Рішення № 135860417, 21.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2397/25

Провадження №: 2-др/343/28/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Малетина Андрія Ярославовича про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_1 згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АТ № 1124103 від 04.01.2026 року (т. 1 а.с. 96) адвокат Малетин А.Я. подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТзОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням останньому професійної правничої допомоги, в розмірі 8 643,60 грн. Дану вимогу мотивував тим, що рішенням суду від 06.04.2026 року позов ТзОВ «Коллект Центр» задоволено частково. У відзиві на позов він зазначив, що в даній справі відповідачем будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу. До заяви долучено договір про надання професійної правничої допомоги від 04.01.2026 року та акт про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2026 року, які підтверджують вартість наданої адвокатом послуги, яка складає 21 000,00 грн. Разом з тим, оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог на 41,14 %, то з позивача слід пропорційно стягнути відшкодування цих витрат в розмірі 8 643,60 грн. на користь відповідача.

Представник позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник Ткаченко М.М. через систему «Електронний суд» подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (т. 2 а.с. 8-10), в яких просила відмовити в задоволенні заяви представника відповідача з тих підстав, що зазначений розмір витрат не відповідає складності розглянутої справи, тому що підготовка відзиву на позовну заяву не вимагає значного обсягу юридичної й технічної роботи, не потребує спеціальних знань у галузі права. Оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного провадження, заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн. є необгрунтованою, не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності із фактично виконаною представником відповідача роботою. Крім того, відповідачем не додано доказів щодо сплати гонорару на професійну правничу допомогу, а надано лише договір № 04/01/26 про надання професійної правничої допомоги від 04.01.2026 року та акт про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2026 року, що не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо доказів сплати гонорару у розмірі 21 000,00 грн. Разом з тим, Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi у рішенні від 06.04.2026 року вже вирішив питання стягнення судових витрат на сплату судового збору та правову допомогу, тому будь-яка нова заява щодо стягнення витрат на правову допомогу є безпідставною.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання повторно не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили, незважаючи на те, що були належно повідомлені про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку електронного документу від 17.04.2026 року (т. 2 а.с. 17-18).

У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Малетина А.Я. підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 137 цього ж Кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, вказавши, що на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах), задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яких доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення ЄСПЛ від 10 січня 2010 року у справі «Дубовик проти України», рішення ЄСПЛ від 18 лютого 2010 року у справі «Гуриненко проти України»).

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06.04.2026 року (т. 1 а.с. 239-244), позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5087073 від 02.10.2021 року в розмірі 14 938,20 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень та 20 копійок), а також 1 425,82 грн. (одну тисячу чотириста двадцять п`ять гривень та 82 копійки) відшкодування сплаченого судового збору та 3 825,90 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень і 90 копійок) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» професійної правової допомоги адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс».

08 квітня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Малетиним А.Я. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, де останній просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат, понесених ним на надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 643,60 грн. (т. 2 а.с. 1-2).

Договір № 04/01/26 про надання професійної правничої допомоги від 04.01.2026 року (т. 2 а.с. 3) підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 звертався за отриманням правничої допомоги у справі № 343/2397/25 до адвоката Малетина А.Я.

Як зазначено в пункті 4 даного договору, сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги складає: підготовка відзиву на позов 6 000,00 грн., участь у судових засіданнях, незалежно від форми участі та тривалості судового засідання, 3 000,00 грн., оплата проводиться після набрання рішенням законної сили.

Згідно акту про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2026 року (т. 2 звор. а.с. 3), адвокатом прийнято участь в 5 судових засіданнях та витрачено 4 години на підготовку відзиву на позов, загальна вартість вказаних послуг становить 21 000,00 грн.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно укладеного з адвокатом Малетиним А.Я. договору про надання професійної правничої допомоги № 04/01/26 від 04.01.2026 року користувався професійною правничою допомогою даного адвоката в справі за позовом до нього ТзОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором та у відповідності до вказаного договору вартість витрат по оплаті за отриману правничу допомогу становить 21 000,00 грн.

Однак, суд вважає даний розмір витрат завищеним. Так, як вірно вказує в запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення представниця позивача Ткаченко М.М. (т. 2 а.с. 8-10), дана справа розглядається в порядку спрощеного провадження, є малозначною та типовою, невисокої складності, підготовка відзиву на позовну заяву не вимагає значного обсягу юридичної й технічної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача приймав участь в судовоих засіданнях в режимі відеоконференції і ці засідання не були тривалими.

За викладених обставин суд вважає вказаний представником відповідача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним з обсягом послуг, наданих адвокатом Малетиним А.Я. та очевидно завищеним, в зв`язку з чим його слід зменшити вдвічі та визначити в сумі 10 500,00 грн.

Виходячи з викладеного, оскільки суд відмовив в задоволенні заявлених позовних вимог на 41,14 %, то на користь відповідача пропорційно слід стягнути з позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 321,80 грн.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представниці позивача в запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення на те, що суд вже вирішив питання стягнення судових витрат на сплату судового збору та правову допомогу, тому будь-яка нова заява щодо стягнення витрат на правову допомогу є безпідставною, оскільки право на подання заяви про стягнення понесених стороною судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог передбачено ст. 246 ЦПК України і вимоги цієї статті стороною відповідача дотримано.

Також безпідставним є твердження представниці позивача про відсутність доказів оплати відповідачем гонорару адвокату, що є підставою для відмови в задоволенні поданої заяви, оскільки в пункті 4 Договору № 04/01/26 про надання професійної правничої допомоги від 04.01.2026 року (т. 2 а.с. 3) сторони погодили, що оплата за надану послугу проводиться після набрання рішенням законної сили, що відповідає судовій практиці Верховного Суду з цього питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137,141,246,270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 4 321,80 грн. (чотири тисячі триста двадцять одну гривню і 80 копійок) відшкодування витрат за надання йому адвокатом Малетиним А.Я. професійної правничої допомоги в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: