Рішення № 135860259, 20.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1011/26

2/215/2023/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №103273178 від 20.06.2023 укладеним між ТОВ «Мілоан» у розмірі 3 400,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.06.2023 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №103273178, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3 400,00 грн., строком на 105 днів з 20.06.2023. Комісія за надання кредиту: 340,00 грн., нараховується одноразово за ставкою 10,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 9 180,00 грн., нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши позичальнику кредит у розмірі 3 400,00 грн. Проте відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка становить 12 917,62 грн., та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 822,00 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 9 755,62 грн, заборгованість за комісією 340,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн..

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

30.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» листом №20.1.0.0.0/7-260312/107795-БТ від 17.03.2026 направив на виконання ухвали від 10.03.2026, інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 20.06.2023 у розмірі 3 400,00 грн.

Ухвалою від 20.04.2026 призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, підтримку позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою судової повістки направленої за його зареєстрованим місцем проживання, яка провернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважнихпричин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103273178 (індивідуальна частина), далі договір, за яким кредитодавець зобов`язується на умовах та строк визначені договором надати позичальнику грошові кошти у сумі визначений в п.1.2 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості (а.с. 7-12 на звороті).

Згідно з п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3 400,00 грн., відповідно до п.1.3 кредит надається на строк 105 днів з 20.06.2023. У п.1.4 договору сторони погодили, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 05.07.2023 (день завершення пільгового періоду і закінчується 03.10.2023 (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до п. 1.5.1 договору сторони погодили розмір комісії за надання кредиту в сумі 340,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2, 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 765,00 грн., які нараховувалися за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 9 180,00 грн., які нараховуються за стандартною ставкою. 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.п.6.1).

Вказаний договір підписано 20.06.2023 08:55 відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора S86836 та представником ТОВ «Мілоан» з використанням відповідного сертифікату.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником підписаний із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.14).

Відповідно до платіжного доручення №66976389 від 2023-06-20 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кошти за кредитним договором №103273178 в сумі 3 400,00 грн. (а.с.15 на звороті).

Листом АТ КБ «ПриватБанк»№20.1.0.0.0/7-260312/107795-БТ від 17.03.2026 направив на виконання ухвали від 10.03.2026, інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 20.06.2023 у розмірі 3 400,00 грн.

З виписки по особовому рахунку за договором про споживчий кредит №103273178 та відомості про щоденні нарахування і погашення за цим договором відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що останній порушив графік обов`язкових платежів, не здійснюючи погашення отриманого кредиту (а.с.16-17).

За договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передало (відступило), а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с.18-25 на звороті).

04.02.2025 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 , якою внесли зміни в додаток №1 до договору - форму реєстру боржників (а.с.26).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т та витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024, ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103273178 від 20.06.2023 в розмірі заборгованості 12 917,62 грн., яка складається з залишку по тілу кредиту 2 822,00 грн., залишку по відсоткам 9 755,62 грн., залишку по комісії 340,00 грн. (а.с.28).

Згідно з платіжною інструкцією від 26.03.2024 ТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перераховано ТОВ «МІЛОАН» 1 665 964,71 грн., як плату за відступлення права вимоги за договором № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 (а.с.27 на звороті).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, комісію та відсотки не сплатив.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту відповідно умов до кредитного договору №103273178 від 20.06.2023 в розмірі 340,00 грн..

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору №103273178 від 20.06.2023, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 340,00 грн, що становить 10,00% від суми кредиту, передбачена п.1.5.1 договору, є платою за надання кредиту.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Суд звертає увагу, що комісія за надання кредиту в розмірі 340,00 грн. є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Крім того, позивачем у договорі про споживчий кредит не зазначено, які саме послуги надаються за комісію пов`язану з наданням кредиту.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору №103273178 від 20.06.2023 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 340,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 340,00 грн..

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Відтак, зважаючи на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №103273178 від 20.06.2023 у розмірі 12 577,62 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2 822,00 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 9 755,62 грн..

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Такого клопотання від відповідача із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 4-5 та 9 статті 142 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При зверненні до суду з позовною заявою представником позивача, адвокатом Усенком М.І., на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.31 на звороті); копію акту №Д/15452 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 28 січня 2026 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі Ломіздзе Д.В., підтверджує факт надання виконавцем правової допомоги Клієнту відповідно до Договору №0107 від 01.07.2025. Згідно з актом, боржником визначено ОСОБА_1 , а сума наданих послуг становить 8 000 грн. Документ підписано сторонами, скріплено печатками та засвідчено адвокатом Усенком М.І. (а.с.32 на зворотиі); детальний опис наданих послуг до акту № Д/15452 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, виданий 28.01.2026, в якому зазначено кількість годин, витрачених на послуги: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором. - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції Клієнта у справі - 30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт. Всього - 6 год. 30 хв.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, зважаючи на те, що справа є незначної складності, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 4 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 592,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором №103273178 від 20.06.2023 у розмірі 12 577 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 62 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2 822,00 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 9 755,62 грн., а також сплачені при подачі позову судові витрати 2 592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) гривні 32 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 19 169 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 94 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