Ухвала суду № 135855140, 21.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання залишення позовної заяви без розгляду

21 квітня 2026 року справа № 520/4292/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум доплати за роботу в нічний час у розмірі 308,75 грн., індексації у розмірі 133,23 грн., щомісячної премії у розмірі 15308,33 грн. та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за липень 2025 року у розмірі 27096,72 грн.;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 98 днів щорічних оплачуваних відпусток у розмірі 139217 (сто тридцять дев`ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 82 коп., обчисливши її розмір із розміру повного місячного грошового забезпечення за липень 2025 року, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки сум індексації;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум індексації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у адміністративній справі №520/4292/26 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Від Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звільнено з поліції з 01.09.2025. ОСОБА_1 належним чином повідомлено про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні шляхом надсилання повідомлення 15.09.2025. Таким чином, перебіг установленого законом тримісячного строку для звернення до суду з відповідними вимогами розпочався з 15.09.2025 (або з дати фактичного отримання зазначеного повідомлення, що припадає умовно на кінець вересня 2025 року). Водночас, із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано лише 01.03.2026, тобто після спливу тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України. За таких обставин граничним строком звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом був грудень 2025 року. Отже, звернення до суду у березні 2026 року свідчить про пропуск установленого законом строку звернення до суду. При цьому матеріали справи не містять доказів існування поважних причин пропуску цього строку чи подання позивачем заяви про його поновлення, що відповідно до вимог трудового законодавства України та усталеної судової практики є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Представником позивача надані заперечення на вищевказану заяву, які обґрунтовані тим, що матеріали справи не містять жодних доказів вручення ОСОБА_1 довідки про остаточний розрахунок від 15.09.2025. Відповідачем також не надано до суду доказів ознайомлення позивача з розміром та порядком розрахунку його грошового забезпечення (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Представник позивача додав до позовної заяви відповідь на адвокатський запит від 16.12.2025. Позовну заяву подано 01.03.2026 без пропуску установлених законом строків.

Розглядаючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України служба в органах поліції є публічною службою.

Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Вказана правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22.

Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби 01.09.2025, тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 233 КЗпП в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, а саме: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Предметами спору у даній справі є не включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум доплати за роботу в нічний час у розмірі 308,75 грн., індексації у розмірі 133,23 грн., щомісячної премії у розмірі 15308,33 грн. та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за липень 2025 року у розмірі 27096,72 грн. та у не включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки сум індексації.

З матеріалів справи встановлено, що про суми, нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивач дізнався із листа ГУНП в Харківській області від 16.12.2025 №364236-2025, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 20.11.2025. Розрахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 надано Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адвокатський запит представника позивача від 01.02.2026 листом від 06.02.2026 №60737-2026. З розрахунку одноденного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , наданого відповідачем вбачається, позивач дізнався, що до складових розрахунку не було включено: доплата за роботу в нічний час 308,75 грн., індексація -133,23 грн., щомісячна премія-15308,33 грн. та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінет Міністрів України від 28.02.2022 №168 за липень 2025 року у розмірі 27096,72 грн., що і є предметом спору у даній справі. Інших доказів повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу, матеріали справи не містять.

Таким чином, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову в даному випадку слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом отримання відповіді відповідача від 06.02.2026 №60737-2026.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

Ураховуючи наведені положення норм права та висновки Верховного Суду, а також те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 01.03.2026, слід дійти висновку, що строк на звернення до суду з цим позовом позивач не пропустив.

Відтак, вказане свідчить про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 257-261, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.