Рішення № 135847485, 20.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4476/26

Провадження № 2/127/1252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (вул. Садова, буд. 31/33, офіс.40/3, м. Ірпінь) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, мотивуючи свої вимоги наступним.

07.08.2025р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71918433, відповідно до якого Відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 14 календарних днів, тобто до 20.08.2025 року, зі сплатою процентів, комісії та інших платежів, визначених умовами договору.

Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією від 07.08.2025 року, згідно з якою кошти були перераховані на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що свідчить про належне виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань за договором.

Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту у встановлений договором строк не виконав, грошові кошти не повернув, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку з чим на день звернення до суду настало прострочення виконання грошового зобов`язання.

16 вересня 2025 року між первісним кредитодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 71918433 у повному обсязі, включно з правом вимоги основної суми боргу, процентів, комісій та штрафних санкцій.

Перехід права вимоги підтверджується договором факторингу, а також витягом з Реєстру прав вимоги № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року, відповідно до якого Позивач набув статусу нового кредитора за зобов`язаннями Відповідача.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача за кредитним договором № 71918433 складає 12559,60 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, а саме:

4 000,00 грн основна сума боргу;

159,60 грн заборгованість за процентами;

400,00 грн заборгованість за комісією;

8 000,00 грн пеня (неустойка) за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Відповідач належним чином повідомлявся про наявність заборгованості та перехід права вимоги до Позивача, однак заборгованість у добровільному порядку не погасив, що стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою про її стягнення.

У зв`язку з необхідністю захисту порушеного майнового права Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 07.08.2025року ОСОБА_1 отримав кредит від ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у розмірі 4000 грн строком на 14 днів з кінцевою датою повернення 20.08.2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом: 0,999% за день, а за понад строкове користування - 4%, комісії за надання кредиту 10 % та пені 4% за день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 3850,42%, а орієнтовна загальна вартість кредиту складає 4559,60 грн. Вказаний договір та додаток до нього ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора « 35407».

Відповідно до Довідки ТОВ «Европейська платіжна система» №КД-000024834 від 07.01.2026р., 07.08.25р., в рамках договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020р., перерахував 4000,00 грн. ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 ( а.с.20 зворот).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало за плату, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог, який підписаний ними 23.12.2025 року. Перехід права вимоги відбувається після підписання реєстру прав вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №23/12/25-02 до Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 71918433 від 07.08.25р. в розмірі 12559,60 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, а саме:

4 000,00 грн основна сума боргу;

159,60 грн заборгованість за процентами;

400,00 грн заборгованість за комісією;

8 000,00 грн пеня (неустойка) за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Отже, до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право грошової вимоги до відповідача за про надання коштів у кредит №71918433 від 07.08.25р.

Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачка не сплачує заборгованість за кредитними договорами ні первісному кредитору, ні новому кредитору.

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів у кредит №71918433 від 07.08.25року в розмірі 4559,60 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 159,60 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення з відповідачки 400 грн заборгованості за комісією за надання кредиту суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим текст статті 11 цього Закону викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Згідно з п. 2.2.4 кредитного договору №71918433 від 07.08.2025р. передбачена комісія за надання кредиту: 400 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту.

Укладаючи Договір №71918433 від 07.08.2025року, ОСОБА_1 у п. 11.1 ствердив, що ознайомлений з Договором та повністю розуміє всі умови, його зміст, суть, об`єм зобов`язань та зобов`язується неухильно дотримуватися їх.

Отже, умови Договору №71918433 про надання кредиту від 07.08.2025р. щодо розміру та порядку сплати комісії ОСОБА_1 погоджено, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать, а тому підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми по неустойці/пені за порушення грошового зобов`язання в сумі 8000 грн., дані вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за договором.

У даній справі пеню в сумі 8000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необгрунтованими, а тому не пілягають до задоволення.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем пропорційно задоволеним вимогам в сумі 966,55 грн. судового збору та 1633,67 грн. на професійну правничу допомогу, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (вул. Садова, буд. 31/33, офіс.40/3, м. Ірпінь) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205 м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33 офіс 40/3) суму заборгованості за кредитним договором №71918433 від 07.08.2025 року в розмірі 4559 грн. ( чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять ) грн. 60 коп., 966,55 грн. судового збору та 1633,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205 м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33 офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: