Ухвала суду № 135866454, 20.04.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1460/25

пров. № 1-кп/544/48/2026

Номер рядка звіту 93

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Пирятин матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170580000205 від 17.05.2025, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України, клопотання начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою стосовно ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Пирятинського районного суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025170580000205 від 17.05.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

28 серпня 2025 року ухвалою суду зупинено судове провадження по даному кримінальному провадженню та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 . Постановлено у разі розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 застосувати до нього привід для забезпечення його явки у судове засідання в приміщення Пирятинського районного суду Полтавської області.

26 січня 2026 року начальник Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_3 для участі в розгляді клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одночасно прокурором подано до суду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В обґрунтування клопотання вказує на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор вказує на існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків як фізично так і психологічно.

Зазначає, що після початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 у судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду командиром військової частини скеровано 15.08.2025 за вих. № 5710 доповідь про самовільне залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 . Протягом 2025-2026 років місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, останній в судові засідання не з`явився. В зв`язку з переховуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою Пирятинського районного суду від 28.08.2025 у справі № 544/1460/25 ОСОБА_3 оголошено в розшук та судове провадження відносно нього зупинено. Місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 є невідомим, а сам він переховується від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. ОСОБА_3 має можливість покинути територію Полтавської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що на даний час останній і зробив, оскільки досить тривалий час відсутній за місцем проживання, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

На даний час місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_3 невідоме, за місцем фактичного проживання яке він вказав відсутній. Перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_3 , через усвідомлення втрати свободи на тривалий час тому, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, за яке можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, ухиляється від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень, виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків. Тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Перебуваючи на волі ОСОБА_3 може продовжити вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою здобуття засобів для існування про що свідчать його попередні судимості, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, менш суворі запобіжні заходи, що не пов`язані з позбавленням волі, не зможуть запобігти наведеним ризикам. Особисте зобов`язання - не може запобігти наведеним вище ризикам, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочини за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, а також останній не виконує покладені на нього процесуальні обов`язки так як за викликом не з`явився. Особисту поруку - неможливо застосувати, оскільки до суду не зверталися особи, які б заслуговували на довіру, з проханням взяти на поруки ОСОБА_3 . Заставу - неможливо застосувати, оскільки до суду не звернулася жодна особа з проханням внести заставу за обвинуваченого. Домашній арешт - неможливо застосувати, оскільки фактично за місцем проживання ОСОБА_3 не проживає, перебуваючи на волі може вчиняти тиск на свідків, експертів, з метою зміни їх показів щодо вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість, вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повний та всебічний судовий розгляд.

Ухвалою суду від 27.01.2026 надано дозвіл працівникам Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області на затримання ОСОБА_3 , з метою приводу до Пирятинського районного суду Полтавської області, для розгляду кримінального провадження відносно нього та вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу.

Згідно ухвали суду обвинувачений був затриманий працівниками Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області 20.04.2026 о 15.40 год в м. Пирятин Полтавської області та доставлений в приміщення Пирятинського районного суду Полтавської області для розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначив, що застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою унеможливить запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений тривалий час переховувався від суду, у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до нього запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Пояснив, що у судові засідання не з`являвся бо йому було невідомо, він вчинив СЗЧ, тому переховувався, проживає з батьками, має дитину 9 років.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив, що обвинувачений не ухилявся від суду, йому не було відомо про розгляд справи, крім цього, має місце проживання, проживає з батьками.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, приходжу до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України.

При розгляді вище вказаного клопотання суд не з`ясовує обставини вчинення кримінального правопорушення та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане є недопустимим на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства. Суд лише визначає на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду 19.06.2025. Обвинувачений без поважних причин не з`являвся за викликами до суду. В підготовчому судовому засіданні 26.06.2025 прокурором було повідомлено, що обвинувачений приходить військову службу.

Судом надсилався запит до ВЧ НОМЕР_1 на підтвердження даної інформації, на що було отримано відповідь, ОСОБА_3 проходить військову службу та проходить базову загальновійськову підготовку та надано підтверджуючі документи.

В подальшому листом з ВЧ НОМЕР_2 від 15.08.2025 суд, було повідомлено, що самовільне залишення військової частини ОСОБА_3 .

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 28.08.2025 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено в розшук та зупинено судове провадження.

26.01.2026 року ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області судове провадження було відновлено.

27.01.2026 року ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області надано дозвіл працівникам Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області на затримання ОСОБА_3 , з метою приводу до Пирятинського районного суду Полтавської області, для розгляду кримінального провадження відносно нього та вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу та зупинено провадження.

20.04.2026 року ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області судове провадження було відновлено.

20.04.2026 року м о 15.40 год обвинувачений був затриманий працівниками Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області обвинувачений був затриманий в м. Пирятин Полтавської області та доставлений в приміщення Пирятинського районного суду Полтавської області.

Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого. Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Суд погоджується з доводами прокурора, що переховуватися від суду обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання. Крім того, останній самовільно залишив військову частину та переховувався, доки не був затриманий на підставі ухвали суду про привід. Зважаючи на введення воєнного стану в Україні, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду обвинуваченим значно збільшується.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. На цей час судове слідство у справі триває, не всі свідки обвинувачення допитані у судовому засіданні, тому суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, що є підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу.

Відповіднодо ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе,що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При оцінці обставин, суд зважає на те, що обвинувачений більше восьми місяців переховувався від суду і не мав наміру добровільно з`явитись, тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою ОСОБА_3 , не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Що стосується, пояснень обвинуваченого та його захисника то ними в судовому засіданні не було надано жодних письмових доказів на підтвердження фактів, які б слугували підставою до застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 183, 372, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 18 червня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 години 40 хвилин 20 квітня 2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали невідкладно вручити обвинуваченому та прокурору.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_3 підлягає направленню до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1