Ухвала суду № 135861812, 21.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2003/25

1-кп/154/248/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування запобіжного заходу та повернення застави

21 квітня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Володимир клопотання про повернення застави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.3692 КК України.

12.11.2025 заставодавць ОСОБА_6 подала до суду письмове клопотання про повернення застави, внесеної нею за ОСОБА_4 на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2025 року, якою було визначено заставу в розмірі 121 120 грн 00 коп. Посилаючись на положення статей 182, 203 КПК України, заявниця просила повернути їй суму застави та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Волинській області перерахувати зазначені кошти на її особистий банківський рахунок.

У судовому засіданні ОСОБА_6 клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що об`єктивною підставою для звернення до суду з цим клопотанням стала істотна зміна її життєвих обставин після внесення застави. Зазначила, що 04.08.2025 у неї передчасно народилася дочка, у якої діагностовано вроджену аномалію травної системи, вроджену щілину піднебіння, а також порушення функцій ковтання і дихання. З моменту народження дитині встановлено інвалідність, на даний час заплановано оперативне лікування, яке потребує значних матеріальних витрат. За словами заявниці, наявних у сім`ї заощаджень недостатньо для забезпечення необхідного і дороговартісного лікування дитини. При цьому вона не працює, оскільки здійснює постійний догляд за дитиною, яка потребує особливої уваги та догляду. Також зазначила, що з моменту застосування запобіжного заходу її чоловік, ОСОБА_4 , мобілізувався до лав Збройних Сил України, однак розміру його грошового забезпечення також недостатньо для покриття витрат на лікування дитини та забезпечення потреб сім`ї. Окрім цього, заявниця вказала, що ОСОБА_4 не має наміру ухилятися від судового розгляду, належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та жодного разу їх не порушував. З огляду на наведене просила повернути внесену нею заставу для використання цих коштів на лікування дитини.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 підтримали заявлене заставодавцем клопотання та просили скасувати застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді застави. За таких обставин суд розглядає питання про скасування запобіжного заходу в межах повноважень, передбачених частиною першою статті 331 КПК України, а питання про повернення грошових коштів з урахуванням положень частини одинадцятої статті 182 КПК України як майнового права заставодавця.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотань заперечив. Водночас зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки та порушень таких обов`язків не допускав. Також прокурор вказав, що у разі задоволення клопотань не наполягає на обранні щодо обвинуваченого іншого запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постановою КМУ від 11.01.2012 № 15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 6 ст. 182 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання..

При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК України визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Статтею 203 КПК України встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Суд зазначає, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Судом встановлено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12024030000000503 від 02 грудня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/3955/25 щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 121 120 грн, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Із змісту вказаної ухвали вбачається, що підставами для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу були наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, за який у разі визнання його винуватим може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а також існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України, і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання таким ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до повідомлення ДУ «Луцький слідчий ізолятор» № Сі/1056/4 від 04 березня 2025 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням за нього застави у розмірі 121 120 грн.

Долученою до матеріалів справи квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 2.99976193.1 від 28 лютого 2025 року підтверджується, що ОСОБА_7 на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України було внесено грошові кошти в сумі 121 120 грн як заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 .

З долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 07 березня 2025 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на Маковинська. Отже, заставодавцем у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , яка на момент внесення застави мала прізвище ОСОБА_8 .

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що після застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення зверталася до слідчого судді чи суду з клопотанням про повторне покладення на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків у порядку, передбаченому статтею 194 КПК України.

Як встановлено судом, долученими до матеріалів справи випискою з медичної картки хворого, медичним висновком № 94 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 09 жовтня 2025 року та індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю № 279 від 09 жовтня 2025 року підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_6 народилася дочка ОСОБА_9 , у якої діагностовано вроджену аномалію травної системи, вроджену щілину піднебіння, а також порушення функцій ковтання і дихання. Зазначеними документами також підтверджуються встановлення дитині інвалідності з моменту народження та потреба в її подальшому оперативному лікуванні.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Після внесення застави у цьому кримінальному провадженні відбулися істотні зміни сімейного та майнового стану заставодавця, підтверджені належними письмовими доказами, а обвинувачений ОСОБА_4 , як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки та не допускав їх порушення, що також не заперечувалося прокурором.

Оцінюючи наведені заставодавцем сімейні обставини, суд враховує, що відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. З огляду на підтверджену матеріалами справи потребу малолітньої дитини в постійному догляді та оперативному лікуванні, ця обставина підлягає врахуванню при вирішенні питання про подальшу необхідність збереження застави.

Суд враховує, що застава є запобіжним заходом, який застосовується з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а не має карального характеру. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про порушення ОСОБА_4 умов застосованого запобіжного заходу, ухилення від суду чи наявність підстав для звернення застави в дохід держави. Водночас подані матеріали підтверджують народження у заставодавця дитини з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та подальшого оперативного лікування, що об`єктивно зумовлює значні витрати.

Відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК України застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Оскільки застава у даному випадку була внесена не самим обвинуваченим, а заставодавцем, вона не може бути звернена на виконання вироку в частині майнових стягнень без згоди заставодавця.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (у редакції Постанови КМУ від 18.01.2012 р. № 27) передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства. (пункти 7-8) та ч. 11 ст. 182 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або сторони захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

З огляду на відсутність порушень з боку обвинуваченого, істотну зміну обставин заставодавця та відсутність клопотання прокурора про застосування іншого запобіжного заходу, суд доходить висновку про необхідність скасування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави та повернення внесених заставодавцем коштів.

Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 203, 331, 369372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, визначений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2025 року у справі № 161/3955/25.

Повернути заставодавцю ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок, внесені на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2025 року за квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 2.99976193.1 від 28 лютого 2025 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області № UA278201720355279002000002504 (ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ) як заставу за ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути поданні під час подачі апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_10