Ухвала суду № 135863854, 21.04.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/74/26

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Народицького районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю дитини.

Під час підготовчого провадження у цій цивільній справі та після прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить вжити заходів забезпечення позову та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи по суті.

Вимоги заяви мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення звичного середовища проживання малолітньої дитини, яка фактично проживає з матір`ю, до виникнення конфліктної ситуації між батьками та негативного впливу на психологічний стан дитини. Крім того зазначає, що визначення місця проживання дитини на час розгляду справи не вирішує спір по суті, а має тимчасовий характер та спрямоване виключно на забезпечення належного захисту прав дитини до ухвалення остаточного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову й зокрема пунктом 3 передбачено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

За правилами частини третьої статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. За таких обставин, особам, які беруть участь у справі, надана можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Оцінюючи обґрунтованість вимог заяви, суд зважає на таке.

Спір між сторонами у цій цивільній справі виник із сімейних правовідносин, предметом позову є вимога немайнового характеру про визначення місця проживання малолітньої дитини сторін.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову не обґрунтовано підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у цій конкретній справі у вигляді визначення місця проживання малолітньої дитини разом з заявником на час розгляду справи по суті, зважаючи на те, що на момент подачі первісного та зустрічного позову, а також заяви про забезпечення позову малолітня дитини вже фактично проживає з матір`ю, й, не зазначено обставин, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та не надано доказів, які б свідчили, що відповідач за зустрічним позовом вчиняє будь-які дії, спрямовані на зміну місця проживання дитини.

Крім того, суд враховує, що заявлений захід забезпечення позову є тотожним заявленій позовній вимозі за зустрічним позовом, й в силу вимог закону вжиття такого заходу забезпечення позову не допускається.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи по суті.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала суду складена 21 квітня 2026 року.

Суддя:Ірина ПІЩУЛІНА