Ухвала суду № 135868540, 21.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/307/26

1-кп/709/89/26

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою

17 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 62023100140000564, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 62023100140000564, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Прокурор ОСОБА_6 надіслав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обґрунтування вказаного клопотання наведено фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Зазначено, що необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати. Так, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та усвідомлює невідворотність покарання. Зокрема, залишивши місце служби, останній переховувався, проводив час на власний розсуд, не вчинив жодних дій, спрямованих на повернення до військової служби. Обвинувачений ОСОБА_4 також може шляхом тиску незаконно впливати на свідків, які безпосередньо судом ще не допитувалися. Крім того, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на зараз на військовій службі не перебуває, а його місце проживання межує з зоною бойових дій, що може призвести до його вимушеного залишення і, як наслідок, неможливість прибуття за викликом до суду. Більше того, обвинувачений ОСОБА_4 у листопаді 2025 року всупереч направленню без поважних причин не пройшов ВЛК, що також свідчить про нехтування ним своїми обов`язками. За вказаних обставин, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти перерахованим ризикам. Окремо вказано, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у вказаній ситуації в силу вимог ч. 8 ст. 176 КПК України є безальтернативним.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила та просила обрати більший м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, оскільки він має дружину і двох спільних з нею малолітніх дітей, а також виховував ще двох дітей дружини. Наразі дружина з дітьми мешкає у

м. Запоріжжя в орендованій квартирі та потребує його допомоги. Стверджувала, що наведені прокурором ризики недоведені. Так, обвинувачений ОСОБА_4 не може впливати на свідків, оскільки вони вже допитувалися та перебувають на військовій службі. Крім того, не зазначено яким саме чином він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначала, що у її підзахисного умислу ухилитися від військової служби не було, про що свідчить бажання останнього повернутися на службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Наголосив, що ніколи не переховувався і не має наміру це робити. За весь час він навіть не змінював номер телефону. Перебуваючи на свободі йому було б простіше оформити необхідні для повернення на військову службу документи.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті Кодексу вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування; за результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців; копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 лютого

2026 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, а саме до 25 квітня 2026 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 266240,00 гривень.

Станом на момент розгляду зазначеного клопотання суд розпочав розгляд кримінального провадження по суті, а саме заслухав формулювання обвинувачення та встановив порядок дослідження доказів, проте позбавлений можливості завершити його до закінчення строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 25 квітня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, наявність висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, дає підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення. Прокурор висунуте обвинувачення підтримує у повному обсязі.

Суд, аналізуючи ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, дійшов висновку про його реальність та достатню вірогідність, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, є особливо тяжким злочином. У разі доведення обсягу пред`явленого обвинувачення та визнання обвинуваченого винуватим, йому може бути призначене покарання у виді тривалого позбавлення волі, що об`єктивно створює для нього підвищений мотив уникати кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду. Суворість можливого покарання, з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, є самостійним та істотним чинником, який підвищує ймовірність реалізації такого ризику.

Суд зазначає, що ризик переховування від суду не втрачає своєї актуальності залежно від стадії кримінального провадження, оскільки він обумовлений самим фактом притягнення особи до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин та усвідомленням можливих негативних правових наслідків для обвинуваченого, пов`язаних із призначенням суворого покарання.

Додатково суд враховує поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та відсутність обставин, які б об`єктивно зменшували ризик його переховування від суду. Матеріалами кримінального провадження не підтверджено наявність у останнього стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи або інших чинників, які б слугували стримуючим механізмом від переховування від суду. Стороною захисту не наведено та судом не встановлено переконливих даних, які б свідчили про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 у майбутньому та добровільну зацікавленість у виконанні покладених на нього процесуальних обов`язків. За таких обставин підвищується ймовірність реалізації ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків суд враховує особливості процесуального порядку отримання та оцінки показань у кримінальному провадженні, визначеного нормами КПК України. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 та

ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом їх допиту слідчим або прокурором, тоді як на стадії судового розгляду такі показання підлягають безпосередньому дослідженню судом шляхом усного допиту свідків у судовому засіданні. Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд вправі обґрунтовувати свої рішення виключно тими показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або які були отримані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Посилання суду на показання, надані слідчому чи прокурору, не допускається, за винятком випадків, передбачених ст. 615 КПК України.

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початкових етапах кримінального провадження під час збирання доказів, а й зберігає свою актуальність на стадії судового розгляду - до моменту безпосереднього допиту свідків судом і дослідження їхніх показань у судовому засіданні.

Як зазначалося вище станом на час розгляду судом клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою матеріали кримінального провадження судом не досліджені, свідки у судовому засіданні не допитані, а отже, їхні показання ще не набули процесуального статусу доказів.

Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд пов`язує із сукупністю обставин, що характеризують особу обвинуваченого

ОСОБА_4 та інкриміновані йому дії. Так, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що останній має постійне місце роботи та стабільні законні джерела доходу, що у поєднанні з відсутністю сталих соціальних зав`язків свідчить про відсутність чинників, які б об`єктивно стримували його від перешкоджання кримінальному провадженню.

З огляду на тяжкість інкримінованого злочину та встановлені ризики утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою є необхідним та пропорційним, оскільки забезпечує належне функціонування правосуддя і мінімізує ймовірність перешкоджанню судовому розгляду. Суд вважає, що обраний запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку та відповідає характеру і тяжкості діяння, яке інкримінується останньому.

Будь-яких даних про відсутність перерахованих ризиків для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Суд також бере до уваги положення ч. 7 ст. 176 КПК України, згідно з якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи, що строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 25 квітня 2026 року і до того часу суд об`єктивно позбавлений можливості розглянути це кримінальне провадження, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Стороною обвинувачення не доведено необхідність та доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави.

За таких обставин суд вважає за можливе визначити обвинуваченому

ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на

60 (шістдесят) днів до 15 червня 2026 року включно.

Строк дії ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15 червня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі

80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 26261092,

р/р UA968201720355249001500003652, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) з покладенням обов`язків строком на 2 (два) місяці:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що у разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору та надіслати ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали суду оголошено 21 квітня 2026 року об 11:00.

Суддя ОСОБА_1