Постанова № 135848443, 16.04.2026, Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/325/26

Провадження №3/943/184/2026

16 квітня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., при секретарі Пирка В.М., з участю прокурора Буського відділення Золочівського відділу прокуратури Тхорик Г.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від начальника Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, завідувача Буської державної нотіральної контори, зареєстрованолго в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2

за ст.ст. 172-6 ч.1 КУпАП

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи завідувачем Буської державної нотаріальної контори Львівської області, будучи суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе не визнав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні про закриття провадження, подане представником ОСОБА_2 , зокрема такий просить закрити провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП, оскільки правопорушення є триваючим, з 01.04.2023 року пройшло більше двох років, що є підставою для закриття провадження. Показав, що підписав протокол та письмові пояснення, не розуміючи ситуації, все відбулося дуже швидко. Не заперечив проти проведення даного засідання без представника, оскільки адвокат не зміг прибути в судове засідання у зв`язку з зайнятістю.

Прокурор Тхорик Г.О. в судовому засіданні підтримала складений щодо ОСОБА_1 адміністративний протокол, зазначивши, що винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є доведеною. Декларант знав про свій обов`язок подати декларацію за 2022 та 2023 роки, поважних причин неподання таких вчасно не було, а відтак оскільки у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП, а тому просить накласти адміністративне стягнення на нього у мінімальному розмірі штрафу в дохід держави.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до таких висновків.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно із ч.4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.51 та ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Визначення на законодавчому рівні у ст.38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язане з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст.38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков протиУкраїни» (ОlеksаndrVоlkovv.Ukraine,рішення від09.01.2013року,заява №21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

Також, практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia, § 571).

04 лютого 2026 року оперуповноважений 6-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Веліахмедов Н.Б. склав відносно ОСОБА_1 протокол №227 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП. У протоколі зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 14.25 год 14 жовтня 2025 року (час та дата невчасного подання декларації).

Датою виявлення правопорушення у вказаному протоколі вказано 04 лютого 2026 року (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Однак суд не погоджується з твердженнями захисника, що означена протиправна винна бездіяльність, яка вчиняється на наступний день після граничного строку подання щорічної декларації, тобто 1 квітня 00:00 год., є триваючим адміністративним правопорушенням, днем вчинення триваючого адміністративного правопорушення, визначеного в частині 1 статті 45 Закону України Про запобігання корупції, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є наступний день після граничного строку подання щорічної декларації, тобто 1 квітня 00:00 год, а днем його припинення є дата подання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації після цього строку. Такі твердження не ґрунтуються на жодній нормі закону, а Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено жодних виключень щодо обчислення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією категорією справ.

Водночас, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення. А факт виявлення порушення це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, на думку суду, є суб`єктивний момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення.

Так, згідно наказу № 2629/К від 12.10.2022 «Про переведення ОСОБА_1 »

переведено ОСОБА_1 , завідувача Бродівської державної нотаріальної контори Львівської області, 17 жовтня 2022 року на посаду завідувача Буської державної нотаріальної контори Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи,

зазначені в п.1, підпунктах «а», «в-г» пункту 2 частини першої статі 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, до 00:00 год. 01.04.2024.

Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, лише 14.10.2025 о 14:25 год., тобто несвосчасно.

Поважні причини щодо несвоєчасного полання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, у ОСОБА_1 - відсутні.

Тобто, днем вчинення означеного правопорушення є 14 жовтня 2025 року, днем виявлення 04 лютого 2026 року.

Таким чином строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ч.4 ст.38 КУпАП у даній справі не сплили.

Крім того, суд враховує, що згідно письмових пояснень, наявних в матеріалаї справи та у протоколі № 227, ОСОБА_1 вину свою у вчиненому визнав.

Послідовність дій ОСОБА_1 щодо входження в систему та подання декларації відображена у в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, витяг з якого за період 01.01.2024 року по 15.10.2025 року додано до матеріалів справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та його вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 227 від 04.02.2026 року;

- копією наказу про перевення на посаду № 2629/К про 12.10.2022 року;

- копією функціональних обов`язків завідувача Буської державної нотаріальної контори;

- попередження про спеціальні обмеження;

-копією декларації (щорічної) за 2023 рік;

- письмовими поясненнями, де ОСОБА_1 зазначив, що з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» ознайомлений, 14.10.2025 року на сайта НАЗК подав декларацію за 2023 рік. Поважних причин щодо несвоєчасного подання такої не було. В період часу з 01.01.2024 року по 01.04.2024 року на лікуванні не перебував.

Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та винність останнього в його вчиненні.

Відтак, ОСОБА_1 , маючи фізичну та технічну можливість подати до Реєстру декларацію, проігнорувавши вимоги закону, не вжив необхідних та достатніх заходів щодо своєчасної її подачі. Підтверджуючих документів поважності причин несвоєчасної подачі декларації, технічної несправності сайту НАЗК ОСОБА_1 суду не надав, докази щодо поважності невиконання вимог фінансового контролю також відсутні і в матеріалах справи.

Покликання ОСОБА_1 на те, що в протоколі, в графі суть адміністратвиного правопорушення, невірно вказано особу, замість « ОСОБА_1 » прописано « ОСОБА_4 », що є підставою для направлення матеріалів на дооформлення, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Суд бере за основу позицію Верховного Суду щодо описок у прізвищі в протоколі про адміністративне правопорушення базується на принципі пріоритету суті над формою, якщо помилка не перешкоджає ідентифікації особи.

Основні висновки Верховного Суду:

Описка не є автоматичною підставою для закриття справи: Якщо в протоколі допущено механічну описку (наприклад, помилка в одній літері прізвища), але інші дані (адреса, дата народження, паспортні дані, марка авто, номерний знак) вказують на конкретну особу, суд зазвичай не приймає посилання порушника на недійсність протоколу.

Виправлення помилок: Протокол про адміністративне правопорушення не є судовим рішенням, тому процедура виправлення описки за ст. 253 КАС України (або аналогічних у ЦПК/КПК) до нього не застосовується безпосередньо судом під час розгляду. Проте, якщо помилка міститься у матеріалах, наданих стороною (поліцією), суд може оцінити ці докази в сукупності.

Істотність помилки: Верховний Суд наголошує, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, але не змінюють суті рішення або суті правопорушення. Якщо прізвище перекручено так, що неможливо встановити, хто саме вчинив правопорушення, протокол може бути визнаний неналежним доказом.

Отже сама по собі помилка в літері прізвища (описка) у протоколі не є підставою для визнання протоколу незаконним, якщо особа порушника ідентифікована вірно іншими даними.

Крім того, Кодекс України про адміністративніправопорушення не містить норми, яка передбачає можливість повернення протоколу та матеріалів у справі про адміністративне правопорушення на дооформлення або доопрацювання.

Таким чином, беручи до уваги, що наданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить всю необхідну інформацію для винесення постанови по суті, суд вважає, що в задоволені клопотання слід відмовити.

ОСОБА_1 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє так діяльність (при звільненні), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст.40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283-285, 287, 307-308 КпАП України, суддя -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КпАП України танакласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2026 року.

Суддя Б. М. Журибіда