Рішення № 135867092, 13.04.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/14/26

Провадження № 2-а/615/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретар судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

07.01.2026 позивач в особі представника Власенко В.І. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АВ №00009379 від 17.12.2025, винесену у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., а провадження у справі закрити; стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1331,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є директором ФГ «СІМАГРО 2020», код ЄДРПОУ 43805525, який має вид діяльності, зокрема, автомобільні перевезення.

07.12.2025 о 10:55 на дорозі Р-51, км 1+941, Харківська область, Ольховський В.В. (водій) рухався на т/з МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник «ФГ СІМАГРО 2020») з напівпричепом FLIEGL SDS 350, д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ).

17.12.2025 за цих обставин відповідачем винесено оскаржувану постанову, яка на погляд позивача, підлягає скасуванню через не доведення правомірності його притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ТТН №000720 від 07.12.2025, ОСОБА_3 (водій від автомобільного перевізника ФГ «СІМАГРО 2020») на т/з МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом FLIEGL SDS 350, д.н.з. НОМЕР_2 , у пункті навантаження за адресою: вул. Центральна, 3, с. Олександрівка Богодухівського району Харківської області отримав кукурудзу масою брутто 39 тон 780 кг та відправився до вантажоодержувача ТОВ «Ков`ягівське», розташованого по вул. Заводська, 11, с-ще Ков`яги Богодухівського району Харківської області, яке має власні автомобільні ваги, що проходили повірку 16.06.2025. У ТТН відображено, що ТОВ «Ков`ягівське» отримало від перевізника 39 тон 780 кг (маса брутто) кукурудзи. Жодних спорів у доставці більше або менше продукції між сторонами не було.

Вантаж, що перевозився т/з, завантажений на елеваторі із застосуванням стаціонарних ваг; маса вантажу визначена у момент навантаження; нормативна загальна маса т/з не перевищена, що підтверджується ТТН №000720 від 07.12.2025, яку вважає належним і допустимим доказом, як первинний обліковий документ, що підтверджує фактичну масу вантажу, оформлений до початку руху транспортного засобу. Тому на момент початку руху т/з відповідав вимогам п.22.5 ПДР України, тим самим відсутня об`єктивна сторона правопорушення, що виключає наявність події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

На думку представника, відповідач не довів недостовірність ТТН, не спростував дані елеваторного зважування та не встановив факту зміни маси вантажу після виїзду з елеватора. В оскаржуваній постанові дійшов висновку про перевищення допустимих вагових параметрів т/з, який ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та некоректних розрахунках, так як не здійснено належного аналізу навантаження на осі транспортного засобу з урахуванням їх конфігурації та групування (одиночні, здвоєні, строєні осі), а також не встановлено, який саме параметр нібито перевищено загальну масу транспортного засобу чи навантаження на конкретну групу осей, що є обов`язковим для правильного застосування п.22.5 ПДР України. Наведені у спірній постанові розрахунки осьових навантажень та загальної маси, на думку представника, не відповідають вимогам законодавства, тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності складу адміністративного правопорушення.

Наявна у матеріалах справи ТТН, як первинний документ бухгалтерського обліку, належним чином не оцінена відповідачем, не співставлена з результатами автоматичного зважування та безпідставно проігнорована, що суперечить вимогам ст.251 КУпАП та правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у справах №826/8917/17, №520/12704/19, №440/2726/20.

Не здійснено аналіз виду вантажу, за ТТН, зернової культури кукурудзи, яка за своєю природою є сипучим вантажем, маса та розподіл якого можуть змінюватися під час руху т/з внаслідок технологічних та фізичних факторів. Використовуючи виключно дані автоматичного зважування в русі (WIM), відповідач не врахував особливості такого вантажу, не оцінив можливе зміщення або перерозподіл маси по осях та безпідставно не співставив ці дані з відомостями, зазначеними у ТТН.

Такий формальний підхід суперечить вимогам повної та всебічної оцінки доказів, призводить до викривлення фактичних обставин справи та не дає можливості достовірно встановити наявність складу адміністративного правопорушення, оскільки без урахування виду вантажу результати автоматичного зважування не можуть вважатися безумовним та достатнім доказом перевищення вагових параметрів.

Наголосив, що згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 власником МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , є ФГ «СІМАГРО 2020», а власником напівпричепа FLIEGL SDS 350, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , є ОСОБА_2 . Яким чином посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті зазначено як правопорушника ОСОБА_1 , а не саме підприємство, не зрозуміло.

Звернув увагу, що оскаржувана постанова не містить інформації про державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього номерного знаку т/з), що не відповідає положенням Інструкції №512від 27.09.2021.

Окрім того, справу розглянуто за відсутності позивача, навіть без його повідомлення про такий розгляд, чим порушено вимоги п.2 розділу III Інструкції №512 від 27.09.2021.

Після виконання вимог ст.171 КАС України на підставі ухвали суду від 09.01.2026 відкрито провадження у справі, судовий розгляд проведено згідно з вимогами ст.268,269,286 КАС.

21.01.2026 до суду надійшов відзив, в якому відповідач в особі представника Сороколіт І.В. просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

З метою забезпечення виконання покладених законодавством завдань, Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль т/з, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою КМУ від 27.12.2019 №1174).

17.12.2025 складено постанову серії АВ №00009379, якою встановлено, що 07.12.2025 о 10:55 на Р-51, км 1+941, Харківська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, д.н.з НОМЕР_5 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси т/з на 8,450% (3.38 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, в зв`язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Наполягає, що перевищення нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, під час руху великовагового т/з позивача встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів т/з, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри т/з на ділянці автомобільної дороги, що підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку якби б не перевищували нормативні вагові параметри, не зазначалися б у постанові, що відповідає п.17 Порядку №1174.

Твердження позивача вважає необґрунтованими, спростовуються методикою розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів т/з, що застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності.

Перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначених п.22.5 ПДР України, встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT).

Постановою серії АВ №00009379 від 17.12.2025 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3580 мм, 2-3: 4390 мм, 3-4: 1350 мм, 4-5: 1360 мм; навантаження на вісь 1 - 8300 кг, 2 - 12050 кг, 3 - 9200 кг, 4 - 9200 кг, 5 - 9450 кг; загальна маса - 48200 кг. Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю, перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,450% (3.38 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Тому розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (48200 40000 ( 10%х 48200)/ 40000)х100 = 8,45%.

Звернула увагу, що в контексті п.22.5 ПДР України відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язана не допустити зміни габаритів транспортного засобу.

Особа підлягає адміністративній відповідальності при допущенні перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, починаючи з певної межі перевантаження, а саме 5%. При незначному перевищенні нормативних параметрів (до 5%) не утворюється подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Позивач не заперечує того факту, що є керівником ФГ «СІМАГРО 2020», відповідно, уповноваженою особою Укртрансбезпека вірно визначено належного суб`єкта адміністративного правопорушення, а саме керівника ФГ «СІМАГРО 2020» Буряка О.В.

Зауважила, що з 28.02.2024 діють зміни до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, які не передбачають обов`язкову фіксацію в метаданих та постанові державного номерного знаку причепу та визначення його типу. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Позицію позивача в цій частині вважає безпідставною та необґрунтованою.

До того ж, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства, що забезпечує прозорість фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у цьому процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Наголосила, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст.14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі т/з, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п.2,16 Порядку №1174).

Факт належної фіксації руху т/з позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а також справності технічного засобу WIM 62, WAGA-WIM35, зав. No 11, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, підтверджується свідоцтвом про повірку №4/7126 від 09.06.2025.

WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою КМУ від 13.01.2016 №94, за яким засоби вимірювальної техніки, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь, можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Регламенту. Тому щодо WIM-комплексів як приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки, яка в свою чергу є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ.

Укртрансбезпека дотримується суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, установлених Технічних регламентом № 94 (п.2 Загальної частини). Всі постанови про порушення містять посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ і враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.

Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, п.17 Порядку №1174, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, зареєстрованої МЮУ 01.10.2021 №1286/36908 .

На погляд представника, оскаржувана постанова містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до цієї інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на одинарну вісь.

Вважає, що з урахуванням абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованого МЮУ 20.02.1998 за № 128/2568, ТТН не є первинним документом, який підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту переміщення товару.

ТТН не може беззаперечно свідчити про достовірність важення т/з та вантажу з боку позивача, тому посилання на те, що перевезення позивачем товару відповідно до ТТН, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, вважає необґрунтованими. Наявність ТТН не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Посилання позивача на інформацію, яка відображена у ТТН, не спростовує вчинення ним правопорушення, оскільки цей документ можливо скласти в односторонньому порядку, зазначивши довільні показники маси. Водночас, дані сертифікованого автоматичного приладу зважування, яким заміряно фактичну вагу в момент проїзду автомобіля позивача, не викликають сумніву у їх достовірності.

Вважає, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.159 КАС України порядку сторони не скористалися.

У зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин ухвалою суду від 10.02.2026 адміністративну справу залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 за апеляційною скаргою позивача, ухвалу від 10.02.2026 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою судді від 01.04.2026 адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.205 КАС України).

Дослідивши надані сторонами докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.12.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. винесено постанову серії АВ №00009379 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, за те, що він 07.12.2025 о 10:55 на 1+941км а/д Р-51 в Харківській області допустив рух т/з МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР, а саме перевищення загальної маси т/з на 8.450% (3,38 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Правопорушення зафіксоване технічним засобом WIM 62, WAGA-WIM35, зав.№11, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії №462 до 09.06.2026, № 4/7126 до 09.06.2026. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри т/з загальна маса 43380 кг. Фактичні зафіксовані параметри т/з: кількість висей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2 3580мм, 2-3 4390мм, 3-4 1350мм, 4-5 1360мм; навантаження на вісь 1 8300кг, 2 12050кг, 3 9200кг, 4 9200кг, 5 9450кг; загальна маса 48200кг.

За встановленими обставинами на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Із свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , автомобіль МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ФГ «СІМАГРО 2020», повна маса становить 18000 кг, маса без навантаження 7878 кг.

Із свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , напівпричеп FLIEGL SDS 350, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , повна маса становить 35000 кг, маса без навантаження 7400 кг.

До позовної заяви представник позивача надав копію ТТН №000720 від 07.12.2025, з якої автомобільний перевізник ФГ «СІМАГРО 2020» в особі водія ОСОБА_3 на автомобілі МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом FLIEGL SDS 350, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав для перевезення кукурудзу 3 класу врожаю 2025 року вагою: брутто 39780 кг, маса тари 14900 кг, нетто 24880 кг.

Згідно із протоколу повірки ваг №46547 від 16.06.2025, автомобільні ваги ВТА-60,2Р №108, 2008 р.в., місце проведення повірки ТОВ «Ков`ягівське», відповідають ГОСТ 29329 і визнані придатними до експлуатації.

Із доданого представником відповідача до відзиву свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №4/4126 від 09.06.2025, прилад автоматичний для зважування дорожніх т/з WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA») зав.№11, відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх т/з у русі та вимірювання навантаження на вісь. Свідоцтво чинне до 09.06.2026.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.12 ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч.2 ст.29 ЗУ «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

П.1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит т/з більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух т/з та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР, зокрема, навантаження на вісі т/з, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких т/з, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Ст.132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Ч.2 ст.132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно. Згідно примітки, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Отже, позивач, як керівник ФГ, за яким зареєстровано транспортний засіб, є належною особою, яка несе адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

В п.2,16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст.14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

П.7 Порядку №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

З п.8, вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016 №163, за п.9 якого, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

П.12 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Позивачем в обґрунтування доводів позовних вимог не наведено об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічних засобів, за допомогою яких проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу.

Факт проїзду транспортного засобу на вказаній в оскаржуваній постанові ділянці дороги позивачем не оспорюється.

Постанова містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

Враховуючи відсутність доказів неправомірності дій з боку уповноваженої особи Укртрансбезпеки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.71,160-163 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Постанову серії АВ №00009379 від 17.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.П. Токмакова