Ухвала суду № 135866556, 20.04.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/368/26

Провадження №2-з/547/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року с-ще Семенівка

Суддя Семенівського районного суду Полтавської області Самойленко Л.М., розглянувши заяву керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлія в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВК Агро», про витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

УСТАНОВИЛА:

17.04.2026 керівник Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлія в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВК Агро», про витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

Разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що 21.12.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видано наказ № 10-11530/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено раніше розроблений проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3211200000:02:011:0112) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого господарства, розташовану на території м. Фастів Київської області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:02:011:0112 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2018 (номер відомостей про речове право 29702731).

У подальшому зазначену земельну ділянку відчужено на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 242 від 05.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма» «Світанок» в особі директора Цаплієнка О.І.

Окрім цього, 13.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га, на території Горошинської сільської ради Семенівського району для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.03.2020 № 8667- сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 29.07.2020 № 74- УБД затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 2,00 га, кадастровий номер 5324581500:00:002:0542.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.08.2020 (номер відомостей про речове право 37737070).

В подальшому, 11.08.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «ДВК АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542 площею 2,00 га (номер запису про інше речове право 37747880) на строк 15 років.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності лля ведення особистого селянського господарства не більше 2 га.

Водночас, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 отримав у приватну власність 26.12.2018 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 3211200000:02:011:0112 та повторно 10.08.2020 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5324581500:00:002:0542.

З огляду на викладене, земельна ділянка площею 2,000 га (кадастровий номер 5324581500:00:002:0542), що знаходиться на території Кременчуцького району Полтавської області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, поза волею її власника Українського народу.

Таким чином, ОСОБА_1 всупереч ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Окрім цього, неправомірним та таким, що прийнятий з порушенням передбаченої законодавством процедури, є наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 29.07.2020 № 74-УБД, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 2,00 га, кадастровий номер 5324581500:00:002:0542, та відповідно передано ділянку у власність відповідача.

Предметом спору у даній справі, зокрема, є витребування земельної ділянки з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542 у ОСОБА_1 на користь Оболонської сільської ради.

Захист від порушень права власності Українського народу та територіальної громади безперечно належить до сфери державного інтересу й повинен забезпечуватись усіма передбаченими Конституцією України правовими механізмами, у тому числі через представництво інтересів держави в суді органами прокуратури.

Питання законності використання майна та земельних ділянок державної та комунальної власності перебуває на особливому контролі держави.

Тому у цьому випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок незаконної передачі спірної земельної ділянки у приватну власність Оболонська сільська територіальна громада на цей час позбавлена можливості володіти і розпоряджатися нею, у тому числі отримувати дохід від здачі її в оренду або продажу.

Пред`явлення позову зумовлене виключно необхідністю поновлення прав і законних інтересів громади, порушених внаслідок неправомірної передачі у приватну власність спірної земельної ділянки.

Вважає, що оскільки за відповідачем зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку, він як власник у будь-який момент може відчужити зазначену земельну ділянку, що у майбутньому може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду щодо витребування земельної ділянки законному власнику у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення в майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тому просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542, загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Оболонської сільської ради, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій, передачі в заставу або іпотеку до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року ''Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'', розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що 17.04.2026 до Семенівського районного суду Полтавської області також надійшов позов керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВК Агро», про витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

Провадження у справі ще не відкрите.

Як вбачається із поданої заяви, предметом позову у даній справі є витребування спірної земельної ділянки на користь громади, тому існує висока ймовірність того, що відповідач в може будь-який момент здійснити її відчуження на користь інших осіб, що може значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Сам факт державної реєстрації за відповідачем права власності на майно, яке знаходиться у нього, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цього майна, отже можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірну земельну ділянку є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Суд констатує, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку спроможне забезпечити ефективний захист порушених інтересів держави. Накладення арешту на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542, загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Оболонської сільської ради, належну на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав останнього на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень інтересів держави.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України", право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Тому, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя доходить висновку, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку передбачений нормами чинного законодавства, є достатнім та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття цього виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження відповідачем вказаного майна на користь третіх осіб.

Зважаючи на викладене, заява керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії, подана в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради про забезпечення вищевказаного позову, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Заяву керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оболонської сільської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5324581500:00:002:0542 загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Оболонської сільської ради, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій, передачі в заставу або іпотеку до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.04.2026.

Суддя Л.М.Самойленко