Ухвала суду № 135854423, 20.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

20 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/5049/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Дочірнє підприємство "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" звернувся до з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00062700705 від 13.07.2023, що винесено Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 30 травня 2025 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 00062700705 від 13 липня 2023 року в частині 157,50 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 2 лютого 2026 року касаційну скаргу ДП "ТД "Маяк" залишив без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2026 касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2026 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2026 року залишено без змін.

15.04.2026 дана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду даної справи обрану суддю Бевза В.І.

15.04.2026 матеріали справи передані судді.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2026 ухвалене:

"У постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: наявність та/або отримання певної інформації; здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов`язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Суди першої та апеляційної інстанцій, формуючи висновок про те, що Відповідачем не допущено порушення процедури проведення фактичної перевірки виходили з того, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є однією з альтернативних підстав проведення фактичної перевірки передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Також висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що у наказі зазначено, що перевірку призначено з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Вказані обставини на думку судів попередніх інстанцій спростовують твердження Позивача про те, що у даному випадку контролюючий орган лише обмежився посиланнями на правову норму, однак, не розкрив зміст фактичних даних, які зумовлювали необхідність проведення спірної перевірки.

Також судами першої та апеляційної інстанцій було враховано, що у направленнях на перевірку від 8 травня 2023 року № 2108, №2109 містяться підписи директора Позивача про пред`явлення посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також вручення наказу від 8 травня 2023 року № 1194П.

Відтак, суди попередніх інстанцій констатуючи, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання не перевірили чи дійсно зазначена підстава, яка передбачена, як одна з альтернативним підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України була підставою для видання наказу від 8 травня 2023 року № 1194П. Як і не встановили чи зазначено в наказі від 8 травня 2023 року № 1194П мінімально допустимий в розумінні пункту 81.1 статті 81 ПК України обсяг інформації, який надає Позивачу загальне розуміння про підставу її призначення відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та відповідний предмет перевірки.

При цьому Суд звертає увагу на те, що зазначення в наказі мети проведення перевірки не може бути ототожнено з визначенням підстав для її проведення, оскільки пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено зазначення в наказі на проведення перевірки, як мети, так і підстав для її проведення.

Також судами попередніх інстанцій не було досліджено питання наявності фактичних підстав, які стали передумовами для призначення та проведення фактичної перевірки Позивача.

Відтак, з огляду на усталену і сформовану позицію Верховного Суду з питання застосування підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України і пункту 81.1 статті 81 ПК України, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо дотримання ГУ ДПС процедури проведення перевірки є передчасними, адже суди повинні були, як з`ясувати підстави, встановлені ПК України для призначення фактичної перевірки Позивача та їх належне відображення в наказі про проведення перевірки, так і встановити яка саме фактична підстава для проведення такої мала місце конкретно у цій справі. Для цього суди попередніх інстанцій мали належним чином дослідити наказ на проведення перевірки, з`ясувати відповідність його змісту вимога пункту 81.1 статті 81 ПК України та встановити яка саме з фактичних підстав для її проведення у ньому зазначена, а в подальшому - чи підтверджується ця фактична підстава відповідними доказами.

Отже, в межах першого ключового питання колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права і не з`ясували всіх обставин, що мають значення для його правильного вирішення.

Виходячи з обставин цієї справи в аспекті сформованих підходів у судовій практиці Верховного Суду щодо оскарження наслідків податкової перевірки у вигляді індивідуальних актів з визначеними податковими зобов`язаннями за допущених процедурних порушень щодо призначення/проведення контрольного заходу, для вирішення цього спору по суті виявлених перевіркою податкових правопорушень судам попередніх інстанцій насамперед необхідно було надати оцінку оскаржуваним рішенням в контексті дотримання вимог ПК України при призначення фактичної перевірки Позивача на підставі наказу від 8 травня 2023 року №1194-п.

Тобто, питання дотримання Відповідачем процедури призначення та проведення фактичної перевірки згідно з наказом є істотним для правильного вирішення цієї справи. Обставини дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

З урахуванням цього Суд вважає, що у цій справі має місце неврахування висновків Верховного Суду та неповне дослідження доказів, що впливають на обставини, які мають значення для правильного вирішення спору в цілому.

Тож за наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не врахували відповідних висновків Верховного Суду, а не встановлення відповідних обставин щодо відповідності наказу від 8 травня 2023 року №1194-п вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України та дійсних підстав проведення перевірки (як юридичних, так і фактичних) не дає можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги в аспекті відповідних підстав касаційного оскарження.

За правилами частини третьої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Таким чином, справа підлягає прийняттю до провадження.

Керуючись статтями 12, 29-30 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Маяк" ТОВ "Агрофірма "Маяк" до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийняти до провадження.

Розгляд справи проводити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропонувати сторонам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати суду всі докази та письмові пояснення по суті справи або з окремих питань з урахуванням висновків постанови Верховного Суду, які викладені в цій ухвалі.

Витребувати від відповідача:

- всі докази, які стали підставою (передували) для прийняття рішення/наказу про проведення перевірки та всі докази на підставі яких призначена та проведення перевірка.

Докази надати у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі Судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.І. Бевза