Ухвала суду № 135859556, 07.04.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1667/21

Номер провадження 2-зз/213/1/26

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Куропятник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні /в залі судових засідань №14/ клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №213/1667/21 за позовом ОСОБА_2 до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла вищезазначена заява, в якій ОСОБА_1 просить суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.07.2021 у справі №213/1667/21, а саме заборону ОСОБА_1 вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідні органи та посадових осіб не перешкоджати йому в державній реєстрації права власності на зазначене майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили, щодо 2/3 частини приміщення).

В обґрунтування заяви зазначено, що 16.09.2019 року ОСОБА_1 придбав на електронних торгах ДП «СЕТАМ» 1/3 та 2/3 частин нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку примусової реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження. З жовтня 2019 року тривають численні судові спори, ініційовані позивачем ОСОБА_2 та пов`язаними особами, щодо визнання недійсними електронних торгів, протоколу торгів, акту реалізації та свідоцтва про придбання майна. Загальна тривалість спорів понад 6 років. Ухвалою Інгулецького районного суду від 06.07.2021 у справі № 213/1667/21 як захід забезпечення позову ОСОБА_1 було заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо 1/3 частини зазначеного приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. На момент ухвалення ухвали від 06.07.2021, суд виходив з припущення про можливість відчуження майна або перешкод у виконанні можливого рішення суду. У справах №213/4877/19 та № 213/4206/19 судами встановлено законність проведення електронних торгів, його добросовісність як набувача та відсутність підстав для визнання торгів недійсними. Рішенням суду у справі №213/4877/19, що набрало законної сили 20.07.2022, у задоволенні позову про визнання недійсними торгів щодо 2/3 частини того самого приміщення було відмовлено, а законність торгів, акту реалізації і свідоцтва підтверджено. Однак через дію заборони щодо 1/3 частини майна реєстратори та нотаріуси відмовляють у реєстрації навіть права власності на 2/3, посилаючись на наявну судову заборону. Таким чином, чинне забезпечення у справі №213/1667/21 фактично блокує виконання іншого судового рішення, що набрало законної сили, і позбавляє його можливості реалізувати законно набуте право власності навіть у тій частині, яка вже остаточно визнана судом. Це суперечить принципу обов`язковості судових рішень та правової визначеності. Увесь період судових спорів, включно з часом після накладення заходів забезпечення, позивач продовжує фактично користуватися спірним приміщенням, у тому числі шляхом його здачі в оренду та отримання регулярного комерційного доходу. Тобто позивач не лише не позбавлений можливості користування майном, а навпаки отримує з нього економічну вигоду, тоді як він, добросовісний набувач, позбавлений можливості навіть зареєструвати право власності на інші 2/3 майна, судове рішення по якому набрало законної сили. Це підтверджує, що реального порушення прав позивача немає, а звернення до суду та підтримання заходів забезпечення використовуються ним як інструмент утримання фактичного контролю над майном та необґрунтованого обмеження моїх прав. На особисте переконання відповідача, сукупна поведінка позивача та його представника систематичні неявки, неповідомлення суду про істотні обставини (звільнення з військової служби, виїзд за кордон), одночасне фактичне користування спірним майном та багаторазові клопотання про відкладення засідань має ознаки недобросовісного користування процесуальними правами і використання судового процесу не для захисту порушеного права, а для блокування реалізації прав добросовісного набувача. Такий стан речей є несумісним із принципом пропорційності та перетворює забезпечення позову на безстрокове, непропорційне втручання в його майнові права. За таких умов потреба у подальшому застосуванні забезпечення відпала, а обставини, що зумовили його застосування, істотно змінилися. Сукупність наведених обставин свідчить, що ризик невиконання можливого рішення суду відсутній; підстави, що зумовили застосування забезпечення у 2021 році, повністю відпали; забезпечення перетворилося на нерозумно тривале, непропорційне й надмірне обмеження прав добросовісного набувача; збереження заборони суперечить як національній судовій практиці (Верховний Суд, Велика Палата ВС), так і стандартам ЄСПЛ щодо захисту права власності та розумних строків судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні 07 квітня 2026 року о 16:00 год. - не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 також роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Судом встановлено, що в травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року по даній справі були застосовані заходи забезпечення позову, а саме: заборону ОСОБА_1 вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року у справі №213/4877/19 за позовом ОСОБА_2 до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_3 , про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу про проведені електронні торги, яке набрало законної сили 20.07.2022, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсними торгів щодо 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено, а законність торгів, акту реалізації і свідоцтва підтверджено.

Отже, у справі №213/4877/19 судом встановлено законність проведення електронних торгів, добросовісність ОСОБА_1 як набувача та відсутність підстав для визнання торгів недійсними.

Однак, як зазначає ОСОБА_1 , чинне забезпечення позову у справі №213/1667/21 фактично блокує виконання судового рішення по справі №213/4877/19, що набрало законної сили, і позбавляє його можливості реалізувати законно набуте право власності навіть у тій частині, яка вже остаточно визнана судом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписами статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно статті 317, 328 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 на законно набуте право власності у тій частині майна, яка визнана судом у справі №213/4877/19 2/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить частково скасувати вжиті заходи забезпечення позову, які застосовані на підставі Ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21.

Однак, враховуючи, що розгляд цивільної справи №213/1667/21 продовжується, для забезпечення позовних вимог позивача, суд вважає, що достатнім та співмірним буде залишити заборону ОСОБА_1 на відчуження об`єкта нерухомого майна 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якої існує судовий спір.

Як вказав Верховний суд у постанові від 03.03.2023р. (cправа № 905/448/22) обраний вид забезпечення позову (арешт) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Така ж позиція Верховного суду відображена й у постанові від 06.08.2025р. у справі № 759/22148/24.

Керуючись ст.158 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №213/1667/21 - задовольнити частково.

Частково скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у справі №213/1667/21.

Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об`єкта нерухомого майна 1/3 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали та підписання її суддею 07 квітня 2026 року.

Суддя В.В.Попов.