Рішення № 135866614, 21.04.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 138/3717/25

Номер провадження 2/555/587/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73372941 від 22.01.2025 у загальному розмірі 22 575,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1 050,00 грн - комісія за надання кредиту.

Як на підставу позову позивач послався на укладення 22.01.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитного договору № 73372941 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути його, сплатити проценти і комісію.

27.03.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, а відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 22 575,00 грн.

Також позивач просив покласти на ОСОБА_1 судові витрати. У позовній заяві зазначено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн.

Зобов`язання за вказаним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 22 575 грн.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи та зазначив, що докази щодо понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши

докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що 22.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 73372941 в електронній формі.

Із позовної заяви вбачається, що кредитний договір укладався шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідач підтвердив ознайомлення з умовами договору та правилами кредитування.

27.03.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 22 575,00 грн., з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1 050,00 грн - комісія за надання кредиту.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить із такого.

За змістом статей 526, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов`язковим для сторін, а позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі. Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що при перевірці факту укладення електронного кредитного договору суд має оцінювати можливість встановити особу сторони, зміст правочину, спосіб підписання та рух коштів; використання одноразового ідентифікатора прямо передбачене законом.

У цій справі подані позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» документи містять персональні дані відповідача ОСОБА_1 , номер договору, умови кредитування, спосіб підписання правочину, а також документи, що підтверджують ведення обліку та рух зобов`язань за договором саме відповідача, вказані копії документів були долучені позивачем до матеріалів справи.

Сукупність цих доказів є достатньою для висновку про укладення між сторонами кредитного договору та виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов`язку повернути отримані кошти і сплатити проценти у межах умов договору.

За змістом статей 512, 514, 516, 1077, 1082 ЦК України право вимоги може бути відступлене іншій особі, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав. Сам по собі факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від виконання зобов`язання, якщо він не виконав його ані первісному, ані новому кредиторові. Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, а також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

З огляду на надані матеріали справи суд вважає доведеним, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 525,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Вказані відсотки випливають з умов кредитного договору та нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому договірні проценти можуть бути стягнуті лише в межах цього строку. У цій справі заявлена до стягнення сума процентів цьому підходу не суперечить. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтверджений постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16

Судом установлено, що комісія в сумі 1 050,00 грн прямо передбачена умовами кредитного договору та включена до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для сторін.

Оскільки заявлена до стягнення сума 1 050,00 грн визначена як погоджена сторонами комісія за надання кредиту, а не як плата за безоплатну за законом послугу, і відповідач доказів її сплати або заперечень щодо її нарахування не подав, суд дійшов висновку, що вимога про її стягнення є доведеною та підлягає задоволенню.

Разом із тим вимоги позивача в частині стягнення 14 000 грн штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є видами неустойки. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), причому така неустойка, нарахована включно з 24.02.2022, підлягає списанню кредитодавцем. Оскільки заявлена до стягнення сума 14 000,00 грн є саме штрафною санкцією за прострочення, правові підстави для її стягнення відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 8 575,00 грн, з яких 7 000,00 грн - основний борг, 525,00 грн - проценти, 1 050,00 грн - комісія, а в решті позову відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого. За загальним правилом, визначеним статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим, відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір у даній справі виник унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, а саме неповернення отриманих кредитних коштів у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 73372941 від 22.01.2025 у розмірі 8 575 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 525,00 грн заборгованість за процентами, 1 050,00 грн комісія за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, e-mail: info@eadr.com.ua.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Суддя А.Ю. Собчук