Рішення № 135858855, 21.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/154/26

Провадження № 2/172/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г.

за участю секретаря судового засідання Глушко О.М.

представників позивачів ОСОБА_1 , Гребенара О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лисичанської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.11.2000 року належить квартира АДРЕСА_1 . Частка кожного з позивачів становить по 1/3 частині квартири. Право власності на вказане житло зареєстроване за позивачами у Лисичанському МКП БТІ 11.01.2001 року. Позивачі у зв`язку з бойовими діями за місцем їх проживання, перемістилися в м. Тернопіль. При цьому, документи на житло були втрачені. 11.11.2025 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області, однак отримали рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій від 29.12.2025 року, так як державному реєстратору не вдалося отримати відомості про зареєстроване право власності на квартиру, набуту до 01.01.2013 року ні з державних реєстрів, ні з інших відповідних джерел інформації. Просять суд визнати за ними право власності по 1/3 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Позивачі надали суду заяви про розгляд справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.11.2000 року належить квартира АДРЕСА_1 . Частка кожного з позивачів становить по 1/3 частині квартири. Право власності на вказане житло зареєстроване за позивачами у Лисичанському МКП БТІ 11.01.2001 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Тернопільської міської ради Тернопільської області від 29.12.2025 року позивачам відмовлено у проведенні реєстраційних дій від 29.12.2025 року, так як державному реєстратору не вдалося отримати відомості про зареєстроване право власності на квартиру, набуту до 01.01.2013 року ні з державних реєстрів, ні з інших відповідних джерел інформації.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лисичанської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності по 1/3 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк