Ухвала суду № 135869608, 02.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15324/17

Провадження №: 1-кп/755/749/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 року за № 42016000000004103 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 року за №42016000000004103 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 року за № 42016000000004103 обвинуваченому ОСОБА_4 , та обвинуваченому ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений ОСОБА_4 працюючи на посаді міліціонера відділення № 2 взводу № 2 оперативної роти № 2 БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, та обвинувачений ОСОБА_5 працюючи на посаді міліціонера-снайпера штурмового взводу батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи всупереч Присязі працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грубо порушили вимоги пункту 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність, видів поводження і покарання 1984 року, Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню 1987 року, умисно, за попередньою змовою з міліціонером відділення №1 взводу № 2 оперативної роти № 2 БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_10 , та з іншими невстановленими працівниками міліції вчинили дії, якими цивільним учасникам акцій протесту в місті Києві неповнолітньому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заподіяли сильний фізичний біль, тілесні ушкодження середнього та легкого ступеню тяжкості відповідно, фізичні та моральні страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та насильницьких дій з метою покарати останніх за акції протесту, які проводились в місті Києві ними та іншими цивільними учасниками, а також з метою залякування та дискримінації потерпілих та інших учасників акцій протесту.

Так, ввечері 19.01.2014 року, співробітники БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, разом з іншими, невстановленими працівниками підрозділів «Беркут» інших областей та військовослужбовцями внутрішніх військ заблокували вулицю М. Грушевського в місті Києві, в районі стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського, та починаючи з 20 год. 00 хв. 20.01.2014 року перемістились у бік колонади, що знаходиться на перехресті вул. М. Грушевського та Паркової дороги, біля входу на вказаний стадіон.

У цей час на даху колонади знаходилось не менше як чотири протестувальника, щонайменше двоє з яких чинили протиправні дії щодо працівників правоохоронних органів - кидали у них запаленими пляшками з легкозаймистими речовинами, а інші спостерігали за подіями, які відбувались поблизу колонади.

З тим, щоб припинити вказане правопорушення, співробітники БМОН «Беркут» ГУМВС України в Харківській області міліціонер відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 2 ОСОБА_10 та міліціонер відділення № 2 взводу № 2 оперативної роти № 2 ОСОБА_4 разом з міліціонером-снайпером штурмового взводу ОСОБА_5 , приблизно о 20 год. 30 хв. 20.01.2014 року, через вікно проникли у приміщення колонади, звідки по сходах піднялись на її дах.

Помітивши співробітників міліції, протестувальники, які знаходились на даху колонади, втекли, за виключенням ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які незадовго до цього піднялись на дах колонади по саморобній драбині, з тим, щоб зручніше та безпечніше для себе спостерігати за акцією протесту.

Не вважаючи себе винними у правопорушенні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підкорились наказу працівників МОП «Беркут» ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 лягти на дах колонади, опір при затриманні не чинили.

За таких обставин 20.01.2014 року, приблизно о 20 год. 30 хв. на даху колонади, що знаходиться неподалік перехрестя вул. М. Грушевського та Паркової дороги в м. Києві, біля входу до стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського, діючи за попередньою змовою, спільно та узгоджено між собою, з єдиним умислом на заподіяння фізичного болю затриманим особам, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 упродовж не менше однієї хвилини безперервно завдавали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 удари в різні частини тіла взутими ногами та спеціальними засобами, гумовими кийками.

У результаті вказаних спільних та узгоджених злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , а також інших невстановлених працівників спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, матеріали щодо яких розслідуються в окремому провадженні, які продовжувались не менше тридцяти хвилин, ОСОБА_11 завдано середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_12 спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

У зв`язку з вчиненням вищевказаних дій, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні дій, що полягали в катуванні, тобто умисному, заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ними та іншими особами, а також з метою залякування та дискримінації їхній та інших осіб, що вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України (в редакції Закону від 05.11.2009 № 1707-VI від 05.11.2009).

Так, обставини, що дають підстави обгрунтовано обвинувачувати ОСОБА_4 та ОСОБА_14 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, в їх сукупності, зокрема, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , та протоколами проведення слідчих експериментів за їх участі, протоколами допитів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , висновками судово-медичних експертиз № 22416/e, № 712/Е, відеозаписами, розповсюдженими в мережі Інтернет, та іншими матеріалами кримінального провадження.

У ході досудового розслідування ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2016 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.08.2016 року.

У подальшому, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2016 року продовжено строком до 17.10.2016 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2016 року підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід в вигляді домашнього арешту у нічний час доби із покладанням на підозрюваного ряду процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема із застосуванням електронних засобів контролю, строк дії вказано запобіжного заходу визначено до 13.12.2016 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 року підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 місяці, тобто до 13.02.2017 року. При цьому судом до підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок носити електронні засоби контролю не застосовано.

Ухвалою Печерського районного суду від 13.02.2017 року продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, строком до 13.04.2017 року, без застосування електронних засобів контролю з покладанням на останнього ряду процесуальних обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та слідчого судді, здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному провадженні.

Крім того, ухвалою Печерського районного суду від 24.06.2016 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.08.2016 року. У подальшому, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2016 року, продовжено строком до 17.10.2016 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2016 року підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком до 11.12.2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.10.2016 року запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 змінено з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із покладанням на нього ряду процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема із застосуванням електронних засобів контролю, строк дії вказано запобіжного заходу визначено до 11.12.2016 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 року підозрюваному ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із покладанням обов`язків, продовжено строком на 2 місяці, тобто до 13.02.2017 року. При цьому судом до підозрюваного ОСОБА_5 обов`язок носити електронні засоби контролю не застосовано.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2017 року підозрюваному ОСОБА_20 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., строком до 13.04.2017 року, без застосування електронних засобів контролю із покладанням на останнього ряду процесуальних обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та слідчого судді, здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та у разі наявності, інші, документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

За результатами досудового розслідування 06.04.2017 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000004103 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, який того ж дня їм вручено під розписки, та 07.04.2017 року направлено для розгляду по суті до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2017 року кримінальне провадження №42016000000004103 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

За таких обставин обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були достовірно обізнані про розпочате та направлене до суду кримінальне провадження щодо них, а також із обов`язками, покладеними на них ухвалами Печерського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту в нічний час доби та його продовження.

Разом з тим, відповідно до інформації ГЦОСІ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.04.2017 року, громадянини України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11.04.2017 року о 19 год. 38 хв., під час застосування щодо них запобіжного заходу, встановленим порядком перетнули державний кордон на виїзд до Російської Федерації в пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У подальшому обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у жодне із судових засідань, призначених судом не з`явилися, про поважні причини неявки, визначені ст. 138 КПК України, не повідомили.

Судові повістки повернулися до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2017 року обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошено у розшук, який здійснюється Головним управління з протидії системним загрозам управління державною Служби безпеки України.

Згідно з інформацією Головного управління з протидії системним загрозам управління державою Служби безпеки України обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на території російської федерації з травня 2017 року та отримали російське громадянство (паспорт громадянина рф та ідентифікаційний код рф).

Також, отримано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.08.2022 року та 24.01.2025 року щодо відсутності в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відомостей щодо перетинання кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01.09.2017 року по 24.01.2025 року громадянином України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадяном України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи обізнаними про те, що до них застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, знаючи про свій обов`язок неухильного дотримання покладених процесуальних обов`язків, порушили вищевказані процесуальні обов`язки, виїхавши за межі України на територію Російської Федерації з метою ухилення від судового розгляду обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На теперішній час у кримінальному провадженні встановлені обставини, які свідчать про існування ризиків вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дій, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від суду) свідчить те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України (в редакції Закону від 05.11.2009 № 1707-VI від 05.11.2009) за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, а також фактичні дані щодо перебування ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 за межами території України, а саме на території Російської Федерації держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та ухилення від явки до суду є достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуваючи на волі, переховуються від суду.

Про переховування обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, свідчать наступні обставини. Так, за останнім відомим місцем проживання обвинувачені ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 відсутні, обвинувачені жодної активної діяльності на території України за останні п`ять років не здійснювали, офіційно державний кордон не перетинали, на виклики суду жодного разу не з`являлися, причини неявки не повідомили, за період здійснення розшуку Службою безпеки України не встановлено місцезнаходження підозрюваних та за наявною інформацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний час перебувають на території Російської Федерації, в межах якої вільно пересуваються, згідно з інформацією, розміщеної на офіційному веб-порталі «Миротворець» 14.04.2017 року, ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 спільно з іншими працівниками міліції виїхали на територію росії.

Зокрема, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на теперішній час переховуються від суду, у зв`язку з чим ухвалою Дніпровського районного суду від 27.09.2017 року останніх оголошено у розшук.

З моменту оголошення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розшук, місце їхнього знаходження встановлено не було, оскільки вони переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Так, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переховуються на території Російської Федерації, де вони можуть бути упевненими у тому, що перебуватимуть поза межами процесуальної можливості суду досягти виконання ними процесуальних обов`язків.

Отже, перетинання державного кордону України з метою виїзду в Російську Федерацію, а також подальше перебування на території країни-агресора є не реалізацією їхнього права на свободу пересування, а саме продовжувати переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

З урахуванням того, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є такими, яким повідомлено про підозру, їм відповідно до вимог КПК України вручено обвинувальний акт, а також достовірно відомо про здійснення судового провадження відносно них, останні усвідомлюють юридичний обов`язок постати перед судом. Втім, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебувають в межах досяжності суду, оскільки добровільно знаходиться на території Російської Федерації, а тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_23 та ОСОБА_5 виїхали та перебувають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, де умисно переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) свідчить те, що обвинувачені ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованого злочину обіймав посаду міліціонера-снайпера штурмового взводу БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, та ОСОБА_5 , який обіймав посаду міліціонера-снайпера штурмового взводу БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області, мають міцні зв`язки з колишніми керівниками та працівниками правоохоронних органів, які на даний час перебувають як на території України, так і за її межами, а тому використовуючи ці зв`язки з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, яких на даний час не допитано в суді щодо обставин вчиненого ними злочину, та інших учасників кримінального провадження, чим перешкоджати у такий спосіб встановленню обставин кримінального правопорушення.

Зокрема, відповідно до інформації ГЦОСІ Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.04.2017року, громадянини України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 11.04.2017 року о 19год. 38 хв. встановленим порядком перетнули державний кордон на виїзд до Російської Федерації в пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з іншими невстановленими працівниками підрозділів « ІНФОРМАЦІЯ_5 » інших областей та військовослужбовцями внутрішніх військ.

Крім того, на Youtube каналі ОСОБА_24 (проросійська громадська діячка, народний депутат України 5-го, 6-го та 7-го скликань) опубліковано відеоматеріали щодо подій на майдані Незалежності в 2013-2014 роках, на якому фігурують обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_25 та інші працівники підрозділів «Беркут», що підтверджує факт підтримання зв`язків між ними та факт можливого впливу на потерпілих, свідків та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином залишаючись на волі обвинувачені будуть мати можливість незаконно впливати шляхом вмовлянь або залякування на вказаних осіб з метою надання ними неправдивих показань під час судового розгляду.

Зазначені вище обставини свідчать також про наявність щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ризиків, передбачених п. п. 4-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи недотримання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умов застосованого до них раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, більш м`які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, не забезпечать виконання ними процесуальних обов`язків та не нададуть можливості під час судового розгляду запобігти вищезазначеними ризикам.

З метою запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про обрання стосовно останніх запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є необхідним заходом для виконання завдань кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Крім того, згідно абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, стосовно підозрюваного, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно з ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

У судове засідання обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явилися, повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив про їх задоволення.

Представник потерпілого ОСОБА_9 - підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволені клопотання, оскільки докази є недопустими, інформація, яка зазначена у клопотанні сторони обвинувачення зібрана незаконно, підтвердження того, що обвинувачені перебувають на території російської федерації матеріали справи не містять.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 - підтримав думку захисника ОСОБА_7 , просив відмовити у задоволені даного клопотання.

Суд, вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушили обов`язки покладені на них ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 року, відсутні за місцем проживання, перетнули державний кордон та наразі перебувають за межами України, на даний час їхнє місцезнаходження обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 невідоме, а тому наявні підстави вважати, що обвинувачені свідомо ухиляються від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, останні обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином за яке передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків, експерта, спеціаліста, то такі твердження прокурором у судовому засіданні не підтверджено будь-якими фактами або ж обставинами.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2017 року обвинувачених ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Зокрема, відповідно до інформації ГЦОСІ Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.04.2017року, громадянини України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 11.04.2017 року, о 19год. 38 хв., встановленим порядком перетнули державний кордон на виїзд до Російської Федерації в пункті пропуску для автомобільного сполучення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з іншими невстановленими працівниками підрозділів «Беркут» інших областей та військовослужбовцями внутрішніх військ.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих доказів на підтвердження викладених у клопотанні суд дійшов до висновку, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

При цьому суд роз`яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 року за № 42016000000004103 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: