12.09.2024 по 22.12.2025, що підтверджено відповідними розрахунками (а.с. 22-23).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а тому він підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7300 грн (а.с. 13, 27-32).

Керуючись ст. 993 ЦК України, ст. 36, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, ст. ст. 10-13, 76-83, 141, 142, 263-265, 274-279, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ»(місцезнаходження: вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, ЄДРПОУ 39433769) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» грошові кошти у сумі 18927,94 грн, які складаються з суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12090 грн, інфляційних втрат в розмірі 1817 грн 39 коп., пені в розмірі 4556 грн 79 коп., трьох відсотків річних в розмірі 463 грн 76 коп., судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7300 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО