Постанова № 135871857, 20.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3160/26

Провадження № 3/932/807/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594873 від 18.02.2026, 30 січня 2026 року о 19 год 10 хв за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, електроопора 11, водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Chery Tiggo н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував у попутному напрямку. Так ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1., 12.3. ПДР України. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Адвокат Торубаров А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечував проти визнання останнього винним за ст. 124 КУпАП та підтримав раніше подане до суду клопотання про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні адвокат Торубаров А.В. подав клопотання про призначення автотехнічної експертизи, у якому зазначив, що ОСОБА_1 не порушував п. 10.1. та 12.3. ПДР України, оскільки змінюючи напрямок руху ліворуч, останній перестроївся в смугу руху, де транспорту не було, тобто він переконався у безпечності маневру, а п. 12.3 ПДР України він не порушував, оскільки не мав технічної можливості запобігти ДТП.

З урахуванням викладеного, сторона захисту зазначає, що у даному випадку потрібні технічні знання в галузі автотехниці, оскільки розрахувати чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти ДТП, та чи є в його діях які-небудь порушення ПДР, що знаходились би у причинному зв`язку з ДТП, може тільки експерт.

Так, сторона захисту просить суд поставити на вирішення експертизи такі запитання:

- з урахуванням відеозапису обставин ДТП та матеріалів справи, як повинні були діяти в даній дорожній обстановці водій «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 та водій автомобіля «Чері» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 .?

- чи мали водії «Рено» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 та водій автомобіля «Чері» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 технічну можливість уникнути даної ДТП?

- чи відповідали дії водія «Рено» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 та водія автомобіля «Чері» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 вимогам Правил дорожнього руху, у тому випадку якщо не відповідали, то чи знаходяться встановлені невідповідності в причинному зв`язку з даною ДТП?

У клопотанні про закриття провадження у справі сторона захисту зазначила, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault, здійснював зміну напрямку руху ліворуч, виконуючи перестроювання на вільну смугу руху. Перед початком маневру він переконався у його безпечності транспортні засоби на відповідній смузі були відсутні. У момент, коли автомобіль Renault вже перебував у лівій смузі руху та знаходився у стадії завершення перестроювання, водій автомобіля Chery ОСОБА_2 , різко зменшив швидкість руху свого автомобіля та здійснив маневр повороту ліворуч, у ту саму смугу, в якій вже рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення. Виконати вимоги п. 12.3. ПДР України ОСОБА_1 не мав технічної можливості, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулась раптово та за дуже короткий проміжок часу. ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування, що підтверджується наявністю гальмівного сліду, зафіксованого на фотоматеріалах.

Тобто причинно-наслідковий зв`язок даної дорожньо-транспортної пригоди полягає у діях водія автомобіля Chery ОСОБА_2 , який порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України, не переконався у безпечності виконання маневру та здійснив перестроювання ліворуч, у смугу руху, де вже перебував автомобіль Renault, що підтверджується відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження та характером механічних пошкоджень транспортних засобів: у автомобіля Chery зафіксовані пошкодження бокової частини, а саме: передньої та задньої лівих дверей, що свідчить про бокове зіткнення під час його виїзду на смугу руху автомобіля Renault.

З урахуванням викладеного, сторона захисту зазначає, що якби водій ОСОБА_2 виконав вимоги п. 10.1. ПДР України, та не здійснював маневр повороту ліворуч, на ту смугу руху, де вже рухався автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , то не було б створено небезпеки для руху водію ОСОБА_1 виконувати вимоги інкримінованого йому пункту Правил дорожнього руху, останній мав би змогу безперешкодно завершити маневр перестроювання.

Тому, сторона захисту просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого адвоката, а також надав письмові пояснення, відповідно до яких він 30.01.2026 приблизно о 19 год 10 хв керував автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_1 , слідуючи по вул.Грушевського з боку вул. Пилипа Орлика. З початку ОСОБА_1 рухався у правій смузі автомобіля за автомобілем Chery з синіми номерами, зі швидкістю приблизно 40-50 км/год, коли швидкість автомобіля Chery була також 40-50 км/год.

Оскільки ОСОБА_1 необхідно було здійснити поворот ліворуч на вулицю Барвинківську, він увімкнув лівий показник повороту та перестроївся у ліву смугу руху. Коли ОСОБА_1 вже рухався у лівій смузі руху, він побачив як автомобіль Chery з синіми номерами різко зменшив швидкість руху та здійснив маневр ліворуч, в ту смугу, де рухався автомобіль ОСОБА_1 . Далі, ОСОБА_1 відразу застосував гальмування з маневром ліворуч, після чого виїхав на трамвайні колії, де й відразу зупинився.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважає винним водія автомобіля Chery, оскільки останній не виконав вимоги п. 10.1. ПДР України.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_1 , підтвердив свої письмові пояснення.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 10.1. ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як вбачається з п. 12.3. ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

При прийнятті остаточного рішення у справі суд, досліджує докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594873 від 18.02.2026:

- рапорт співробітника поліції від 30.01.2026;

- схему місця ДТП від 30.01.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.01.2026;

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 30.01.2026;

- рапорт відпрацювання співробітників УПП в Дніпропетровській області від 30.01.2026;

- фото з місця ДТП;

- копію посвідчення водія ОСОБА_2 , копію службового посвідчення ОСОБА_2 ;

- копію посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.02.2026;

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 13.02.2026;

- витяг «Адмінпрактика» на ім`я ОСОБА_1 ;

- відеозапис з камер відеоспостереження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з фототаблиці з місця дорожньо-транспортної пригоди, долученої до протоколу, рухаючись по вул. Михайла Грушевського з вулиці Пилипа Орлика у бік вулиці Ігоря Сікорського, перед поворотом ліворуч у бік вулиці Барвінківської, водіям, що рухаються у лівій смузі дозволено рух лише ліворуч, водіям, що рухаються у правій смузі дозволено рух ліворуч та прямо.

Відповідно до п. 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Як вбачається з наданих відеоматеріалів, водій ОСОБА_2 завчасно увімкнув показчик повороту ліворуч, перед виконанням маневру повороту з вулиці Михайла Грушевського у бік вулиці Барвінківської з правої смуги руху, по якій рухався. При цьому, суд встановив, що виконуючи такий маневр, водій ОСОБА_2 залишив достатньо місця для можливості виконання аналогічного маневру водіями, що рухаються у лівій смузі.

Окрім цього, дослідивши відеозапис, судом було встановлено, що у водія ОСОБА_1 була завчасна можливість зреагувати на увімкнений показчик повороту ліворуч транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 , проте через різницю у швидкості, ОСОБА_1 не встиг вчасно зреагувати та зменшити швидкість для безпечного виконання маневру повороту ліворуч у бік вулиці Барвінківської, місця для виконання якого в останнього було.

З урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про закриття провадження не підлягає задоволенню.

Оскільки в матеріалах справи міститься відеозапис з камер спостереження, який дозволяє повно, всебічно та об`єктивно встановити обставини справи, перебіг ланцюга подій, за якими було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями водіїв та фактом зіткнення, спираючись на об`єктивні докази, керуючись ПДР України, суд дійшов висновку, що задоволення клопотання сторони захисту про призначення автотехнічної експертизи було б безпідставним затягуванням судового процесу без реальної процесуальної необхідності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 10.1. та 12.3. Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

При обранні виду та міри адміністративного стягнення суд виходить із санкції статті, загальних засад адміністративної відповідальності, ступеню суспільної небезпеки скоєного, особи ОСОБА_1 , відсутність обставин, які обтяжують або пом`якшують накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статями 124, 247, 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп . (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.М. Юдіна