Рішення № 135867255, 21.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5260/26

Провадження № 2/638/6362/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 348118 від 27 січня 2025 року у розмірі 21415,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за вказаним договором позики, укладеним з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 21415,50 грн, з яких: 4935,00 грн тіло кредиту, 1480,50 грн проценти, 15000,00 грн пеня. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не погашає заборгованість у вказаному розмірі, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав та законних інтересів з цим позовом.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

У встановлений судом в ухвалі від 17 березня 2026 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 21 квітня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 січня 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 348118, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики.

Пунктом 2 Договору визначено наступні параметри та умови Позики, параметри її повернення та сплати Процентів: сума позики 7500,00 грн (п.2.1), строк позики 30 днів (п.2.2), процентна ставка 0,01% в день (фіксована) (п.2.3.), комісія 23,71% від суми позики, що складає 1778,25 грн (п. 2.4). Дата надання позики - 27.01.2025, дата повернення позики - 25.02.2025, денна процентна ставка 0,80, проценти за понадстрокове користування позикою/ залишком позики 5 % за день.

Згідно з п. 18 Договору у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 21 Договору цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113.

Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі (п. 22 Договору).

Згідно з п. 30 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» договір підписано ОСОБА_1 27.01.2025 о 14:16 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором Xz062B. Номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Аналогічним чином ОСОБА_1 підписала Додаток № 1 до Договору позики Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000070216 від 29.10.2025 підтверджується успішне здійснення платником ТОВ «Сіроко Фінанс» наступної платіжної операції: 1) Дата - 27.01.2025 року; 2) Номер платежу - 362ef20b-aa23-4b67-84b0-115a312d9937; 3) Сума - 7500.00 грн.; 4) Отримувач - Мазур Альона на карту № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Сіроко Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 348118 від 27 січня 2025 року станом на 23.09.2025 складає: 4935,00 грн залишок по суми позики, 1480,50 грн залишок за відсотками, 15000,00 грн залишок за пенею.

Відповідно до Договору факторингу № 26082025 від 26 серпня 2025 року, Додаткової угоди № 2 від 24 вересня 2025 року до Договору факторингу № 26082025 від 26 серпня 2025 року, Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 24 вересня 2025 року за Договором факторингу № 26082025 від 26 серпня 2025 року, платіжної інструкції від 30.09.2025 на суму 1527852,44 грн, Витягу з Реєстру боржників № 2, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором позики № 348118 від 27.01.2025 на суму заборгованості 21415,50 грн, з яких: 4935,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 1480,50 грн заборгованість за відсотками, 15000,00 грн заборгованість за пенею.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме, що ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідач, з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», уклали договір позики № 348118 від 27.01.2025 на встановлених судом умовах. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору, враховуючи що умови договору щодо нарахування процентів не суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, позивачем доведено належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором позики щодо надання відповідачу суми позики у розмірі та в порядку, передбаченому договором позики; неналежне виконання відповідачем своїх щодо повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою; набуття позивачем прав кредитора у зобов`язанні на підставі Договору факторингу з додатками, презумпцію правомірності якого відповідачем не спростовано.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення суми позики у розмірі 4935,00 грн та сплати процентів за користування позикою у розмірі 1480,50 грн, тобто не спростував заборгованість за договором позики у розмірі 6415,50 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися з позовними вимогами про стягнення заборгованості за пенею з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Таким чином, Цивільний кодекс України передбачає звільнення боржника від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення, яке виникло в період воєнного стану.

З огляду на викладене, пеня у розмірі 15000,00 грн є такою, що нарахована позивачем з порушенням вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому стягненню не підлягає, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог.

Решта позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості за тілом позики у розмірі 4935,00 грн та процентів за користування позикою у розмірі 1480,50 грн, які нараховані відповідно до умов договору та з дотриманням вимог чинного законодавства, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договором, тоді як відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів повернення позивачу суми позики та сплати процентів за користування позикою, тобто не спростував заборгованість за договором позики № 348118 від 27.01.2025 у розмірі 6415,50 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 348118 від 27.01.2025 у розмірі 6415,50 грн, яких: 4935,00 грн - заборгованість за тілом позики, 1480,50 грн заборгованість за відсотками за користування позикою, тоді як у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 15000,00 грн відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (29,96%), тобто у розмірі 797,66 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) заборгованість за Договором позики № 348118 від 27 січня 2025 року у розмірі 6415,50 грн (шість тисяч чотириста п`ятнадцять гривень 50 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) судовий збір у розмірі 797,66 грн (сімсот дев`яносто сім гривень 66 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя І.П. Латка