Ухвала суду № 135848132, 17.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4145/26

Пр. 1-кс/333/1511/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , захисника підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026080100001403 від 02 березня 2026 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України, та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, українця, який перебуває на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження слідчої судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшло вищевказане клопотання слідчого, яке обґрунтоване наступним..

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2026 за № 62026080100001403 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 та ч.3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника ГУНП в Запорізькій області від 13.04.2024 №297о/с ОСОБА_5 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 , займаючи зазначену посаду, наділений відповідними правами, визначеними зазначеним Законом, а також на нього покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено основні обов`язки поліцейського, а саме: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Таким чином, ОСОБА_5 перебуваючи на вказаній посаді в спеціальному званні лейтенант поліції, відповідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993, являється працівником правоохоронного органу.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та інше.

Відповідно до посадових (функціональних) обов`язків та основних напрямків діяльності поліцейський ОСОБА_5 , серед іншого, здійснює профілактичну роботу, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень; виявляє причини та умови, що призводять до вчинення кримінальних та/або адміністративних правопорушень, уживає у межах компетенції заходів для їх усунення; у випадках, визначених законодавством, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «з» частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупція це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Отже, ОСОБА_5 достовірно знав та розумів, що відповідно до вказаного вище законодавства, на нього, у тому числі, покладено обов`язки додержуватися Конституції та законів України, Присяги поліцейського, неухильно виконувати вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу професійної етики та поведінки працівників Національної поліції України, накази керівництва, підтримувати авторитет держави, дбати про позитивну репутацію органів внутрішніх справ, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, діючи всупереч обов`язку неухильного дотримання вищевказаних норм законів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

Так, у невстановлений період часу, однак не пізніше першої декади лютого 2026 року ОСОБА_5 стало відомо про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець міста Запоріжжя, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів та психотропних речовин та, на його думку, може займатися вказаною протиправною діяльністю. Володіючи вказаною інформацією, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за невчинення ним, як службовою особою, дій в інтересах ОСОБА_7 , а саме за не вжиття заходів щодо документування його можливої протиправної діяльності з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, не повідомлення про вказану діяльність відповідних правоохоронних органів та не ініціювання питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинювані ним злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В подальшому ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих міркувань та маючи на меті систематичне одержання неправомірної вигоди для себе, встановив місце знаходження ОСОБА_7 , який дійсно раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, (але на той час вказаною протиправною діяльністю фактично не займався), та особисто зустрівся з ним 16.02.2026 в період часу приблизно з 13.00 год. до 14.00 год., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, поблизу будівлі № 6, з метою встановлення особистого контакту та висловлення вимоги про надання неправомірної вигоди.

Так, під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_7 щодо своєї впевненості в тому, що останній здійснює незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, у зв`язку з чим висунув вимогу щодо передачі йому щомісячно грошових коштів у розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень, приблизно 10 числа кожного місяця, за вчинення ним, як службовою особою та з використанням свого службового становища, дій в інтересах ОСОБА_7 , а саме надання йому інформації про заплановані профілактичні заходи у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з боку працівників поліції, заплановані обшуки за адресою місця його мешкання, його можливе затримання та перевірку працівниками поліції, та, в разі необхідності, здійснення перевезення ОСОБА_7 з наркотичними засобами та психотропними речовинами на власному транспортному засобі до місць здійснення збуту психотропних речовин, забезпечуючи при цьому безпеку протиправної діяльності шляхом використання службового становища поліцейського для усунення перешкод, що можуть виникнути під час перевезення та конспірації їх незаконної діяльності, а у разі фактичного затримання ОСОБА_7 під час протиправної діяльності, врегулювання питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності із використанням наявних зв`язків серед працівників поліції, що фактично являло собою гарантії ОСОБА_5 у сприянні протиправній діяльності ОСОБА_7 в обмін на щомісячну сплату на його користь неправомірної вигоди.

В свою чергу ОСОБА_7 , вислухавши протиправну вимогу ОСОБА_5 , повідомив про те, що дійсно раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, але на даний час такою діяльністю не займається та займатися не має бажання, у зв`язку з чим відмовився виконувати злочинні вимоги ОСОБА_5 та надавати останньому неправомірну вигоду.

