Ухвала суду № 135868665, 21.04.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1458/26

Провадження №1-кп/726/114/26

Категорія 102

УХВАЛА

про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні

та продовження строку дії запобіжного заходу

21.04.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівцірайонний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025263020000900 від 31.10.2025, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, уродженця м. Чернівці Чернівецька область, із середньою освітою, не одруженого, що не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 КК України та ч.2 ст. 194 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В:

До Садгірського районного суду м. Чернівці 23.02.2026 надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025263020000900 від 31.10.2025, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 КК України та ч.2 ст. 194 КК України.

Такий обвинувальний акт згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026, переданий на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 від 20 квітня 2026 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 21 квітня 2026 року, про що повідомлені учасники кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити кримінальне провадження за обвинувальним актом до судового розгляду за участі учасників судового провадження. Вказала, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає, кримінальне провадження підсудне суду, а тому просила призначити судовий розгляд,який проводити у відкритому судовому засіданні.

Також подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_3 ,строком на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку та кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_3 із вчиненням кримінальних правопорушень. Запобіжний захід закінчується 22.04.2026, а вказані обставини не змінилися, зокрема встановлені ризики (переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення) не зменшились, продовжують існувати, а тому виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу заперечували, просили застосувати інший більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Представник потерпілої релігійної організації «Громада релігії Ружин Садгора» ОСОБА_6 також не заперечував проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні, а щодо запобіжного заходу поклався на розсуд суду.

Від представника потерпілого РО «Релігійна громада парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України м. Чернівці (Рогізна)» ОСОБА_7 надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без його участі, позовну заяву заявляти не буде.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які не висловили заперечень щодо можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні та жодних клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду не заявили, вивчивши обвинувальний акт, отримане клопотання прокурора щодо запобіжного заходу у кримінальному провадженні, суд доходить такого висновку.

Під час проведення підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст. 314 КПК України колегією суддів не встановлено, перешкоди для призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, - немає.

Угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-469 КПК України до суду не надійшло.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не встановив.

Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає до розгляду Садгірським районним судом м. Чернівці.

Відповідно до ст.27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні з забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотань від учасників судового провадження, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, не надходило.

З`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вирішивши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд завершує підготовку до судового розгляду.

Суд доходить висновку про доцільність призначення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, визначивши дату, час та місце його проведення і склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .

27.11.2025 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

29.11.2025 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25.01.2025.

22.01.2026 ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівці ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.02.2026, а ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівці від 23.02.2026 продовжено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 15:15 22.04.2026 з можливістю винесення застави в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (що на дату застосування запобіжного заходу становило 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).

Наразі обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор», тобто до нього вже застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строк якого спливає, а тому суд вирішує питання щодо доцільності його продовження.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження (якими є зокрема запобіжні заходи) застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 ч.2 ст. 183 КПК України).

Суд, з урахуванням вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності усі обставини, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, вважає, що наявні вагомі докази на підтвердження причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінальний правопорушень, а також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого; те що він брав участь у бойових діях у зв`язку із збройною агресією рф проти України та виключений з військового обліку; є особою із інвалідністю ІІ групи; не має постійного джерела прибутку; згідно з інформацією ОКНП «ЧОПЛ» зловживає алкогольними напоями і наркотичними засобами; відповідно до даних з ІП «Адмінпрактика» неодноразово, за короткий проміжок часу, притягувався до адміністративної відповідальності; вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

Також суд враховує і те, що раніше заявлені прокурором ризики (переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення) не зменшилися та продовжують існувати.

Вказані ризики існують зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, адже санкція частини 2 статті 194 КК України передбачає безальтернативне позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та повинно оцінюватися із іншими обставинами кримінального провадження (рішення у справі «Москаленко проти України»).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не працює, не має постійного джерела доходів; неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінального проступку, тяжкого злочину, то вказане свідчить про стійку системність та схильність підозрюваного до вчинення протиправних дій, в тому числі кримінальних правопорушень.

Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою зміни ними показань. У цьому контексті належить врахувати, що суд при розгляді справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, або якщо хід та результати допиту фіксувались за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Також, варто зазначити, що в умовах воєнного стану на території України з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою особи. До вказаних ризиків безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на території України та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Відповідно обвинувального акту відбулося зазіхання на основні цінності суспільства, характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, вчинений в умовах воєнного стану, а тому з метою забезпечення охорони загальносуспільних прав та інтересів інших громадян, існує необхідність в обранні запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Також суд враховує і те, що тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, лише вирішується питання про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні, що не може бути наразі закінчено з об`єктивних передумов.

Оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, суд доходить висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить у повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому строк тримання під вартою ОСОБА_3 необхідно продовжити.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується окрім іншого, у вчиненні тяжкого злочину, особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, а також з врахуванням того, що застава має виступати стримуючим фактором, мета якого гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а тому суд погоджується із раніше визначеним розміром застави 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Керуючись ст.ст. 7-20, 22-29, 31, 35, 61, 62, 128, 176-178, 183, 197, 314-316, 336, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И Л А:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025263020000900 від 31.10.2025, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 КК України та ч.2 ст. 194 КК України, у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Садгірського районного суду м. Чернівці, що за адресою: вул. Хотинська, 3 м. Чернівці, на 28 травня 2026 року о 10:20.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, про що повідомити всіх учасників судового провадження.

Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід - тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 КК України та ч.2 ст. 194 КК України, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 години 15 хвилин 19 червня 2026 року включно.

Заставу залишити раніше визначену в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 червня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Садгірського районного суду м. Чернівці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддяОСОБА_1