Ухвала суду № 135844492, 20.04.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 409/1248/17

Провадження № 2-в/0186/59/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу про відновлення втраченого судового провадження - цивільної справи Білокуракинського районного суду Луганської області №409/1248/17 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження - цивільної справи Білокуракинського районного суду Луганської області №409/1248/17 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, оскільки судове провадження було втрачено.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року було відкрито провадження по вищевказаній справі, зобов`язано учасників судового провадження направити до суду в строк до 19 квітня 2026 року належним чином завірені копії всіх наявних у них письмових доказів, процесуальних документів, що були предметом розгляду вказаної цивільної справи №409/1248/17.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на офіційну юридичну адресу через електронну пошту та через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

З урахуванням ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як зазначено у ст.490 Цивільного процесуального кодексу України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, справи, які підсудні Білокуракинському районному суду Луганської області розглядаються Першотравенським міським судом Дніпропетровської області.

При розгляді справи про відновлення втраченого судового провадження, суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що Білокуракинським районним судом Луганської області ухвалено рішення в цивільній справі №409/1248/17.

Матеріали цивільної справи №409/1248/17 перебували в Білокуракинському районному суді Луганської області, будівля якого знаходиться в смт.Білокуракине, Луганської області, яке на теперішній час не контролюється органами державної влади України та є тимчасово окупованою територією України.

Станом на 20 квітня 2026 року Білокуракинський районний суд Луганської області цивільну справу №409/1248/17 Шахтарському міському суду Дніпропетровської області не передавав.

Зазначена обставина дає підстави вважати про втрату матеріалів вказаної цивільної справи.

Шахтарському міському суду Дніпропетровської області надано доступ до АСДС КП "Д-3" Білокуракинського районного суду Луганської області, в якій міститься ОСК на вказану цивільну справу №409/1248/17 (провадження №2/409/744/19) та додані до неї процесуальні документи.

Сторонам по справі запропоновано в строк до 19 квітня 2026 року надати суду всі наявні у них письмові докази та процесуальні документи, які були підставою для ухвалення рішення по справі №409/1248/17, однак сторони наданим правом не скористалися.

З метою відновлення втраченого судового провадження судом були досліджені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, виявлено процесуальні документи, що містилися у втраченому судовому провадженні №409/1248/17 Білокуракинського районного суду Луганської області.

Відповідно до ч.1 ст.494 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досліджені документи, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, вважає за необхідне частково відновити втрачене судове провадження №409/1248/17.

Керуючись ст. 488, 490, 494 ЦПК України, -суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження в цивільній справі за єдиним унікальним номером №409/1248/17 за позовною заявою ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.

Відновити та долучити до справи наступні документи цивільної справи №409/1248/17:

- копію ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 червня 2017 року про відкриття провадження в справі,

- копію ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 липня 2017 року про призначення справи до розгляду,

- копію ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 листопада 2017 року про заочний розгляд справи,

- копію ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 травня 2019 року про відкриття провадження в справі,

- копію ухвали Луганського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року про відкриття апеляційного провадження,

- копію ухвали Луганського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року про призначення апеляційної скарги до розгляду,

- копію ухвали Верховного Суду від 03 січня 2020 року про відкриття касаційного провадження.

Відновити тексти процесуальних документів:

- заочного рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 листопада 2017 року, наступного змісту:

"Державний герб України

Справа №409/1248/17

Пров.№2/409/642/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

при секретарі: Т.С.Гойдіній

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому вказав, що відповідно до п. 1.1 - 1.2 Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 430000,00 (чотириста тридцять тисяч) гривень, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Зазначена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Кредит надавався на 77 (сімдесят сім) місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.12.2018 року на придбання одноповерхового жилого будинку та земельних ділянок.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору Позичальник зобов`язався щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 5584,42 гривень (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 42 копійки) починаючи з серпня 2012 р. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом починаючи з липня 2012 р., шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. На сьогоднішній день вимоги Банку не задоволено, заборгованість не погашено.

Отже, станом на 02.06.2017 року, в результаті невжиття заходів Позичальником та Поручителем щодо погашення заборгованості перед Банком, існує заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року, яка складає 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 175648,37 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 37 копійок); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки). У зв`язку з цим позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року у сумі 591579,87 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання 28.07.2017, 06.11.2017, 09.11.2017 року не з`явилися. Про місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені шляхом розміщення оголошення в газеті "Урядовий кур`єр", причин неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

У зв`язку з розглядом справи за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України.

09.11.2017 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 остання отримала кредит у розмірі 430 000,00 гривень (а.с.9-11).

Зазначений Договір у чинність ст. 1054 ЦК України є кредитним.

Згідно умов Договору, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Банк неодноразово звертався до відділення поштового зв`язку УДППЗ «Укрпошта» з вимогою направлення Вимог про дострокове повернення кредиту та інших документів на територію Луганської області, де проводиться антитерористична операція, але працівники УДППЗ «Укрпошта» відмовляли у відправленні поштової кореспонденції на зазначену територію (а.с.25-26).

Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та відповідачами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договори поруки, згідно яких поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором. Договори поруки, укладені з відповідачами є типовими, тому номери пунктів та текст договорів відповідають один одному і є ідентичними (а.с.14).

Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки у разі порушення позичальником виконання зобов`язання або будь-якої його частини кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання позичальника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором.

Судом встановлено, що позичальником було порушено умови договору, а саме щодо сплати основного боргу та відсотків за кредитом внаслідок чого заборгованість за договором склала станом на 02.06.2017 року 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 175648,37 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 37 копійок); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки) (а.с.5-8).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 541 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 873,70 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду та витрати по розміщенню оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» про виклик відповідачів в сумі 1260,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 554, 610-612, 625, 1046, 1049, 1054 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 175648,37 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 37 копійок); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); гри проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який є солідарним боржником з ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит №43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 175648,37 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 37 копійок); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк. вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) суму судового збору у розмірі 8873,70 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 70 копійок) та витрати за публікацію оголошення у газеті "Урядовий кур`єр" у сумі 1260,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а нез`явившеюся третьою особою в той же строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк"

- ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 06 червня 2019 року наступного змісту:

"

Справа №409/1248/17

Пров.№2-п/409/6/19

У Х В А Л А

06 червня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря судових засідань: Т.С.Гойдіної

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, -

В с т а н о в и в :

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій вказали, що 09.11.2017 року Білокуракинським районним судом Луганської області ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит. Відповідачі не були повідомлено належним чином ні про дату, ні про час, ні про місце розгляду справи, ні про наявність рішення по справі. Відповідачі, які зареєстровані та проживають в Києво-Святошинському районі Київської області про наявність рішення стало відомо тільки після відкриття виконавчою службою провадження з примусового виконання рішення суду та звернення стягнення на пенсію позивачів. Окрім того, заявники вказують, що ними було частково сплачено заборгованість за кредитом, чого не було враховано при винесенні рішення. У зв`язку з цим заявник просить скасувати заочне рішення.

Позивач по справі в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні заяви наполягали.

Суд, дослідивши заяви відповідачів разом з доданими до них документами, вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.

В заявах про перегляд заочного рішення відповідачами зазначені обставини, що мають істотне значення при розгляді справи, а саме, що відповідачі зареєстровані та проживають у Києво-Святошинському районі Київської області. Також суд приймає до уваги додані копії квитанцій про плату за користування кредитом (а.с.103-127).

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 287-289 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задовольнити.

Скасувати заочне рішення, ухвалене Білокуракинським районним судом Луганської області 09.11.2017 року по цивільній справі № 409/1248/17 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.

Призначити до розгляду цивільну справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 16 липня 2019 року на 09.00 год..

Відкликати із примусового виконання виконавчі листи, видані по справі 409/1248/17 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та перебувають на виконанні у Сєверодонецькому МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, будинок 68).

Відповідачеві роз`яснюється, що він має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів, не пізніше призначеного судового засідання, тобто до 16 липня 2019 року.

Позивачу роз`яснюється, що він має право надіслати до суду відповідь на відзив, а іншим учасникам справи - копію відповіді на відзив, у разі отримання ним відзиву, до 16.07.2019 року.

Відповідачу роз`яснюється, що він, в разі отримання відповіді на відзив, має право надіслати до суду заперечення, а іншим учасникам справи - копію заперечення, до 16.07.2019 року.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до 16.07.2019 року.

