Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/13744/25
2/296/947/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) Романченко Д.П. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 67 000 грн.
1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 10.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11932-04/2024. Зазначений кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
1.3. Зазначала, що ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та має заборгованість в розмірі 67 000 грн., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 20 000 грн та суми заборгованості за відсотками 47 000 грн.
1.4. 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072024-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №29072024-1 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 67 000 грн., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 20 000 грн та суми заборгованості за відсотками 47 000 грн. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 25.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/13744/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).
2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
2.7. 14.01.2026 від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначала, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підтвердження отримання грошових коштів за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 від 10.04.2024. Жодного розрахунку заборгованості за кредитним договором в період з 30.07.2024 до дати звернення до суду з позовом не надано. Звертає увагу на те, що вона дружина військовослужбовця, а тому з моменту мобілізації вона звільнена від виконання кредитних зобов`язань, зокрема по сплаті відсотків за користування кредитними коштами (а.с.99-124).
2.8. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 10.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №11932-04/2024, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора W1124 (а.с.1-30).
3.2. Згідно п.1.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
3.3. Пунктом 1.2. визначено тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 100 днів. Дата надання кредиту: 10.04.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 18.07.2024.
3.4. Згідно п.1.4.-1.4.1. договору тип процентної ставки фіксована; процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 договору.
3.5. Згідно з п.1.5. договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.
3.6. Пунктом 1.6 передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
3.7. Відповідно до п.3.1. договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п. 5.3. цього договору.
3.8. Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п.3.3. договору).
3.9. З графіку платежів, який підписано ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису W1124, вбачається, що загальна вартість кредиту становить 70 000 грн., з яких: сума кредиту 20 000 грн., проценти за користування кредитом 50 000 грн., період кредитування з 10.04.2024 по 18.07.2025(а.с.32).
3.10. Відповідачем також підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування (а.с.34-38).
3.11. Відповідно до копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250923131428 від 23.09.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало грошові кошти в розмірі 20 000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.44).
3.12. 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 від 10.04.2024 (а.с.49- 57).
3.13. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників у кількості 6415, після чого до фактора переходять права вимоги до боржників (а.с.58).
3.14. Відповідно до реєстру боржників від 29.07.2024 до договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 67 000 грн., з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 47 000 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.61).
3.15. Відповідно до платіжної інструкції №383 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» в сумі 3 540 910,6 грн (а.с.59).
3.16. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 заборгованість відповідача складає 67 000 грн., з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 47 000 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.45-47).
3.17. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 08.02.2025, ОСОБА_2 06.03.2024 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №253 (а.с.119).
3.18. Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) №99 від 06.03.2024 ОСОБА_3 призваний на військову службу на направлений для проходження військової служби до НОМЕР_3 (а.с.105).
3.19. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 21.11.2025 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а.с.106).
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №11932-04/2024, за умовами якого: сума кредиту 20 000 грн.; тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта; строк кредитування 100 днів; дата надання кредиту: 10.04.2024; дата погашення кредиту: 18.07.2024; тип процентної ставки фіксована; процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 договору.
5.2. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250923131428 від 23.09.2025, згідно якої ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало грошові кошти в розмірі 20 000 грн на карту НОМЕР_1 .
5.3. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Аванс Кредит» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.
5.4. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.
5.5. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.
5.6. Надана позивачем довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» містять інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_5 , визначену відповідачем в договорі №11545-11/2023 від 21.11.2023 (п.1.6 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 10 000 грн.
5.7. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказана інформаційна довідка є належним первинним документом, що підтверджує транзакцію про перерахування 10 000 грн на банківський рахунок НОМЕР_5 .
5.8. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
5.9. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.10. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
5.11. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
5.12. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
5.13. 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 від 10.04.2024.
5.14. Відповідно до реєстру боржників від 29.07.2024 до договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 67 000 грн., з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 47 000 грн сума заборгованості за відсотками.
5.15. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
5.16. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).
5.17. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №11932-04/2024 від 10.04.2024 заборгованість відповідача складає 67 000 грн., з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 47 000 грн сума заборгованості за відсотками
5.18. На виконання умов кредитного договору відповідачем сплачено 3000 грн., які зараховані на погашення відсотків.
5.19. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
5.20. За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 20 000 грн.
5.21. Щодо стягнення відсотків.
5.22. Так, пункт 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ викладено у такій редакції: військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
5.23. Отже, на момент укладення сторонами договору про надання фінансового кредиту №11932-04/2024, тобто станом на 10.04.2024 та до 18.05.2024 дружини (чоловіки) військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, та військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, не звільнялися від сплати процентів за користування кредитом.
5.24. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
5.25. Частина друга статті 5 ЦК України передбачає, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
5.26. Аналіз визначення кредитного договору, яке наведено у частині першій статті 1054 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення наданих йому грошових коштів разом із процентами.
5.27. Отже, за правовою природою та економічною сутністю у кредитних правовідносинах проценти за користування кредитом є платою позичальника за правомірне користування чужими грошовими коштами подібно до плати за користування будь-яким іншим майном.
5.28. Зважаючи на викладене, проценти, які є істотною умовою кредитного договору, не можна кваліфікувати як міру цивільно-правової відповідальності.
5.29. Таким чином, Закон України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким при викладенні в новій редакції пункту 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ до переліку осіб, на яких він поширюється, внесені дружини (чоловіки) військовослужбовців, у частині норм, які передбачають звільнення останніх під час особливого періоду від нарахування процентів за користування кредитом не пом`якшує й не скасовує цивільну відповідальність особи, а тому не має зворотної дії в часі.
5.30. Станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ (18 травня 2024 року) заборгованість відповідача за відсотками за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 складала 14 300 грн з огляду на те, що договір про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 був укладений сторонами 10.04.2024 та діяв в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсотки необхідно обраховувати наступним чином:
- за період з 10.04.2024 по 22.04.2024 відсоткова ставка 2,50%, що погоджена сторонами та передбачена п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 6500 грн (із розрахунку 20 000 х 2,50% х 13 днів);
- за період з 23.04.2024 по 18.05.2024 відсоткова ставка 1,5% відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 7800 грн (із розрахунку 20 000 грн х 1,5% х 26 днів).
5.31. На погашення відсотків відповідачем сплачено 3000 грн., відтак заборгованість за відсотками складає 11 300 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
5.32. В решті стягнення відсотків, а саме за період з 19.05.2024 по 18.07.2024 ОСОБА_1 є такою, що має право на гарантії соціального та правового захисту передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для військовослужбовців, зокрема заборону нарахування процентів за користування кредитними коштами.
5.33. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 31 300 грн., з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 11 300 грн сума заборгованості за відсотками, а в решті позову слід відмовити.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (46,71%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 414,37 грн за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
У Х В А Л И В :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №11932-04/2024 від 10.04.2024 в розмірі 31 300 (тридцять одна тисяча триста) гривень та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 37 копійок.
3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
місцезнаходження за адресою:
01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30,
код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя Олена РОЖКОВА
Судове рішення № 135863695, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 21.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/13744/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: