Ухвала суду № 135854894, 21.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року м. Рівне№460/5663/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" доГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 460/5663/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (далі ТОВ «ПЕРЕМОГА», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №13520022/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 04.11.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 173/00847920/2 від 05.01.2026 про залишення скарги ТОВ «ПЕРЕМОГА» без задоволення на рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 13520022/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 04.11.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 04.11.2025, складену ТОВ «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 00847920) на загальну суму податку на додану вартість 85 500,00 грн.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі №460/5663/26 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.04.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а в разі відмови - за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування відповідач покликається до ч. 2 ст. 333 КАС України та зазначає, що в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції. Просить врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в порядку загального позовного провадження за участі сторін, надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.

Вирішуючи подану заяву, суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням предмета судового спору в цій справі та наведених норм КАС України, суд зазначає, що ця справа не відноситься до визначених процесуальним законом справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Враховуючи предмет судового спору та характер спірних правовідносин, усталеність судової практики в цій категорії публічно-правових спорів, суд зазначає, що ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд також зазначає, що вказані вимоги процесуального закону були враховані судом при відкритті провадження у справі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначено в ухвалі суду від 06.04.2026.

Суд відхиляє покликання представника відповідача на неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, та звертає увагу на приписи п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які встановлюють умови касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), зокрема, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Отже наведені відповідачем аргументи не дають суду підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення справи до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, а відтак заяву відповідача слід залишити без задоволення.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін суд зазначає таке.

За правилами статті 262 КАС України сторона по справі може подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Частинами п`ятою-шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що категорія та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд справи в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд адміністративної справи № 460/5663/26 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд адміністративної справи №460/5663/26 в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Дорошенко