Учасникам справи роз`яснюється, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасникам справи роз`яснюється, що вони можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bl.lg.court.gov.ua/sud1205/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Г. Третяк"

- рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року наступного змісту:

"Державний герб України

Справа №409/1248/17

Пров.№2/409/744/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря судових засідань: Т.С.Гойдіної

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому вказав, що відповідно до п. 1.1 - 1.2 Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 430000,00 (чотириста тридцять тисяч) гривень, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Зазначена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Кредит надавався на 77 (сімдесят сім) місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.12.2018 року на придбання одноповерхового жилого будинку та земельних ділянок.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору Позичальник зобов`язався щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 5584,42 гривень (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 42 копійки) починаючи з серпня 2012 р. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом починаючи з липня 2012 р., шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. На сьогоднішній день вимоги Банку не задоволено, заборгованість не погашено.

Отже, станом на 02.06.2017 року, в результаті невжиття заходів Позичальником та Поручителем щодо погашення заборгованості перед Банком, існує заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року, яка складає 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 175648,37 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 37 копійок); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки). У зв`язку з цим позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року у сумі 591579,87 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає.

Відповідачі по справі в судове засідання не з`явилися, надали клопотання про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем не було здійснено заходів, спрямованих на зменшення заборгованості позивачів, наявність обставин непереборної сили (АТО на території Луганської та Донецької областей), втрату роботи відповідачами. Також відповідачі вказують, що судом має бути прийнято до уваги сплату ними 121 424,30 грн. Визнали позов частково, визнана заборгованість у розмірі 355 782,41, в тому числі 301 558,34 борг за кредитом та 54 224,07 грн. борг за відсотками.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 остання отримала кредит у розмірі 430 000,00 гривень (а.с.9-11).

Зазначений Договір у чинність ст. 1054 ЦК України є кредитним.

Згідно умов Договору, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Банк неодноразово звертався до відділення поштового зв`язку УДППЗ «Укрпошта» з вимогою направлення Вимог про дострокове повернення кредиту та інших документів на територію Луганської області, де проводиться антитерористична операція, але працівники УДППЗ «Укрпошта» відмовляли у відправленні поштової кореспонденції на зазначену територію (а.с.25-26).

Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та відповідачами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договори поруки, згідно яких поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором. Договори поруки, укладені з відповідачами є типовими, тому номери пунктів та текст договорів відповідають один одному і є ідентичними (а.с.14).

Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки у разі порушення позичальником виконання зобов`язання або будь-якої його частини кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання позичальника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором.

Судом встановлено, що позичальником було порушено умови договору, а саме щодо сплати основного боргу та відсотків за кредитом внаслідок чого заборгованість за договором склала станом на 02.06.2017 року 591579,87 грн. (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 87 копійок), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 54 224,07 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири грн.. 07 коп.); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки) (а.с.5-8).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 541 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 873,70 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду та витрати по розміщенню оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» про виклик відповідачів в сумі 1260,00 грн. Посилання відповідачів на те, що вони звільнені від сплати судового збору суд до уваги не приймає, оскільки інвалідність відповідачів було встановлено 24.09.2018 та 05.11.2018 року, тобто після подання позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 554, 610-612, 625, 1046, 1049, 1054 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 470 155 грн. 57 коп. (чотириста сімдесят тисяч сто п`ятдесят п`ять грн.. 57 коп.), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 54 224,07 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири грн.. 07 коп.); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); гри проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який є солідарним боржником з ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит №43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 470 155 грн. 57 коп. (чотириста сімдесят тисяч сто п`ятдесят п`ять грн.. 57 коп.), в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн. (триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 34 копійки); проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 54 224,07 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири грн.. 07 коп.); інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн. (дев`яносто вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 15 копійок); гри проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 01 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк. вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) суму судового збору у розмірі 8873,70 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 70 копійок) та витрати за публікацію оголошення у газеті "Урядовий кур`єр" у сумі 1260,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк"

- постанови Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року наступного змісту:

" Державний герб України

Справа № 409/1248/17

Провадження № 22-ц/810/736/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2019 року, листопада місяця, 20-го дня, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Дронської І.О., Єрмакова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу за Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року у цивільній справі (№ 409/1248/17 суддя І інстанції Третяк О.Г.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, -

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулись до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012. Відповідно до умов зазначеного договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 430 000, 00 грн., а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних в порядку, на умовах та в строки, передбачені договором. Зазначена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Кредит надавався на 77 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.12.2018 року на придбання одноповерхового жилого будинку та земельних ділянок. Відповідно до п. 1.5. кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі5 584, 42 грн. починаючи з серпня 2012 року та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з липня 2012 року, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки від 26.07.2012 року з ОСОБА_2 , відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Позивач свої зобов`язання виконав. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 02.06.2017 року утворилась заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року, яка складає 591 579, 87 грн., в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301 558, 34 грн; проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 175 648, 37 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98 417, 15 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15 956, 01 грн. У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року, яка складає 591 579, 87 грн. Вирішити питання по судовим витратам.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково. Суд вирішив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 470 155 грн. 57 коп., в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 54 224,07 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн.; гри проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. Вирішено питання по судовим витратам.

Банк не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та надав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати частково рішення Білокуракинського районного суду Луганської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом на суму 121 424,30 грн., та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в частині стягнення процентів за користування кредитом на суму 121 424, 30 грн. задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі надали відзив на апеляційну скаргу, якому просили апеляційну скаргу банку відхилити, а рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16.07.2019 року залишити без змін.

Представник банку у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, надала пояснення. ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Заслухавши доповідача, пояснення представника скаржника, відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, судова колегія приходить до наступних висновків.

Так, статтею ст. 367 ЦПК України є передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтями 263, 264 ЦПК України є визначеним про те, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина 2 ст. 78 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтями 12,81 ЦПК України є визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, відповідно до ч. 1ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до укладеного між позивачем ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 остання отримала кредит у розмірі 430 000,00 гривень (а.с.9-11). Зазначений Договір у чинність ст. 1054 ЦК України є кредитним. Згідно умов Договору, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Банк неодноразово звертався до відділення поштового зв`язку УДППЗ «Укрпошта» з вимогою направлення Вимог про дострокове повернення кредиту та інших документів на територію Луганської області, де проводиться антитерористична операція, але працівники УДППЗ «Укрпошта» відмовляли у відправленні поштової кореспонденції на зазначену територію (а.с.25-26). Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договори поруки, згідно яких поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором. Договори поруки, укладені з відповідачами є типовими, тому номери пунктів та текст договорів відповідають один одному і є ідентичними (а.с.14). Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки у разі порушення позичальником виконання зобов`язання або будь-якої його частини кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання позичальника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором.

Судом встановлено, що позичальником було порушено умови договору, а саме щодо сплати основного боргу та відсотків за кредитом внаслідок чого заборгованість за договором склала станом на 02.06.2017 року 591579,87 грн., в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301558,34 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 54 224,07 грн.; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98417,15 грн.; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15956,01 грн. (а.с.5-8).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції взяв до уваги, по відповідачі позов визнали частково, визнана заборгованість у розмірі 355 782, 41 грн., в тому числі 301 558, 34 грн. борг за кредитом та 54 224, 07 грн. борг за відсотками. Також, відповідачі вказували, що судом має бути прийнято до уваги сплату ними 121 424, 30 грн.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов поспішно, з певним порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов`язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов`язання (дострокове виконання основного зобов`язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту. Відповідний строк для пред`явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов`язання й встановлює обов`язок кредитора пред`явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України).

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта - кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов`язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред`явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов`язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову. Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Не направлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту. Про належність виключно позивачу права вибору позивачем способу захисту, передбаченого законом або договором зроблено правовий висновок в постанові Верховного Суду від Саме таких висновків про застосування відповідних норм права дійшла Велика Палата Верховного Суду України у Постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц. Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають спосіб захисту їхніх прав.

Доводи апеляційної скарги знаходять своє твердження у матеріалах справи, та ґрунтуються на вимогах закону. Так, з матеріалів справи вбачається, що розрахунок заборгованості проведений станом на 02.06.2017. У відповідності до розрахунку остання сплата за договором відповідачами проведено 09.07.2014 року. Тобто в розрахунку немає будь-яких сплат за період з 09.07.2014 по 02.06.2017. Крім того, це підтверджується банківськими виписками про рух коштів за основним боргом по кредиту та процентами.

Банківські виписки отримано з автоматизованої банківської системи «БАРС Millennium» ПАТ «Державний ощадний банк України». Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до АБС «БАРС» є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003. Відповідно до абз. 2 п. 2.1. глави 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998 № 556, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп`ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

Виписки по рахункам Позичальника, які внесені до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, який в свою чергу, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 17.06.2004 р. № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України»: 1) Виписка по рахунку НОМЕР_4 за період з 26.07.2012 по 02.06.2017. У виписці зазначена інформація про кошти, які видані згідно кредитному договору та суми, які переносяться на прострочку в разі несплати Позичальником чергового платежу по основному боргу. 2) Виписка по рахунку НОМЕР_5 за період з 26.07.2012 по 02.06.2017. У виписці зазначена інформація про облік простроченої заборгованості за основним боргом та суми сплати простроченого боргу. 3) Виписка по рахунку НОМЕР_6 за період з 26.07.2012 по 02.06.2017. У виписці зазначена інформація про суму нарахованих відсотків за кредитом та суми, які переносяться на прострочку в разі несплати Позичальником чергового платежу по відсоткам. 4) Виписка по рахунку НОМЕР_7 за період з 26.07.2012 по 02.06.2017. У виписці зазначена інформація про суми прострочених відсотків за кредитом та суми сплачених прострочених відсотків. 5) Виписка по рахунку НОМЕР_8 за період з 03.06.2017 по 06.08.2019. У виписці зазначена інформація про погашення прострочених процентів за кредитом. 6) Виписка по рахунку НОМЕР_8 за період з 26.07.2012 по 02.06.2017. У виписці зазначена інформація про погашення основного боргу та процентів за кредитом. Отже, відповідні виписки по рахунках відповідача, за якими обліковується заборгованість за кредитним договором є належними доказами на підтвердження видачі кредиту та подальшого його обслуговування.

Також судом першої інстанції належним чином не надано оцінку квитанціям про сплату кредиту на суму 121424,30 грн. На усіх квитанціях про сплату зазначені дати до 01.08.2014 року. Тобто фактично ці суми сплати кредиту та процентів були враховані Банком при розрахунку заборгованості за кредитом. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом на суму 121424,30 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Отже, з урахування наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а тому є підстави для його зміни, скасувавши його у частині визначення розміру стягнень суми заборгованості та суми судових витрат за договором про іпотечний кредит.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 8 873, 70 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1), а за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 2732,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.218), та витрати по розміщенню оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» про виклик відповідачів в сумі 1260,00 грн. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідачі звільнені від сплати судового, оскільки є особами з інвалідністю 2-ї групи.

Оскільки позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підлягають задоволенню в повному обсязі, то судові витрати відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України підлягають компенсуванню за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року змінити, скасувавши його у частині визначення розміру стягнень суми заборгованості та суми судових витрат за договором про іпотечний кредит, та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким стягнути у солідарному порядку

з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

на користь Публічного Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, п/р НОМЕР_2 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 43_199 від 26.07.2012 року станом на 02.06.2017 року у сумі 591 579, 87 грн., в тому числі: борг за кредитом за період з 26.07.2012 по 02.06.2017 в розмірі 301 558, 34 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 в розмірі 175 648, 37 грн.; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98 417, 15 грн.; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 02.06.2017 в розмірі 15 956, 01 грн.

Компенсувати Публічному Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» за рахунок держави понесені судові витрати у розмірі 12865,75 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді"

- постанови Верховного Суду від 08 вересня 2020 року наступного змісту:

" Державний герб України

Постанова

Іменем України

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 409/1248/17

провадження № 61-23235св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Яреська А. В., Дронської І. О., Єрмакова Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199.

Відповідно до умов зазначеного договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 430 000, 00 грн, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних в порядку, на умовах та в строки, передбачені договором. Зазначена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Кредит надавався на 77 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25 грудня 2018 року на придбання одноповерхового жилого будинку та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 5 584, 42 грн, починаючи з серпня 2012 року та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з липня 2012 року, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки від 26 липня 2012 року з ОСОБА_2 , відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов`язку.

Позивач свої зобов`язання виконав.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 02 червня 2017 року утворилась заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199, яка складає 591 579, 87 грн, в тому числі: борг за кредитом за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року в розмірі 301 558, 34 грн; проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 02 червня 2017 року в розмірі 175 648, 37 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 98 417,15 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 02 червня 2017 року в розмірі 15 956,01 грн.

З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199, яка складає 591 579, 87 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199 станом на 02 червня 2017 року у сумі 470 155,57 грн, в тому числі: борг за кредитом за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року в розмірі 301 558,34 грн; проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2017 року в розмірі 54 224,07 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 98 417,15 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 02 червня 2017 року в розмірі 15 956,01 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , який є солідарним боржником з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199 станом на 02 червня 2017 року у сумі 470 155,57 грн, в тому числі: борг за кредитом за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року в розмірі 301 558,34 грн; проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2017 року в розмірі 54 224,07 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 98 417,15 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 02 червня 2017 року в розмірі 15 956,01 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідачі позов визнали частково, визнана заборгованість у розмірі 355 782, 41 грн, в тому числі 301 558,34 грн борг за кредитом та 54 224,07 грн борг за відсотками. Також, вказує, що судом має бути прийнято до уваги сплату ними 121 424, 30 грн.

Частково не погодившись з таким рішенням суду, банк подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 липня 2019 року змінено, скасовано його у частині визначення розміру стягнень суми заборгованості та суми судових витрат за договором про іпотечний кредит, та ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення, яким стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199 станом на 02 червня 2017 року у сумі 591 579, 87 грн, в тому числі: борг за кредитом за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року в розмірі 301 558,34 грн; проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 31 травня 2017 року в розмірі 175 648,37 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з серпня 2014 по квітень 2017 в розмірі 98 417,15 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 01 серпня 2014 року по 02 червня 2017 року в розмірі 15 956, 01 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідні виписки по рахунках відповідача, за якими обліковується заборгованість за кредитним договором, у сукупності з іншими письмовими документами є належними доказами на підтвердження видачі кредиту та подальшого його обслуговування. Крім того, суд зазначив, що на усіх квитанціях про сплату зазначені дати до 01 серпня 2014 року. Тобто фактично всі суми сплати кредиту та процентів були враховані банком при розрахунку заборгованості за кредитом.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга на постанову Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили суд оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

07 лютого 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від АТ «Ощадбанк» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому банк просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

23 січня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 договору про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199 остання отримала кредит у розмірі 430 000,00 грн.

Згідно умов договору, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань 26 липня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого поручитель зобов`язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та частиною першою статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частинами першою, другою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Апеляційний суд встановив, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Разом із тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 02 червня 2017 року утворилась заборгованість за договором про іпотечний кредит від 26 липня 2012 року № 43_199, яка складає 591 579, 87 грн.

Зазначене, крім іншого, підтверджується банківськими виписками про рух коштів за основним боргом по кредиту та процентами.

Вказані банківські виписки отримано з автоматизованої банківської системи «БАРС Millennium» ПАТ «Державний ощадний банк України». Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до АБС «БАРС» є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254. Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1. глави 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 556, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп`ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

Виписки по рахункам позичальника, які внесені до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, який в свою чергу, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 17 червня 2004 року № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України»: 1) Виписка по рахунку НОМЕР_4 за період з 26.07.2012 по 02 червня 2017 року. У виписці зазначена інформація про кошти, які видані згідно кредитному договору та суми, які переносяться на прострочку в разі несплати Позичальником чергового платежу по основному боргу. 2) Виписка по рахунку НОМЕР_5 за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року. У виписці зазначена інформація про облік простроченої заборгованості за основним боргом та суми сплати простроченого боргу. 3) Виписка по рахунку НОМЕР_6 за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року. У виписці зазначена інформація про суму нарахованих відсотків за кредитом та суми, які переносяться на прострочку в разі несплати Позичальником чергового платежу по відсоткам. 4) Виписка по рахунку НОМЕР_7 за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року. У виписці зазначена інформація про суми прострочених відсотків за кредитом та суми сплачених прострочених відсотків. 5) Виписка по рахунку НОМЕР_8 за період з 03 червня 2017 року по 06 серпня 2019 року. У виписці зазначена інформація про погашення прострочених процентів за кредитом. 6) Виписка по рахунку НОМЕР_8 за період з 26 липня 2012 року по 02 червня 2017 року. У виписці зазначена інформація про погашення основного боргу та процентів за кредитом.

Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що відповідні виписки по рахунках відповідача, за якими обліковується заборгованість за кредитним договором є належними доказами на підтвердження видачі кредиту та подальшого його обслуговування.

При таких обставинах, на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, банк, приймаючи до уваги прострочення боржником повернення кредитних коштів та процентів за користування ними, звернувшись із цим позовом до суду, обґрунтовано використав право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Також, оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, він, у відповідності до положень частини другої статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що всі суми сплати кредиту та процентів були у повній мірі враховані банком при розрахунку заборгованості за кредитом.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру стягнень суми заборгованості за кредитним договором.

Доводи касаційної скарги щодо недоведення позивачем своїх вимог є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, зокрема, кредитором наданий детальний розрахунок кредитної заборгованості та виписки по рахунках, які суд оцінив у тому числі з урахуванням сплачених позичальником сум та у взаємному зв`язку з іншими доказами у їх сукупності. Крім того, наявність кредитних правовідносин між сторонами у справі відповідачі не заперечують.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев".

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.А.Янжула.