Постанова № 135862080, 15.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3668/25

Провадження № 3/165/19/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 474015, складеного 05.10.2025 року інспектором СПД № 2 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Брисем І.В., 05.10.2025 року о 10 год. 03 хв. в м. Нововолинськ по проспекту Винниченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в передбаченому законом порядку, в медичному закладі КНП «Нововолинська ЦМЛ». Згідно висновку номер 61/3в від 05.10.2025 р., гр. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 1,16 ‰. З результатом огляду згідний. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 від надання пояснень працівникам поліції відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України. В судове засідання, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не з`явився, своїм правом надати пояснення в суді з приводу інкримінованого йому адміністративного правопорушення або надати будь-які докази на підтвердження своєї позиції, не скористався.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ванжула Я.В. просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати належним та допустимим доказом, оскільки він ґрунтується на інших доказах, одержаних з порушенням вимог діючого законодавства. Зазначив, що працівниками поліції порушені права особи, яка притягується до відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, в матеріалах справи не міститься та не зафіксовано на відеозаписі ознайомлення ОСОБА_1 з його правами; не задокументовані підстави для зупинки автомобіля; в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься відмітки, що до нього додаються відеозаписи, та не надано відеозаписів для ознайомлення; графа 7 протоколу заповнена з порушеннями вимог Інструкції, оскільки в ній не зазначено жодних ознак алкогольного сп`яніння, та в подальшому не вказано за допомогою якого приладу проводився огляд на стан сп`яніння.

Крім того представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважав, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, який проводився у медичному закладі, проведений лікарем з порушеннями визначеного законодавством порядку, оскільки ОСОБА_1 не було проведено інструктажу користування технічним приладом, не повідомлено серію та номер останнього, а на відео не зафіксований факт розпакування індивідуальної упаковки мундштука приладу; забір проби навколишнього повітря не проведений, у ОСОБА_1 не були відібрані зразки біологічних рідин та достовірність результату алкотестеру не підтверджена лабораторними дослідженнями, роздруківка показів технічного приладу не долучена до матеріалів справи, а у висновку про результати медичного огляду відсутні відомості про технічний прилад, за допомогою якого був встановлений стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , відомості про показання технічного приладу у висновку не зазначені, в зв`язку з чим представник вважає, що докази того, що ОСОБА_1 міг знаходитися у стані алкогольного сп`яніння в матеріалах справи відсутні, а сам огляд на стан сп`яніння та висновок від 05.10.2025 року №31/зв є недопустимими доказами. Посилаючись на вищевказані обставини, та обставини викладені у долучених до справи письмових поясненнях, порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням представника особи свідок ОСОБА_2 , відповів на письмові питання ініціатора клопотання та пояснив суду, що він працює лікарем в КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», має відповідну підготовку для проведення огляду осіб на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, а також обізнаний з правилами експлуатації технічних приладів, які застосовуються для визначення стану алкогольного сп`яніння особи. Також пояснив, що 05.10.2025 року він проводив медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння гр. ОСОБА_1 , який у супроводі працівників поліції прибув до КНП «Нововолинська ЦМЛ». Перед початком огляду йому були надані направлення водія на медичний огляд, в якому вказувалися ознаки алкогольного сп`яніння, а саме наявність запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, та були надані документи, які посвідчують особу та повноваження працівників поліції. ОСОБА_1 перебував у стані свідомості, був здатен відповідати на питання; огляд проводився із застосуванням клінічних методів, була опитана особа щодо скарг та стану здоров`я, виміряно артеріальний тиск, серцебиття, в ході огляду ОСОБА_1 у останнього було виявлено хиткість ходи, тремтіння пальців рук, а також від нього був присутній запах алкоголю.

ОСОБА_1 було роз`яснено, що буде застосований технічний прилад алкотестер для визначення концентрації парів алкоголю у видихаємому повітрі, роз`яснено, як користуватися цим приладом, використовувався мундштук, який був в індивідуальному упакуванні та відкривався у присутності особи. Перед проведенням тесту свідок пересвідчився, що прилад пройшов повірку, є сертифікованим та може бути застосований. Тест проводився двічі з певною різницею у часі та концентрація алкоголю складала близько 1,16 проміле, результати приладу були продемонстровані ОСОБА_1 , останній не повідомляв, що йому не зрозуміло, як користуватися приладом, або, що він не згоден з результатами тесту, будь-яких клопотань, в тому числі щодо відбирання в нього біологічних зразків крові чи сечі, не заявляв. За наслідками огляду свідок склав акт, у якому зазначив усі результати огляду та висновок щодо результатів медичного огляду. Відповідаючи на питання представника особи, свідок пояснив, що відповідно до Інструкції в теперішній час для підтвердження позитивних показників алкотестеру в лікарні відбираються біологічні зразки, на час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння такі зразки не відбиралися; у особи не було ознак наркотичного сп`яніння, тому експрес-тести на виявлення стану наркотичного сп`яніння не проводилися; в направленні зазначалися ознаки алкогольного сп`яніння; він як лікар, вважав, що наявні і підтверджені під час медичного огляду клінічні ознаки перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та відібрання біологічних зразків не доцільно, оскільки зазвичай концентрація алкоголю в крові є вищою, ніж у видихаємому повітрі.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до відповідальності, та покази свідка ОСОБА_2 , суд прийшов до наступних висновків.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином зясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. п. 1.4, 1.5 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. п. «а» п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників провадження, суддя дійшов переконання, що незважаючи на невизнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №474015 від 05.10.2025 року вбачається, що водію ОСОБА_1 були роз`яснені його права, повідомлено про місце розгляду справи та зазначено, які саме матеріали додаються до справи, про що свідчать відповідні відмітки та підпис особи у графах 11-13. Вказані обставини, спростовують позицію сторони захисту про порушення працівниками поліції вимог КУпАП та Інструкції щодо порядку складання та змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.10.2025 року ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 4).

Під час дослідження письмових доказів та перегляду файлів, які містяться на DVD диску, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що на відеозаписах з бодікамер поліцейських у безперервному режимі зафіксовано проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння у медичній установі, виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, а також зафіксовано, що особа не висловлювала зауважень щодо порядку проведення огляду або незгоду з його наслідками, будь-яких клопотань не заявляла.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/732 (в редакції на момент проведення огляду), огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Згідно із п. 6 розділу ІІІ вказаної інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Отже, вказана норма не містить вимоги про обов`язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наявності алкоголю.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ вказаної інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження-газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

На переконання судді, вищевказана норма законодавства передбачає два види досліджень: із застосуванням технічних засобів, які проводяться з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; та тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, скрінінгові лабораторні дослідження проводяться з метою визначення вмісту наркотичних речовин та їх проведення є обов`язковим.

Відповідно до п. 13 вказаного розділу Інструкції, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Оскільки у ОСОБА_1 не виявлено ознак наркотичного сп`яніння, він перебував у стані свідомості та був здатний адекватно реагувати на оточуючу його обстановку, відповідати на питання, не був учасником ДТП, на переконання судді, підстави для проведення медичного огляду із застосуванням тестів (скринінгових лабораторних досліджень) та обов`язкового відібрання в нього зразків сечі та крові для дослідження, були відсутні.

Крім того, відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень свідка лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» ОСОБА_2 , останній підтвердив, що проводив огляд ОСОБА_1 саме відповідно до вимог вищевказаної Інструкції .

При цьому, враховуючи, що чинні вимоги законодавства не містять положень щодо обов`язкового відібрання зразків та дослідження на вміст алкоголю сечі або крові, якщо у водія відсутні ознаки наркотичного сп`яніння та він не перебуває у стані без свідомості та не має важких травм, стан алкогольного сп`яніння підтверджено висновком КНП «Нововолинська ЦМЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 05.10.2025 року, в порядку визначеному Інструкцією, що підтверджується також відеозаписами щодо проведення медичного огляду, та поясненнями свідка лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» ОСОБА_2 , який проводив огляд, суддя дійшов переконання, що позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника стосовно невизнання вини, спрямована на ухилення від відповідальності, в зв`язку з чим не приймається до уваги.

У своєму рішенні «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у рішення ЄСПЛ «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що особа, яка потрапила в поле зору правоохоронних органів за підозрою в порушенні правил безпеки дорожнього руху, не може автоматично вважатися такою, яка має бути стороннім спостерігачем, і перекладати обовязок доказування на правоохоронні органи. Поряд з презумпцією невинуватості ця особа та її захисник мають представити правоохоронним органам наявні в них докази щодо своєї невинуватості. ОСОБА_1 не надав доказів того, що процедура його медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння проведена з порушенням вимог діючої Інструкції або із застосуванням технічно несправного, неперевіреного тощо приладу, натомість на відеозапису зафіксовано, що особа не висловлювала ніяких клопотань щодо надання йому документів про перевірку (повірку) технічного засобу для проведення його огляду, або була не згідна з результатами його огляду.

При ухваленні рішення, суд керується також принципом пропорційності та вважає, що втручання держави в особі її правоохоронних органів у права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ґрунтується на вимогах закону, є виправданим та переслідує легітимну та суспільно-значущу мету, а саме: забезпечення правопорядку, захисту прав інших осіб, в тому числі на життя та здоров`я, та безпеки інших учасників дорожнього руху, які мають законні сподівання, що водій транспортного засобу керує ним дотримуючись ПДР та не перебуває у стані сп`яніння.

Таким чином, на переконання судді клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не підлягає задоволенню, оскільки досліджені у судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують, що вказана подія дійсно мала місце та в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівниками поліції дотриманий порядок складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

При визначені міри відповідальності за вчинене протиправне діяння, відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі, визначеному згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ст. 283, ст. 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави (Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р отримувача (IBAN): UA588999980313050149000003001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.

Суддя Алла РИБАС