Після чого ОСОБА_5 , з метою посилення психологічного тиску на ОСОБА_7 та умисного створення умов, за яких останній був би вимушений виконувати його незаконні вимоги, роз`яснив йому наслідки відмови від надання неправомірної вигоди, а саме повідомив, що у разі відмови здійснювати діяльність з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин та несплати щомісячно визначеної ним суми неправомірної вигоди у розмірі 20000 гривень він, використовуючи наявні у нього, як у працівника поліції, службові повноваження, вживатиме заходів щодо документування злочинної діяльності ОСОБА_7 , а саме ініціює перед відповідним органом досудового розслідування внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом його протиправної діяльності, подальше проведення обшуків за місцем мешкання ОСОБА_7 та у місцях, пов`язаних з його діяльністю, в ході яких в будь-якому разі будуть виявлені наркотичні засоби або психотропні речовини, що матиме наслідком в подальшому притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_5 висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди з боку ОСОБА_7 , умисно створивши умови, за яких останній, будучи переконаним у реальності наведених погроз та наявності у ОСОБА_5 відповідних службових повноважень, усвідомлюючи, що у разі відмови від виконання вимог останнього щодо необхідності здійснювати діяльність з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також надання щомісячно визначеної ОСОБА_5 суми неправомірної вигоди у розмірі 20000 гривень, настануть несприятливі для нього наслідки кримінально-правового характеру, у тому числі притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, яких він не вчиняв та не бажав вчиняти, будучи поставленим у безвихідне становище, змушений був погодитися із незаконними вимогами ОСОБА_5 .

В свою чергу, ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених вимог ОСОБА_5 та усвідомлюючи, що діяльність з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин та надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи настання негативних наслідків для себе у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності та з метою припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 , 03.03.2026 звернувся до працівників правоохоронних органів із відповідною заявою про факт вимагання неправомірної вигоди службовою особою.

Так, 11.03.2026, на виконання незаконних вимог ОСОБА_5 , приблизно о 15 годині 18 хвилин, у дворі будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115Б, ОСОБА_7 перебуваючи в салоні автомобіля марки BMW 730 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , передав останньому в руки неправомірну вигоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, тим самим виконав незаконні вимоги останнього щодо надання йому неправомірної вигоди за нібито здійснення ним протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також за невжиття ОСОБА_5 , як службовою особою, заходів щодо документування його протиправної діяльності з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та надання захисту для можливої подальшої протиправної діяльності ОСОБА_7 .

В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 систематично, в період з 13.03.2026 по 15.04.2026, повідомляв ОСОБА_7 про дні, в які останньому слід утримуватись від збуту наркотичних засобів та психотропних речовин у зв`язку з проведенням відповідних профілактичних заходів правоохоронними органами, а після завершення таких заходів повідомляв ОСОБА_7 про можливість відновлення протиправної діяльності, проводив інструктажі щодо методики організації збуту наркотичних засобів та психотропних речових шляхом розповсюдження територією міста Запоріжжя так званих «закладок», а також ініціював та особисто приймав участь у перевезенні його на власному автомобілі до місць здійснення збуту психотропних речовин, забезпечуючи при цьому безпеку протиправної діяльності шляхом використання службового становища поліцейського для усунення перешкод, що можуть виникнути під час перевезення та конспірації їх злочинної діяльності.

При цьому, ОСОБА_5 , вчиняючи вказані дії направлені на реалізацію свого злочинного умислу на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , не був обізнаний про те, що останній, будучи залученим органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва, діяв виключно під контролем правоохоронних органів, фактично протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин не здійснював, а речовина, у збуті якої ОСОБА_5 спільно приймав участь із ОСОБА_7 , являла собою несправжній (імітаційний) засіб, виготовлений у встановленому порядку правоохоронними органами, у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», однак не містила у своєму складі заборонених психотропних речовин.

Таким чином, ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва правоохоронними органами та використання ним несправжнього (імітаційного) засобу, виготовленого у встановленому порядку, у повній мірі усвідомлював та був переконаний у тому, що ОСОБА_7 виконуючи його незаконні вимоги, під його контролем як працівника правоохоронного органу займається протиправною діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, ОСОБА_5 , 15.04.2026 в період часу з 14 год. 13 хв. до 14 год. 16 хв., перебуваючи в автомобілі маки Opel Vectra державний номерний знак НОМЕР_2 , у дворі будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115 Б, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, будучи службовою особою, одержав для себе від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень у якості неправомірної вигоди за нібито здійснення ним протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також за невжиття ОСОБА_5 , як службовою особою, заходів щодо документування його протиправної діяльності з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та надання захисту для можливої подальшої протиправної діяльності ОСОБА_7 .

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 був затриманий уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи всупереч своїх службових обов`язків, з корисливих мотивів, вимагав та отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в якості неправомірної вигоди на загальну суму 40000 (сорок тисяч) гривень за нібито здійснення ним протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також за невжиття ОСОБА_5 , як службовою особою, заходів щодо документування його протиправної діяльності з незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та надання захисту для можливої подальшої протиправної діяльності ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, яке кваліфікується як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, визначивши для себе вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин, одним з джерел доходів, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , діючи всупереч урегульованих законами суспільних відносин у сфері обігу в Україні психотропних речовин та в порушення частини 2 статті 7, частини 1 статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, введеного в дію постановою Верховної Ради України № 61/95-ВР від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 16.02.2026, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин та отримання доходу від такої діяльності, вступив у попередню змову із ОСОБА_7 та розробив спільний злочинний план, відповідно до якого він мав систематично перевозити ОСОБА_7 на власному транспортному засобі до місць здійснення збуту психотропних речовин, забезпечуючи при цьому безпеку вказаної протиправної діяльності шляхом використання службового становища поліцейського для усунення перешкод, що можуть виникнути під час перевезення.

На виконання зазначеного злочинного плану, 18.03.2026, у вечірній час, ОСОБА_5 на автомобілі Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_3 , прибув до подвір`я будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115 Б, де зустрівся із ОСОБА_7 та особисто проінструктував його щодо методики організації збуту наркотичних засобів та психотропних речових шляхом розповсюдження територією міста Запоріжжя так званих «закладок»: зокрема, щодо необхідності попереднього поміщення наркотичних засобів або психотропних речовин до одноразових паперових стаканів та залишення таких «пакунків» у непримітних місцях, вказуючи ОСОБА_7 , що даний спосіб є найбільш конспіративним та ефективним механізмом збуту наркотичних засобів або психотропних речовин. Крім того, під час зустрічі ОСОБА_5 попередив ОСОБА_7 щодо заборони використання месенджера «Телеграм» під час замовлення та збуту наркотичних засобів або психотропних речовин, а також заборону використання у вказаній протиправній діяльності так званих «майстер-кладів», оскільки така діяльність на постійній основі відстежуються співробітниками правоохоронних органів.

В подальшому, 02.04.2026, у вечірній час, ОСОБА_5 маючи прямий умисел на незаконний збут психотропних речовин та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зустрівся із ОСОБА_7 та повідомив, що особисто перевозитиме його на власному автомобілі до місць здійснення збуту психотропних речовин, забезпечуючи при цьому безпеку протиправної діяльності шляхом використання службового становища поліцейського для усунення перешкод, що можуть виникнути під час перевезення. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що особисто зателефонує ОСОБА_7 , для погодження дати першої «поїздки».

ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на незаконне перевезення з метою збуту психотропних речовин та їх збут, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , не був обізнаний про те, що ОСОБА_7 залучено органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва та діяв виключно під контролем правоохоронних органів, а речовина, у збуті якої він планував спільно приймати участь із ОСОБА_7 , являла собою несправжній (імітаційний) засіб, виготовлений у встановленому порядку правоохоронними органами, у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», однак не містила у своєму складі заборонених психотропних речовин.

Таким чином, ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва правоохоронними органами та використання ним несправжнього (імітаційного) засобу, виготовленого у встановленому порядку, у повній мірі усвідомлював та був переконаний у тому, що ОСОБА_7 , діючи з ним за попередньою змовою, здійснює збут саме психотропної речовини «метамфетамін».

Так, 07.04.2026, близько 19 годин 20 хвилин, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , на виконання раніше розробленого злочинного плану, на автомобілі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , прибув до подвір`я будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115 Б, де посадив до салону автомобіля ОСОБА_7 , який будучи залученим до конфіденційного співробітництва, діяв виключно під контролем правоохоронних органів та мав при собі несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», розфасований у 15 (п`ятнадцять) однакових полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 15 (п`ятнадцять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як реальну психотропну речовину. Після цього ОСОБА_5 узгодив із ОСОБА_7 маршрут слідування та розпочав рух до першого узгодженого місця збуту.

Під час руху ОСОБА_7 , у присутності та з відома ОСОБА_8 , на виконання їх спільного злочинного плану та раніше отриманих інструкцій від останнього щодо фасування психотропної речовини до одноразових паперових стаканів з метою маскування їх протиправної діяльності, перебуваючи у салоні автомобілі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 , перед кожним запланованим місцем збуту, здійснював безпосереднє фасування полімерних зіп-пакетів з несправжнім (імітаційним) засобом у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», до одноразових паперових стаканів.

По прибутті приблизно о 19 год. 35 хв. того ж дня до багатоквартирного будинку №8 по вул. Портовій у м. Запоріжжі, ОСОБА_5 на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, здійснив перевірку прилеглої до будинку території на наявність камер відеоспостереження та, переконавшись у відсутності ризику виявлення їх спільних протиправних дій, надав ОСОБА_7 дозвіл на збут психотропної речовини «метамфетамін» шляхом здійснення закладення «закладки». Виконуючи отриманий дозвіл, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та поряд із трубою теплової мережі, розташованої на прилеглій до вказаного будинку території, залишив одноразовий паперовий стакан, в якому містився заздалегідь поміщений ним у присутності та з відома ОСОБА_5 несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, розфасований у 5 (п`ять) полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 5 (п`ять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як психотропну речовину «метамфетамін» та усвідомлював зазначені дії як незаконний збут психотропної речовини невстановленій особі шляхом залишення «закладки».

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного плану, слідуючи заздалегідь узгодженим маршрутом руху, приблизно о 19 год. 50 хв. того ж дня доставив ОСОБА_7 до будинку № 6 по вул. Українській у м. Запоріжжі. По прибутті до зазначеної адреси ОСОБА_5 на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, здійснив перевірку прилеглої до будинку території на наявність камер відеоспостереження та, переконавшись у відсутності ризику виявлення їх спільних протиправних дій, надав ОСОБА_7 дозвіл на збут психотропної речовини «метамфетамін» шляхом здійснення закладення «закладки». Виконуючи отриманий дозвіл, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та поряд із деревом, розташованим на прилеглій до вказаного будинку території, залишив одноразовий паперовий стакан, в якому містився заздалегідь поміщений ним у присутності та з відома ОСОБА_5 несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, розфасований у 5 (п`ять) полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 5 (п`ять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як психотропну речовину «метамфетамін» та усвідомлював зазначені дії як незаконний збут психотропної речовини невстановленій особі шляхом залишення «закладки».

Після цього ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію злочинного плану, слідуючи заздалегідь узгодженим маршрутом руху, приблизно 0 20 год. 05 хв. того ж дня доставив ОСОБА_7 до будинку № 6 по вул. Спартака Маковського у м. Запоріжжі. По прибуттю до зазначеної адреси ОСОБА_5 на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, здійснив перевірку прилеглої до будинку території на наявність камер відеоспостереження та, переконавшись у відсутності ризику виявлення їх спільних протиправних дій, надав ОСОБА_7 дозвіл на збут психотропної речовини «метамфетамін» шляхом безпосередньої її передачі невідомій йому особі. Виконуючи отриманий дозвіл, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та, діючи узгоджено із ОСОБА_5 здійснив безпосередній збут несправжнього (імітаційного) засобу у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, розфасованої у 3 (три) полімерних зіп-пакети приблизною вагою 3 (три) грами особі, залученій до участі в негласних слідчих (розшукових) діях, який також був залучений органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва, при цьому ОСОБА_5 сприймав зазначені дії як незаконний збут психотропної речовини «метамфетамін» безпосередньому покупцю. Після здійснення збуту ОСОБА_7 повернувся до автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , де ОСОБА_5 зробив йому зауваження щодо недопустимості демонстрації транспортного засобу особам, яким здійснюється збут психотропних речовин.

Після виконання всіх запланованих дій ОСОБА_5 приблизно о 20 год. 18 хв. висадив ОСОБА_7 поблизу супермаркету «City Mall» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1Б, після чого запропонував ОСОБА_7 продовжити здійснення перевезення психотропної речовини «метаметамін» на його автомобілі з метою її подальшого збуту наступного дня, тобто 08.04.2026, на що ОСОБА_7 погодився.

В подальшому ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення та діючи за попередньою змовою групою осіб, на досягнутому не зупинився та продовжив протиправну діяльність, спрямовану на незаконне перевезення психотропних речовин з метою збуту.

Так, 08.04.2026, близько 21 годин 20 хвилин, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , на виконання раніше розробленого спільного злочинного плану, на автомобілі Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , прибув до подвір`я будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115 Б, де посадив до салону автомобіля ОСОБА_7 , який будучи залученим до конфіденційного співробітництва, діяв виключно під контролем правоохоронних органів та мав при собі несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», розфасований у 10 (десять) однакових полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 10 (десять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як реальну психотропну речовину. Після цього ОСОБА_5 узгодив із ОСОБА_7 маршрут слідування та розпочав рух до першого узгодженого місця збуту.

Під час руху заздалегідь узгодженим маршрутом, шляхом слідування у напрямку греблі «ДніпроГЕС» в м. Запоріжжя, автомобіль Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , в салоні якого знаходився ОСОБА_7 та мав при собі несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», розфасований у 10 (десять) однакових полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 10 (десять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як реальну психотропну речовину, приблизно о 21 год. 34 хв. був зупинений на території блок-посту з метою перевірки працівниками поліції. Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_9 достовірно усвідомлюючи, що в салоні його транспортного засобу знаходиться психотропна речовина «метамфетамін», обіг якої заборонений законом, з метою усунення перешкод для продовження перевезення психотропної речовини та реалізації спільного злочинного плану направленого на її збут, використовуючи своє службове становище, пред`явив працівникам поліції власне службове посвідчення поліцейського та повідомив про нібито законний напрямок руху, що забезпечило безперешкодне завершення перевірки та продовження перевезення психотропної речовини заздалегідь узгодженим із ОСОБА_7 маршрутом руху.

Під час руху ОСОБА_7 , у присутності та з відома ОСОБА_8 , на виконання їх спільного злочинного плану та раніше отриманих інструкцій від останнього щодо фасування психотропної речовини до одноразових паперових стаканів з метою маскування їх протиправної діяльності, перебуваючи у салоні автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 , перед кожним запланованим місцем збуту, здійснював безпосереднє фасування полімерних зіп-пакетів з несправжнім (імітаційним) засобом у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», до одноразових паперових стаканів.

По прибутті приблизно о 21 год. 45 хв. того ж дня до будинку № 35 по вул. Дніпровські Пороги у м. Запоріжжі, ОСОБА_5 на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, здійснив перевірку прилеглої до будинку території на наявність камер відеоспостереження та, переконавшись у відсутності ризику виявлення їх спільних протиправних дій, надав ОСОБА_7 дозвіл на збут психотропної речовини «метамфетамін» шляхом здійснення закладення «закладки». Виконуючи отриманий дозвіл, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та поряд із металевою трубою металевого гаражу, розташованої на прилеглій до вказаного будинку території, залишив одноразовий паперовий стакан, в якому містився заздалегідь поміщений ним у присутності та з відома ОСОБА_5 несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, розфасований у 5 (п`ять) полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 5 (п`ять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як психотропну речовину «метамфетамін» та усвідомлював зазначені дії як незаконний збут психотропної речовини невстановленій особі шляхом залишення «закладки».

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного плану, слідуючи заздалегідь узгодженим маршрутом руху, о 22 год. 00 хв. того ж дня доставив ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_2 . По прибутті до зазначеної адреси ОСОБА_5 на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, здійснив перевірку прилеглої до будинку території на наявність камер відеоспостереження та, переконавшись у відсутності ризику виявлення їх спільних протиправних дій, надав ОСОБА_7 дозвіл на збут психотропної речовини «метамфетамін» шляхом залишення «закладки». Виконуючи отриманий дозвіл, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та поряд із бетонними блоками, розташованим на прилеглій до вказаного будинку території, залишив одноразовий паперовий стакан, в якому містився заздалегідь поміщений ним у присутності та з відома ОСОБА_5 несправжній (імітаційний) засіб у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, розфасований у 5 (п`ять) полімерних зіп-пакетів загальною вагою приблизно 5 (п`ять) грамів, яку ОСОБА_5 сприймав як психотропну речовину «метамфетамін» та розцінював зазначені дії як незаконний психотропної речовини невстановленій особі шляхом залишення «закладки».

Після виконання всіх запланованих дій ОСОБА_5 приблизно о 22 год. 08 хв. висадив ОСОБА_7 поблизу супермаркету «АТБ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 4, після чого запропонував ОСОБА_7 продовжити здійснення перевезення психотропної речовини «метамфетамін» на його автомобілі з метою її збуту без визначення конкретної дати, а також нагадав ОСОБА_7 про зобов`язання передачі йому раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, в якості неправомірної вигоди за здійснення сприяння у його протиправній діяльності та не настання для нього обговорених раніше негативних наслідків відмови від надання такої неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на незаконне перевезення з метою збуту психотропних речовин, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він не був обізнаний про те, що ОСОБА_7 був залучений органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва та діяв виключно під контролем правоохоронних органів, а речовина, у перевезенні та збуті якої він спільно приймав участь із ОСОБА_7 , являла собою несправжній (імітаційний) засіб, виготовлений у встановленому порядку правоохоронними органами, у вигляді кристалічної речовини жовто-білого кольору, яка за своїми зовнішніми морфологічними ознаками відповідала зовнішньому вигляду психотропної речовини «метамфетамін», однак не містила у своєму складі заборонених психотропних речовин.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на незаконне перевезення з метою збуту психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб.

15 квітня 2026 року о 14 год. 16 хв. старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі майором Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16 квітня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 та ч.3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 та ч.3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати іншим чином у кримінальному провадженні.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які були викладені в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, зазначених слідчим у клопотанні. Слідчий та прокурор просили у разі обрання альтернативного заходу у вигляді застави визначити її розмір 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували відносно задоволення клопотання слідчого, просили відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100001403 від 02 березня 2026 року за ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України, скоєного при вищезазначених обставин.

16.04.2026 р. ОСОБА_5 , в межах вищевказаного кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України..

Клопотання слідчого про обрання зазначеного запобіжного заходу оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень.

Підозрюваному ОСОБА_5 завчасно вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13.02.2008 р.), що "для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов`язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред`явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи".

Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчим надано копії: протоколів допиту свідків, огляду місця події, обшуку, інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.

ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року (п. 36) ЄСПЛ вказав, «…Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року)…».

Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув`язнення..».

Підозрюваний не судимий, є внутрішньо переміщеною особою. Окрім, офіційного працевлаштування, інших стійких соціальних зв`язків немає: неодружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, з цілеспрямованим використанням службового становища, перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції, як під час вимагання неправомірної вигоди, так і для безпосереднього сприяння збуту психотропних речовин. За версією досудового розслідування протиправна діяльність підозрюваного, яка здійснена в умовах воєнного стану, мала систематичний та тривалий характер. Підозрюваний, який не досяг 25-річного віку, має можливість виїзду за межі України. ОСОБА_5 може використовувати свій досвід роботи в правоохоронних органах задля переховування від слідства та перешкоджанню кримінальному провадженню різними засобами. Дані обставини в сукупності вказують, що дійсно існують ризики переховування підозрюваного від слідства та суду, а також його незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні свідчать, знищення чи приховування доказів, чи перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню. Інші більш м`які запобіжні заходи, ніж заявлений слідчим, не зможуть запобігти існуючим ризикам, настання яких може призвести до непоправної шкоди у кримінальному провадженні, враховуючи, що наразі досудове розслідування у ньому продовжує здійснюватися.

В матеріалах справи відсутні відомості, що наразі внаслідок стану здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

Слідча суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшла висновку, що заявлений слідчим запобіжний захід зможе запобігти встановленим судом ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом. Такі обов`язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вагомість існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спричинення шкоди суспільним інтересам у разі їх настання, особу підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованих злочинів, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде перевищувати розмір, встановлений ст. 182 КПК України для категорії тяжких злочинів, - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» складає 998 400,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок) грн.

Також слідча суддя вважає за необхідне, у разі внесення вищевказаного розміру застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196,309 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026080100001403 від 02 березня 2026 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з часу його фактичного затримання, а саме: 15.04.2026 р. з 14-16 год.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 998 400,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 13.06.2026 р., включно, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код отримувача: ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава ); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 13.06.2026 р., включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Виконання ухвали доручити Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала діє до 13.06.2026 р. включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1