Рішення № 135852836, 21.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2026 року Справа № 280/1604/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 7 Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9, 69118, код ЄДРПОУ 35535544) до Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 7 Запорізької міської ради (далі відповідач 2), до Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (далі відповідач 3), в якій позивач просить суд:

визнати дії представників ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у примусовому направленні ОСОБА_1 на медичний огляд без попереднього оповіщення (вручення повістки), протиправними;

визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 7 Запорізької міської ради від 28.01.2026 стосовно ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.01.2026 в частині призову (мобілізації) на військову службу ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 28.01.2026 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України в особі командира цієї військової частини звільнити та виключити ОСОБА_1 з особового складу підрозділу цієї військової частини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що працівниками поліції за участю представників ІНФОРМАЦІЯ_2 було зупинено автомобіль позивача та запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виписки повістки для виклику на оновлення даних. Після прибуття на місце його було поміщено у закрите підвальне приміщення. Приблизно о 9 ранку позивача було доставлено до військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради, на якій його було визнано придатним до військової служби та відправлено до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України. В цей же день о 16:30 доставлено до місця розташування підрозділу зазначеної військової частини. Вважає дії по утриманню на території ІНФОРМАЦІЯ_2 без попереднього оповіщення, примусового доставлення на військово-лікарську комісію та до місця дислокації військової частини протиправними, оскільки жодних повісток позивач не отримував, до адміністративної відповідальності не притягувався. Наголошує на порушенні процедури призову на військову службу. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін

Відповідачем 2 11.03.2026 подано відзив на позовну заяву, де вказано, що позивачем не обгрунтовано, які саме порушення було допущено відповідачем 2. Вказує на те, що огляд позивача було проведено компетентною комісією у відповідності до вимог Положення № 402. При цьому позивач не скористався правом оскарження рішення комісії до регіональної ВЛК чи до Центральної ВЛК. Наголошує на тому, що не є компетенцією суду давати оцінку аналізу стану здоровя позивача та встановленому діагнозу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача 15.04.2026 до суду подано додаткові пояснення, де вказано, що медичне обстеження позивача було проведено без відповідного направлення. Окрім того, позивач не оглядався лікарями, зазначеними у графі 10, ані загальний аналіз крові, ані загальний аналіз сечі, ані рентгенологічне обстеження грудної клітини та ЕКГ, а також ніякого виміру внутрішньоочного тиску і дослідження крові на цукор позивачу не проводилося. Також зазначає, що позивач відмовився підписувати катрку обстеження та медичного огляду, про що свідчить відсутність на ній підпису. Просить позов задовольнити.

16.04.2026 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Так, відповідач 1 зазначив, що з метою виклику позивача для проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано, а в подальшому вручено повістку за № 6496368, відповідно до якої останньому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.01.2026 року. Відповідно до інформації, що міститься в ЄДРПВР позивач за повісткою з`явився вчасно та отримав направлення для проходження ВЛК у КНП «Міська лікарня № 7» ЗМР за № 6496124, яке також було сформовано та підписано у ЄДРПВР. З метою перевірки та уточнення військово облікових даних ОСОБА_1 був доставлений до найближчого РТЦК та СП. 28.01.2026 року будучи військовозобов`язаним, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та раніше отриманого направлення для проходження медичного огляду, позивач пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. 28.01.2026 року ознайомившись із зазначеним вище висновком ВЛК від 28.01.2026 року, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про можливість призову позивача на військову службу за мобілізацією, на особливий період до Збройних Сил України з залученням до виконання службових обов`язків у підрозділах військової частини НОМЕР_3 НГУ та віднесено до переліку осіб, які відправляються 28.01.2026 року до військової частини НОМЕР_3 НГУ. Просить у задоволенні позову відмовити.

17.04.2026 відповідачем 3 до суду подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що оскаржуваний наказ видано на підставі іменного списку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.01.2026 № МВ/810, наказ видано у повній відповідності до імперативних вимог керівних документів. Командир військової частини не наділений повноваженнями перевіряти законність рішень ТЦК та СП щодо призову на військову службу під час мобілізації. Його обов`язок оформити зарахування особи, яка була направлена для проходження військової служби в його частині. Таким чином, командир Військової частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, приймаючи оскаржуваний наказ про зарахування Позивача діяв в межах повноважень у спосіб визначений законодавством України. Окрім того, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача-3 видати наказ про звільнення з військової служби вважає передчасними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на наявності юридичного складу, необхідного для виникнення у Відповідача-3 відповідного обов`язку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_5 , виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 17.10.1998.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку за № 6496368, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно було з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.01.2026 для проходження медичного огляду.

28.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 на імя Голови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 було сформовано направлення № 6496124 про направлення ОСОБА_1 для проходження ВЛК у КНП «Міська лікарня № 7» ЗМР для визначення придатності до військової служби.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради 28.01.2026 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його визнано придатним до військової служби.

Згідно із наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026 № 485 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 , відповідно до поіменного списку № МВ/810 від 28.01.2026, було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_3 НГУ.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 28.01.2026 № 28 солдата запасу ОСОБА_1 було зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення на посаду номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення.

Не погоджуючись із постановою ВЛК №2026-0128-1105-0990-0 від 28.01.2026, оформленою у вигляді довідки, наказом в частині призову на військову службу та наказом про зарахування до особового складу військової частини, позивач звернувся з позовом до суду.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Члени ВЛК повинні:

добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки;

постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності;

не ухилятися від прийняття рішень;

не допускати зловживань та неефективного використання державної власності;

знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

За приписами пункту 1.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Абзацом першим пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди (абзац четвертий пункту 3.1 розділу ІІ Положення).

Абзацами другим, четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

За правилами пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно (пункт 3.6. глави 3 розділу ІІ Положення № 402).

За приписами пункту 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3.3 розділу 1 Положення № 402 дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Так, судом встановлено, що довідкою Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради №2026-0128-1105-0990-0 від 28.01.2026 позивача було визнано придатним до військової служби.

Слід зазначити, що під час розгляду по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

Тобто, суд перевіряє правомірність спірної постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.

Як вже зазначалось, картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду.

Відповідно до записів картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (ЛОР), психіатром.

Разом із тим, суд звертає увагу, що у розділі 8 картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного Результати додаткових методів обстеження відсутні будь-які записи стосовно загального аналізу крові, загального аналізу сечі. Відповідачем також не надано доказів того, що позивачу такі обстеження проводились. Отже, суду не доведено, що позивачу перед оглядом проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту B (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту C (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); профілактичні щеплення у відповідності з календарем профілактичних щеплень.

В розділі 6 картки обстеження та медичного огляду картки відсутні дані про перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань.

Також суд наголошує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій та рішень, не надано доказів того, що позивач на зазначені аналізи та обстеження направлявся. Картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного також не містить таких підтверджень. Відповідачем не було заявлено про неможливість надання відповідних доказів, а також не заявлено клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Згідно з розділом 10 картки обстеження та медичного огляду, медичне обстеження проводилось спеціалістами - терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОРом, психіатром, однак лише невропатологом та психіатром проставлено відмітки про придатність. В інших графах навпроти лікаря тільки підписи лікарів.

Суд акцентує, що у вказаній картці у розділі 11 відсутній підпис обстежуваного про те, що ним була надана в повному обсязі інформація щодо стану його здоров`я, а також, що він був попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Акт про те, що військовозобов`язаний відмовився від підпису в карті обстеження та медичного огляду, відповідачем не складався, доказів зворотного до суду надано не було.

Крім того, розділ 12 картки обстеження та медичного огляду містить такі відомості: діагноз та постанова ВЛК: здоровий на підставі статті ___, графи___ Розкладу хвороб, __ Таблиці додаткових вимог до наказу МО України №402 від 2008 р. (зі змінами) _____ до військової служби _.

Отже, в розділі 12 картки обстеження та медичного огляду взагалі відсутнє зазначення того, що ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Наведене зумовлює висновок суду про те, що відповідачем застосовано формальний підхід до проведення медичного огляду, не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби.

Однак, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про проставлення результатів у картці обстеження та медичного огляду без проведення лабораторних та інструментальних досліджень, які є обов`язковими перед проведенням медичного огляду лікарями, суд вважає, що у цьому випадку за неповного медичного обстеження висновок ВЛК є передчасним.

На думку суду, за таких обставин не може вважатися правомірною оформлена довідкою від 28.01.2026 постанова Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради за результатами медичного огляду позивача на предмет придатності до військової служби, який проведено формально, без дотримання встановленої процедури, а останнього позбавлено можливості ознайомитися з результатами обстеження та медичного огляду, надати повну інформацію про стан свого здоров`я та оскаржити рішення до вищої ВЛК, а тому ця постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

При цьому є необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що позивач не скористався правом на оскарження спірної постанови до регіональної або центральної ВЛК, оскільки відповідно до частин першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суд наголошує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язковості оскарження рішення даного суб`єкта владних повноважень в адміністративному порядку як передуючої умови звернення до суду за захистом порушених прав.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що питання наявності чи відсутності захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, суд вважає за необхідне зазначити таке.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний правозастосовний підхід міститься в постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 520/9626/24.

З існуючого на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.

Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби.

В ході розгляду справи судом скасована постанова військово-лікарської комісії, оформлена у вигляді довідки №2026-0128-1105-0990-0 від 28.01.2026, з огляду на її протиправність.

Відтак, за відсутності доведення факту придатності ОСОБА_1 до військової служби призов його на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.

Суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень.

Крім того, пунктом 6 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідачем 1 не надано, передбачених Порядком №560, доказів вручення повістки позивачу, якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 (або іншого ТЦК та СП).

Суд зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу від 28.01.2026 за №485 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі №9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

При цьому, чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу (наявність у нього відстрочки від проходження військової служби), має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, висновує, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів як позивача так і інших громадян з боку районного ТЦК та СП.

З урахуванням вищевказаного, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026 за №485 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову позивача до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про скасування наказу в/ч НОМЕР_3 про зарахування до списків та в частині зобов`язання в/ч НОМЕР_3 виключити позивача зі списків особового складу в/ч, суд зазначає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації від 28.01.2026 за №485.

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.

Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України Про військовий обов`язок та військову службу не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже ефективним способом захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання в/ч НОМЕР_3 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби.

Суд зазначає, що наказ про призов позивача та зарахування до списків особового складу не є актами, що вичерпали свою дію, оскільки вони створюють триваючий правовий стан перебування особи на військовій службі. Залишення цих наказів у силі, попри скасування висновку ВЛК, призводить до правової колізії, за якої особа фактично перебуває у статусі військовослужбовця без належного медичного підтвердження придатності до проходження військової служби.

При цьому, постанова Верховного Суду по справі №160/2592/23 про визнання процедури призову незворотною, не є зразковою, а стосується конкретного випадку військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом про не проходження ВЛК.

За таких обставин, суд вважає, що порушення процедури проведення ВЛК у цій справі є фундаментальним, оскільки воно призвело до незаконного призову особи на військову службу без дослідження реального стану її здоров`я. У світлі фактичних обставин даної справи, визнання протиправною лише постанови ВЛК є недостатнім, оскільки це не звільняє позивача від обов`язків, покладених на нього незаконними наказами про мобілізацію.

Інші доводи учасників справи не впливають на правильність вирішення спору по суті. При цьому суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Також у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності правових підстав для проведення повторного медичного огляду позивача щодо визначення ступеню придатності до військової служби, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Квитанцією від 26.02.2026 № 3245-3751-2835-5099 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 7 Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9, 69118, код ЄДРПОУ 35535544) до Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою №2026-0128-1105-0990-0 від 28.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026 за №485 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 28.01.2026 № 28 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 квітня 2026 року.

Суддя А.В. Сіпака