Рішення № 135860687, 30.03.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1214/25

Номер провадження №2/351/93/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Заболотівської селищної ради, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів звернувся в суд із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності. Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був батьком позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та чоловіком позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно - частка у житловому будинку АДРЕСА_1 .

02.06.2025 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв?язку із тим, що згідно Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом Снятинської районної ради 04.12.1987 р. житловий будинок належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте частки у майні не визначені.

Як слідує із Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 04.12.1987 р., виданого на підставі рішення виконкому Снятинської районної ради народних депутатів № 216, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

Відповідно до реєстраційного напису на документі про право особистої власності, зазначений в цьому документі житловий будинок (домоволодіння) в цілому зареєстрований в Коломийському МБТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6 та записаний в реєстрову книгу за реєстровим номером 15 від 04.12.1978 р.

Станом на 01.07.1990р. в колгоспному дворі за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .. Отже, кожен з них мав право на 1/6 частки у колгоспному дворі.

Першою із членів колгоспного двору померла ОСОБА_6 .. Після її смерті заведено спадкову справу на підставі заяви сина померлої ОСОБА_5 , відтак частка ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 становить 1/3 (1/6+1/6).

Наступним помер ОСОБА_5 .. Після його смерті заведено спадкову справу на підставі заяви дочки померлого - ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом на все майно. Заяв від інших спадкоємців не надходило. Таким чином, частка ОСОБА_1 у спадковому майні після смерті батька становить 1/2 (1/+1/3). Частка позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 залишається по 1/6.

Отже, у зв`язку з тим, що позивачка ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі у зв`язку із відмовою нотаріуса, вона змушена звернутися до суду із цим позовом.

У зв`язку із невизначеністю часток, позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 також не можуть зареєструвати своє право власності.

Просять визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_1 - право власності на 1/2 частки; за ОСОБА_2 - право власності на 1/6 частки; за ОСОБА_3 - право власності на 1/6 частки; за ОСОБА_4 - право власності на 1/6 частки.

Представник позивачів подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, справу розглядати у його відсутності.

Представниквідповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, а саме: - свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 04.12.1987р., відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності колгоспного двору ОСОБА_6 , яка була головою колгоспного двору; - довідку Заболотівської селищної ради від 05.08.2025р., згідно якої станом на 01.07.1990р. в колгоспному дворі за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ; - свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , відповідно до яких батьками ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; - свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , згідно яких прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_9 після одруження змінено на " ОСОБА_11 " та " ОСОБА_12 "; - довідку Першої Снятинської державнї нотаріальної контори від 02.06.2025р., відповідно до якої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа, спадкоємцем за законом на все майно є дочка померлого ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає; - постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 02.06.2025р., згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спірного житлового будинку, оскільки частки у майні колгоспного двору не визначені; - Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 09.03.2018р., відповідно до якого після смерті ОСОБА_6 зареєстровано спадкову справу за № 48983375; - Виписку з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ від 14.05.2025р., згідно якої спірний житловий будинок на підставі свідоцтва про право особистої власності від 04.12.1987р. належав ОСОБА_6 ; - довідку Заболотівської селищної ради від 04.11.2025р., згідно якої на день смерті ОСОБА_5 , крім нього у спірному житловому будинку були заресєьровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , з дня смерті ОСОБА_5 в управління спадковим майном вступила дочка ОСОБА_1 , яка хоронила тіло померлого, проводила поминальний обід, обробляє присадибну ділянку, сплачує комунальні послуги та проживає в спадковому будинку; - рішення Державного реєстратора від 25.11.2025р., згідно якого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відмовлено у проведенні реєстрацйних дій у зв`язку з з тим, що подані документи не ають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: не визначено частки на право власності у колгоспному дворі, - вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ був введений в дію Закон України "Про власність".

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зібрані по справі докази вказують, що спірне господарство, яке розташоване по АДРЕСА_1 , відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», у якому станом на 01.07.1990р. були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , головою колгоспного двору була ОСОБА_6 , а отже, кожному з них належало по 1/6 частині спірного житлового будинку. Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем належної їй 1/6 частини житлового будинку став її син ОСОБА_5 , тобто його частка стала становити 1/3 частини у спірному будинковолодінні. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем за законом на все його майно стала позивачка ОСОБА_1 , а оже її частка у спірному житловому будинку становить 1/2. Постановою державного нотаріуса позивачці ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що частки у майні колгоспного двору не визначені.

За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а саме: за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частину, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - право власності на 1/6 частину за кожним на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 321, 328, 1217, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруди, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруди, що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруди, що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруди, що розташований по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН