Ухвала суду № 135868433, 17.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/918/23

1-кп/705/345/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, у складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 255-1 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 231 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 255-1 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 231 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого закінчується 24.04.2026.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та в обґрунтування зазначив, що ухвалою суду від 26.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 відбував покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, однак строк відбування закінчувався 06.04.2026, але існуючи в даному кримінальному провадженні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не зникли. Так, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується, між іншим у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, з можливою конфіскацією майна, є громадянином російської федерації, з якою Україна припинила міжнародні відносини, не має міцних соціальних зв`язків, джерел доходу та постійного місця проживання на території України, існує ризик переховування останнього від суду. Також, вказує на наявність ризиків впливу ОСОБА_6 на свідків та продовження злочинної діяльності, оскільки останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену судимість, відбуваючи покарання в державній установі продовжив вчинення нових злочинів, пов`язаних з незаконним обігом сильнодіючих лікарських та наркотичних засобів та встановленням та поширенням злочинного впливу в установі виконання покарань. Крім цього, згідно характеристики на засудженого ОСОБА_6 останній під час відбування покарання характеризується виключно з негативної сторони, як особа, що має схильність до вчинення злочинів, схильна до маніпулятивно-шантажної поведінки, створення конфліктних ситуацій та поширення «злодійських традицій». За таких обставин вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наведеним вище ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила суд змінити її підзахисному запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавлення волі та визначити розмір застави. Вважає зазначені прокурором ризики формальними, недоведеними та такими, що на цей час перестали існувати. Посилання на те, що ОСОБА_6 не є громадянином України, у зв`язку з чим може безперешкодно виїхати за кордон, є надуманими, оскільки він з 2005 року проживає в України та з 2015 року має зареєстроване місце проживання. Крім того, за сприяння рідних обвинуваченого був укладений договір оренди житла в м. Черкаси, де ОСОБА_6 має намір проживати на час судового розгляду. Відсутність утриманців та інших соціальних зв`язків, на думку захисника, не може свідчити про намір її підзахисного виїхати з України, також зазначила, що наміру незаконного впливу на свідків ОСОБА_6 не має. Крім цього, враховуючи тривалий час перебування під вартою у ОСОБА_6 загострилися захворювання, лікування яких в умовах ізоляції неможливе. На думку захисника, більш м`який запобіжний захід у виді застави буде достатнім для належної поведінки обвинуваченого, тому просила суд визначити її підзахисному розмір застави, після сплати якої він зможе зайнятися своїм лікуванням.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 26.03.2026 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 24.04.2026.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років з конфіскацією майна.

Суд враховує, що на даний час не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена судом при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу. Зокрема, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість можливого покарання, яке йому загрожує, а також відсутність міцних соціальних зв`язків, власного житла та майна, наявність громадянства іншої держави. Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та не погашені судимості, обґрунтовано обвинувачується в тому, що відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, вчинив інші умисні злочини, пов`язані з незаконним обігом сильнодіючих лікарських та наркотичних засобів, тобто тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень. Крім цього, на існування даних ризиків вказує його поведінка під час відбування покарання за попереднім вироком суду.

Оскільки, на даний час у судовому провадженні не допитані свідки, то з урахуванням особливостей доведення обставин злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , на думку суду не зменшився та продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків.

Крім того, як відповідний ризик суд враховує також збройну агресію рф та запровадження воєнного стану в Україні, дія якого триває до 04.05.2026.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на недоведеність ризиків, оскільки судом встановлена їх наявність. Стороною захисту не наведено обставини, які б зменшували суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також обставин, що переважають суспільний інтерес у справі, яка потребує проведення повного досудового розслідування в розумні строки, а тому тримання обвинуваченого під вартою може бути виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, стороною захисту не було надано доказів загрози здоров`ю чи життю ОСОБА_6 , яка б унеможливлювала тримання останнього під вартою. При цьому, обвинувачений не позбавлений можливості отримувати лікування та необхідну медичну допомогу в установі за місцем тримання під вартою, яку він регулярно і отримує, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 1122 від 21 листопада 2012 року затверджено Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, за яким визначеним особам безперешкодно надається медична допомога в закладах охорони здоров`я за специфікою захворювання за встановленим порядком, їх доправлення до них та госпіталізація, тому стан здоров`я обвинуваченого не може бути визначальним для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для можливого застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також суд враховує, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого матеріали справи не містять та доказів наявності таких обставин стороною захисту не надано.

За вказаних обставин, суд вважає, що існування на даному етапі кримінального провадження ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовує необхідність тримання ОСОБА_6 під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі застави, тому вважає за доцільне продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

При цьому, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено в судовому засіданні та враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Таким чином клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню, оскільки судом встановлена доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, що виключає необхідність зміни запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_6 розміру застави, як альтернативного запобіжного засобу.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 197, 331, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, а саме до 15 червня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3