Ухвала суду № 135846123, 17.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1945/26

н/п 1-кс/953/2040/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

перекладача - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12026220000000231 від 16.02.2026 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Боснія і Герцеговина, уродженця м. Сараєво, Республіка Боснія і Герцеговина, солдата, призначеного на посаду командира відділення 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону (Інтернаціонального легіону оборони України) військової частини НОМЕР_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межак строку досудового розслідування, тобто до 21.05.2026 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026220000000231 від 16.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

В клопотанні слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 20.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинили умисне кримінальне правопорушення-злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 проходять військову службу у ЗС України. Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вважаються військовослужбовцями, які проходить військову службу. Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_5 та ОСОБА_9 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , під час проходження військової служби повині свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан від 24.02.2022.

Слідчий вказує, що ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, але не пізніше 20.02.2026, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями), норм Конституції України, незаконно придбали: 23 штатні запаковані картоні коробки з набоями калібру 5,56 мм по 20 одиниць набоїв у кожній, загальною кількістю 460 одиниць набоїв, де коробках мається напис «20 CRTG. 5.56MM» та номер «WLC25K832-145»; ручні осколкові гранати, іноземного виробництва RG-4 в кількості 7 одиниць з наступним маркуванням на кришках: RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; постріли калібру 40 мм до гранатомету іноземного виробництва типу ПК-19 в кількості 15 одиниць; два штатних пакування (заряди) пластичної речовини розмірами: 270х50х25 мм, у формі паралелепіпеду, зеленого кольору з наявністю маркування «CHARGE DEMOLITION M112 WITH TAGGANT C1-1/4 LBS COMP C-4) IOP24G008-001 та почали їх зберігати у невстановленому в ході досудового розслідування місці, не маючи передбаченого законом дозволу.

Далі, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів та вибухової речовини запропонували ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надав свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами, придбати у них вищевказані предмети.

Разом з цим, слідчий вказує, що 20.02.2026 близько 10 години ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , маючи при собі два рюкзаки, в середині яких перебували бойові припаси та вибухова речовина, прибули на автомобілі таксі до заправки «ОККО», що по вул. Клочківська у м. Харкові та пішки, направилися до гаражного кооперативу, що розташований поруч з даною заправкою, тобто до місця зустрічі, як це було заздалегіть обумовлено з ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

Далі, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 дістали зі своїх вищевказаних рюкзаків бойові припаси та вибухову речовину, а саме 23 штатні запаковані картоні коробки з набоями калібру 5,56 мм по 20 одиниць набоїв у кожній, загальною кількістю 460 одиниць набоїв, де коробках мається напис «20 CRTG. 5.56MM» та номер «WLC25K832-145»; ручні осколкові гранати, іноземного виробництва RG-4 в кількості 7 одиниць з наступним маркуванням на кришках: RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; постріли калібру 40 мм до гранатомету іноземного виробництва типу ПК-19 в кількості 15 одиниць; два штатних пакування (заряди) пластичної речовини розмірами: 270х50х25 мм, у формі паралелепіпеду, зеленого кольору з наявністю маркування «CHARGE DEMOLITION M112 WITH TAGGANT C1-1/4 LBS COMP C-4) IOP24G008-001 та поклали їх до автомобіля ОСОБА_10 .

В подальшому, ОСОБА_10 передав ОСОБА_5 заздалегідь ідентифіковані імітаційні (несправжні) грошові кошти в сумі 4700 доларів США, які відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти станом на 20.02.2026 становлять 202100 грн. за придбання вищезазначених бойових припасів та вибухової речовини. Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_9 була припинена співробітниками правоохоронних органів.

Крім того, як зазначає слідчий, у подальшому ОСОБА_10 добровільно видав придбані у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 предмети співробітникам правоохоронних органів, а саме: 23 штатні запаковані картоні коробки з набоями калібру 5,56 мм по 20 одиниць набоїв у кожній, загальною кількістю 460 одиниць набоїв, де коробках мається напис «20 CRTG. 5.56MM» та номер «WLC25K832-145»; ручні осколкові гранати, іноземного виробництва RG-4 в кількості 7 одиниць з наступним маркуванням на кришках: RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s128/85; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s212/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; RG-4 s502/96tno TNT s24/83; постріли калібру 40 мм до гранатомету іноземного виробництва типу ПК-19 в кількості 15 одиниць; два штатних пакування (заряди) пластичної речовини розмірами: 270х50х25 мм, у формі паралелепіпеду, зеленого кольору з наявністю маркування «CHARGE DEMOLITION M112 WITH TAGGANT C1-1/4 LBS COMP C-4) IOP24G008-001.

Так, в ході проведення досудового розслідування, 20.02.2026 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

21.02.2026 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України повідомлено ОСОБА_5 .

Слідчий зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри обґрунтовується наступними доказами, а саме: повідомленням про виявлення злочину в поряду ст. 214 КПК України від 16.02.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.02.2026; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 19.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.02.2026; протоколом добровільної видачі від 20.02.2026; протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів грошових коштів від 19.02.2026; протоколом огляду несправжніх (імітаційних) засобів грошових коштів від 20.02.2026; протоколом огляду особи та вручення імітаційного засобу від 20.02.2026; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 31.03.2026; протоколом огляду місця події від 20.02.2026; протоколом обшуку від 20.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 21.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 21.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.03.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.02.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 30.03.2026.

Крім того, 22.02.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, що складає 266240 грн. строком до 20.04.2026 включно.

При цьому, постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 16.04.2026 продовжено строк досудового розслідування у даному провадженні до трьох місяців, а саме до 21.05.2026.

Так, сторона обвинувачення зазначає, що строк досудового розслідування закінчується 21.05.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не уявляється можливим, у зв`язку з необхідністю: отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98421-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98465-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98463-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98438-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98430-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98461-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98449-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98441-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98445-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98442-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98428-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98426-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98429-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98439-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 148017-2026); вирішення питання, щодо повідомлення про підозру у кінцевій редакції ОСОБА_5 ; вирішення питання, щодо повідомлення про підозру у кінцевій редакції ОСОБА_9 ; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження результати розсекречених матеріалів, а саме: клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвалу слідчого судді Харківського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД; виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме ознайомлення осіб з матеріалами кримінального провадження; складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідність яких виникне в ході проведення досудового розслідування.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення. Вважали, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, які зазначені в клопотанні, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12026220000000231 від 16.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, 20.02.2026 о 10:30 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.02.2026 о 10:08 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

22.02.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 266 240 грн. строком до 20.04.2026 включно.

16.04.2026 постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_16 продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців до 21.05.2026 року.

При цьому, строк запобіжного заходу закінчується 20.04.2026 року.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 22.02.2026, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.

Поряд з цим у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2026, у зв`язку з необхідністю отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98421-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98465-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98463-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи ( супровідний лист № 98438-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98430-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98461-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98449-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98441-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98445-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98442-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98428-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98426-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98429-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 98439-2026); отримати висновок експерта вже призначеної судової вибухо-технічної експертизи (супровідний лист № 148017-2026); вирішення питання, щодо повідомлення про підозру у кінцевій редакції ОСОБА_5 ; вирішення питання, щодо повідомлення про підозру у кінцевій редакції ОСОБА_9 ; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження результати розсекречених матеріалів, а саме: клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвалу слідчого судді Харківського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД; виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме ознайомлення осіб з матеріалами кримінального провадження; складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідність яких виникне в ході проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, яке є тяжким злочином. Санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 в сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, іншого підозрюваного та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, іншого підозрюваного, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Також, достатньо обґрунтованим є ризик продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 громадянин Республіки Боснія і Герцеговина, уродженець м. Сараєво, Республіка Боснія і Герцеговина, солдат, призначений на посаду командира відділення 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону (Інтернаціонального легіону оборони України) військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді від 22.02.2026 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішення даного питання є виключною дискрецією суду.

Якщо притримуватись тієї думки, що під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не має права розглядати питання щодо розміру застави, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04 від 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово своїх рішеннях наголошував на тому, що таке питання є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, тому органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави, в т.ч. під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Так, під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою 22.02.2026, при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованого підозрюваному діяння, як воно сформульовано стороною обвинувачення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.

Тому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає також продовжити визначену на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 35 (тридцять п`ять) днів до 21 травня 2026 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/1945/26, н/п 1-кс/953/2040/26) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування із свідками - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , без присутності слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до семи років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 21 травня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1