Ухвала суду № 135861969, 20.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8180/26

Провадження № 2-а/161/143/26

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Ковтуненка В.В., вивчивши матеріали адміністративної справи № 161/8180/26 за позовною заявою адвоката Войтовича Василя Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Войтович Василь Анатолійович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Пред`явлена позовна заява адвоката Войтовича Василя Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17) зазначила наступне.

Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із змісту адміністративної позовної заяви, що позивачем при зверненні до суду заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Однак, позивачем взагалі не сплачено судовий збір. А тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 665,60 гривень як за позовну вимогу щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП.

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається із змісту позовної заяви, що остання підписана адвокатом Войтовичем Василем Анатолійовичем.

Згідно положень ст. 12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатські діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.

Посвідчення адвоката України є документом, який підтверджує особу адвоката і його повноваження. Посвідчення є пластиковою карткою (згідно зразків), що містить передбачену Положенням інформацію про особу адвоката та реквізити посвідчення, відповідає технічним вимогам, має багатоступеневий захист від підробок. Посвідчення видається радою адвокатів регіону і містить підпис Голови Національної асоціації адвокатів України. ( ПОЛОЖЕННЯ про зразки бланків та технічних описів посвідчення адвоката України ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Ради адвокатів України від «23» квітня 2016 року № 119 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «19» березня 2021 року № 7).

У відповідності до ДОДАТКУ №1 до рішення Ради адвокатів України № 119 від 23 квітня 2016 року встановлено єдиний ЗРАЗОК БЛАНКА ПОСВІДЧЕННЯ АДВОКАТА УКРАЇНИ (УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ).

Зміст текстової інформації лицьового боку посвідчення повинен відповідати наступним вимогам: у верхній частині назва документа: ПОСВІДЧЕННЯ АДВОКАТА УКРАЇНИ; нижче найменування НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ; нижче найменування полів для внесення інформації про особу: - «Прізвище»; - «Ім`я»; - «По батькові»; - «Дата народження»; - «№ посвідчення»; - «Дата видачі посвідчення»; - «Підпис адвоката».

Зміст текстової інформації зворотного боку посвідчення повинен відповідати наступним вимогам: у верхній частині по центру текст наступного змісту: «Свідоцтво про право на заняття адвокатською»; нижче текст наступного змісту: «діяльністю № __ від __.__.____»; нижче текст наступного змісту: «Видано на підставі рішення»; нижче повне найменування КДКА області, яке видало свідоцтво; нижче текст наступного змісту: «№___ від __.__.____». В нижній частині зворотного боку посвідчення міститься прізвище та ініціали Голови Національної асоціації адвокатів України. Справа від даної інформації відведено місце для відцифрованого підпису Голови національної асоціації адвокатів України та печатки Національної асоціації адвокатів України.

Крім того, як вбачається із письмових матеріалів справи, що на підтвердження своїх повноважень представником позивача подано ордер про надання правової допомоги. Однак до матеріалів справи адвокатом Войтовичем Василем Анатолійовичем взагалі не додано посвідчення адвоката України описаного вище та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

При цьому суд звертає увагу, що сам по собі ордер, довіреність та свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю не можуть бути документами, які підтверджують особу адвоката України. Так як в цих документах відсутні всі складові елементи, які наявні в посвідченні адвоката України і викладені вище.

Також суд звертає особливу увагу адвоката Войтовича Василя Анатолійовича, на наступні обставини. У разі, якщо в адвоката Войтовича Василя Анатолійовича відсутнє посвідчення адвоката України, то він повинен подати до суду копію паспорта громадянина України і витяг з реєстру адвокатів НААУ. Така позиція схвалена особисто Головою НААУ ОСОБА_2 .

Однак, адвокат Войтович Василь Анатолійович до позовної заяви взагалі не додав посвідчення адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача до суду не надано копію посвідчення адвоката України або витяг з реєстру адвокатів НААУ, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та не підтверджено статус адвоката.

А тому за таких обставин суд приходить до висновку про залишення пред`явленої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву адвоката Войтовича Василя Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в сумі 665,60 гривень та подання до суду платіжного документа на підтвердження сплати судового збору, а також для подання представником позивача копії посвідчення адвоката України або витягу з реєстру адвокатів НААУ з копією паспорта громадянина України та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

У випадку невиконання вказаної ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ковтуненко