Рішення № 135860598, 21.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1737/26

Провадження № 2/345/1685/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

21.04.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», представника позивача Столітнього Михайла Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 29 250,00 (двадцять дев`ять тисяч двiстi п`ятдесят гривень 00 копiйок), з яких сума кредиту 3 000,00 (три тисячi гривень 00 копiйок) грн., сума процентів за користування кредитом 24 750,00 (двадцять чотири тисячi сiмсот п`ятдесят гривень 00 копiйок) грн., штрафні санкції 1 500,00 (Одна тисяча п`ятсот гривень 00 копiйок) грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн. та 10 000,00 грн. правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1487904 про надання споживчого кредиту. На умовах зазначеного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн., а відповідач - повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до умов Договору, строк кредитування становив 359 днів - з 10.03.2024 року по 05.03.2025 року, із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Кредит надано шляхом безготівкового перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними даними платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у повному обсязі. Водночас відповідач прийняв зазначені кошти та розпочав користування ними, що підтверджується фактом часткових оплат за договором. Відповідно до умов кредитного договору, за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 2,5% на день (стандартна ставка) або 1,875% на день (знижена ставка за умови виконання визначених договором умов). Розрахунок процентів здійснюється за методом факт/факт на залишок фактичної заборгованості. У період з 10.03.2024 по 13.08.2025 відповідачем здійснено часткові платежі на користь первісного кредитора на загальну суму 1 687,50 грн., які були спрямовані виключно на погашення нарахованих процентів, тоді як основна сума кредиту залишилася непогашеною. Крім цього, відповідно до умов кредитного договору № 1487904 від 10.03.2024 року у разі порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом передбачено застосування штрафних санкцій, а саме: штраф у фіксованому розмірі 150 грн. на 4 (четвертий) день прострочення та 30 грн. за кожний день прострочення, починаючи з 5 (п`ятого) дня невиконання зобов`язань, у зв`язку з чим за період прострочення відповідачу було нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 1 500,00 грн., які підлягають стягненню як наслідок неналежного виконання договірних зобов`язань. Таким чином, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 13.08.2025 року первісним кредитором - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - на підставі договору факторингу № 13082025-1 було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», яке набуло статусу нового кредитора (позивача у справі). Про факт відступлення права вимоги відповідача було належним чином повідомлено у встановленому законом та договором порядку, зокрема шляхом направлення повідомлень через електронні засоби комунікації та особистий кабінет користувача. Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором залишається непогашеною, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором та переданим новому кредитору разом із правом вимоги. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим у позивача виникло право на судовий захист шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором у примусовому порядку.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Причину неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1487904 про надання споживчого кредиту.

На умовах, визначених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати споживачу грошові кошти у вигляді кредиту в національній валюті України, а споживач, у свою чергу, взяв на себе обов`язок отримати зазначені кошти, повернути їх у встановлені договором строки, сплатити проценти за користування кредитом та належним чином виконати інші обов`язки, передбачені умовами Договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору, тип кредиту визначено як споживчий кредит, а його сума становить 3 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4 договору, строк користування кредитом складає 360 календарних днів, а саме: з 10.03.2024 року по 05.03.2025 року включно. При цьому сторони погодили періодичність сплати процентів за користування кредитом кожні 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.1 договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» здійснює надання кредитних коштів у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжний інструмент (банківську картку) споживача, у тому числі із використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яка була зазначена відповідачем особисто під час укладення Договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору, проценти, що нараховуються за користування кредитом, є платою за користування кредитними коштами. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом протягом усього строку дії договору, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто за методом «факт/факт».

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування та застосовується протягом усього строку кредитування, визначеного пунктом 1.4 договору.

Разом з тим, пунктом 1.5.2 договору встановлено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,875 % на день як елементу програми лояльності. Зазначена знижена ставка застосовується за умови своєчасного виконання споживачем визначених договором зобов`язань, а саме у разі сплати суми не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, до 09.04.2024 року включно, або протягом трьох календарних днів після цієї дати, чи здійснення часткового дострокового погашення кредиту.

У разі виконання зазначених умов споживач набуває право на зниження стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим нарахування процентів за користування кредитом за відповідний період здійснюється за зниженою ставкою 1,875 % на день замість стандартної ставки 2,5 % на день.

Розділом 6 договору № 1487904 від 10.03.2024 року прямо передбачено відповідальність споживача за порушення зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами.

Зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем зазначених грошових зобов`язань, до нього застосовуються штрафні санкції у фіксованому та динамічному розмірах, а саме: штраф у розмірі 150,00 грн. на 4 (четвертий) день прострочення виконання зобов`язання та додатково штраф у розмірі 30,00 грн. за кожний календарний день прострочення, починаючи з 5 (п`ятого) дня невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідач в особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» після ознайомлення з умовами пропозиції (оферти) подав заявку на отримання кредиту, а в подальшому погодився з умовами кредитного договору шляхом прийняття відповідної пропозиції (акцепту), що свідчить про укладення кредитного договору в електронній формі. Зазначене оформлення кредиту онлайн відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення договору у письмовій формі та підписання його власноручним підписом.

Крім того, кредитодавцем було направлено відповідачу одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду E107, який відповідач ввів у відповідне електронне поле, чим підтвердив прийняття умов кредитного договору та надав згоду на його укладення із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також встановлено, що ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту відбулося в електронній формі, а підтвердження згоди з його умовами здійснено шляхом використання одноразового ідентифікатора X963.

З копії паспорта споживчого кредиту видно, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит.

Детальний опис загальних положень та істотних умов щодо порядку надання, погашення кредиту, сплати процентів, тощо, містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Згідно копії офіційних правил програми лояльності ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», встановлено загальні положення програми лояльності та порядок її застосування.

На виконання зазначених умов договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти у сумі 3 000,00 грн., шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 . Факт зарахування кредитних коштів підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК», що здійснював переказ коштів у межах відповідного договору про організацію платіжних операцій.

Згідно копії договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року, між ТОВ «ПЕЙТЕК» (фінансова компанія) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) встановлено порядок переказу коштів з метою видачі кредитів від клієнта на картки отримувачів. Вказаний договір було достроково розірвано між сторонами згідно Додаткової угоди № 3 від 31.10.2024 року.

Згідно копії листа наданого директором ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.08.2025 року, вказане товариство підтвердило успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта (маска картки № НОМЕР_2 ) від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 10.03.2024 року на суму 3 000,00 грн.

Згідно копії Договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, згідно оплати здійсненої 10.03.2024 року, в тому числі і за Договором № 1487904 про надання споживчого кредиту від 10.03.2024 року, позичальником у якому є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру боржників.

Відповідно до копії повідомлення, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надіслало відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 1487904 від 10.03.2024 року, в якому також повідомило, що розмір заборгованості відповідача за вказаним договором становить 29 250,00 грн., яку він зобов`язаний перераховувати на користь нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за вказаними у повідомленні реквізитами.

Згідно копії розрахунку заборгованості наданої ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на дату відступлення прав вимоги становить 29 250,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24 750,00 грн. заборгованість за відсотками та 1 500,00 грн. заборгованість по штрафам/пені.

Відповідно до копії інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на вимогу суду в порядку витребування доказів за №2 0.1.0.0.0/7-260325/109577-БТ від 31.03.2026, підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку було здійснено зарахування коштів 10.03.2024 року у розмірі 3 000,00 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за договором споживчого кредиту, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»).

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»).

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором . Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 10.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір № 1487904 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого відповідачу було надано кредит на суму 3 000,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача. Строк кредиту 360 днів: періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.п. 1.3, 1.4 договору). Погашення кредиту мало здійснюватись відповідачем згідно графіка платежів, що передбачено п. 1.4 Договору, який міститься у додатку № 1 до договору.

В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.

Всупереч умов договору № 1487904 про надання споживчого кредиту від 10.03.2024 року відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання і фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.

Первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило своє право грошової вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» згідно договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 року.

У період з 10.03.2024 по 13.08.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1 687,50 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 687,50 грн.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

Згідно заявленого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № 1487904 від 10.03.2024 року становить 29 250,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3 000,00 грн., заборгованості за процентами 24 750,00 грн., штрафні санкції 1 500,00 грн.

Однак суд не погоджується із такою сумою заборгованості з наступних підстав.

Щодо суми нарахованих відсотків.

Згідно розрахунку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача за відсотками на дату відступлення прав вимоги 13.08.2025 року) становить 24 750,00 грн.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року -1% від суми кредиту за кожен день.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Судом встановлено, що договір № 1487904 про надання споживчого кредиту від 10.03.2024 року укладений строком на 360 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто такий кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом, а тому на момент укладення між сторонами кредитного договору діяли внесені до ЗУ «Про споживче кредитування» зміни, що вказує на підставність застосування до цих правовідносин зазначеного вище закону.

Тому суд вважає, що розрахунок відсотків за вказаним кредитним договором з урахуванням здійсненої відповідачем 09.04.2024 року оплати відсотків у сумі 1 687,50 грн. (за період з 10.03.2024 року по 09.04.2024 року) слід розраховувати наступним чином:

- з 10 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року застосовується процентна ставка передбачена п. 1.5.1 Договору 2,50 %, що не суперечить Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: 12 днів х 3 000,00 грн. х 2,50% = 900,00 грн.

- з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день: 120 днів х 3 000,00 грн. х 1,5% = 5 400,00 грн.

- з 20 серпня 2024 року по 03 березня 2025 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день: 195 днів х 3 000,00 грн. х 1% = 5 850,00 грн.

Таким чином, сума прострочених відсотків за вказаним кредитним договором становитиме 12 150,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми штрафних санкцій.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором у розмірі 1 500,00 грн.

В обґрунтування правомірності такої вимоги посилався на виключення норми, яка передбачала списання кредиторами штрафних санкцій під час дії воєнного стану, а саме пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» змінами внесеними Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року. А тому на підставі вказаних змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Однак, суд проаналізувавши норми чинного законодавства та судову практику у сфері кредитних правовідносин, доходить наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

В свою чергу, положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу ч.2 ст. 4 ЦК України.

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі №6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23) вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Таким чином, твердження позивача про те, що Законом України «Про споживче кредитування» дозволено застосування неустойки до кредитних договорів, що були укладені після 24 січня 2024 року, не спростовують того, що списання таких платежів кредитордавцем прямо встановлено в п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

А тому, з урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів/пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором є безпідставними.

Отже, від заявленої загальної суми заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача, слід також відняти суму штрафів/пені у розмірі 1 500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням проведених судом вищенаведених розрахунків, загальна сума заборгованості за вказаним договором становитиме 15 150,00 грн., а саме: 3 000,00 грн. основний борг та 12 150,00 грн. проценти за користування кредитом.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у сумі 15 150,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн., та підтверджується платіжною інструкцією № 1519 від 09.03.2026 року.

Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 29 250,00 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 15 150,00 грн. А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 379,85 грн. (2 662,40 грн. х 15 150,00 грн. / 29 250,00 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію договору № 10/12-24 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року укладеного між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М.; копію ордера; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію Заявки на виконання доручення № 15937 від 09.02.2026 року; копію рахунку на оплату № 15937-10/03-2026 від 10.03.2026 року; копію Акта № 15937 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.03.2026 року згідно Договору № 10/12-24 від 10.12.2024 року.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 000,00 грн.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», представника позивача Столітнього Михайла Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) суму заборгованості за кредитним договором № 1487904 від 10.03.2026 року в розмірі 15 150,00 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят гривень 00 копiйок), з яких сума кредиту 3 000,00 (три тисячі 00 копійок), сума процентів за користування кредитом 12 150,00 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2)суму сплаченого судового збору в розмірі 1 379,85 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: