Ухвала суду № 135844462, 15.04.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

УХВАЛА

(про грошові вимоги)

м. Хмельницький

"15" квітня 2026 р.Справа № 924/1197/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали заяви ТОВ "Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/263/26 від 02.02.2026) з грошовими вимогами до боржника у сумі 10141424,77грн заборгованості та 5324,80грн судового збору у справі

за заявою ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники учасників справи не приймали участі

З оголошенням перерви в судових засіданнях.

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025, заяву передано на розгляд судді Кочергіній В.О.

05.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича надійшла заява про участь у даній справі (вх.№05-06/2504/25), до якої долучено Угоду від 02.12.2025 №01-15/93, укладену між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Багінським А.О. про участь останнього у справі про неплатоспроможність боржника (із розстроченням виплати винагороди арбітражного керуючого).

Ухвалою суду від 11.12.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області про неплатоспроможність фізичної особи та призначено підготовче засідання у справі на 11:30год. 29.12.2025.

Ухвалою суду від 31.12.2025, окрім іншого, відкрито провадження у справі №924/1197/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/1197/25 арбітражного керуючого Багінського А.О.; призначено попереднє засідання суду у справі на 11:00год. 16.02.2026.

31.12.2025 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 78104.

02.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/263/26) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність у сумі 10141424,77грн заборгованості та 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 04.02.2026 заяву ТОВ "Дебт Форс" м. Київ з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність у сумі 10141424,77грн заборгованості та 5324,80грн судового збору прийнято та призначено до розгляду на 11:00год. 16.02.2026. Цією ж ухвалою зобов`язано керуючого реструктуризацією Багінського А.О. розглянути заяву ТОВ "Дебт Форс" м. Київ з грошовими вимогами до боржника і надати суду документально підтвердженні та нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо визнання або відхилення кредиторських вимог ТОВ "Дебт Форс" м. Київ.

16.02.2026 в попередньому судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год. 25.02.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

25.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Багінського А.О. надійшло повідомлення (вх.№05-22/1745/26) про результати розгляду вимог кредиторів, в якому заперечує щодо їх визнання, а також зазначає, що боргове зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №11397262000 (11397262001) від 24.09.2008 припинено у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки який забезпечував виконання вказаного зобов`язання.

25.02.2026 в попередньому судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 11.03.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

11.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Дебт Форс" надійшло клопотання (вх.№05-22/2179/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

11.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Багінського А.О. надійшла заява (вх.№05-22/2191/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

11.03.2026 в попередньому судовому засіданні судом оголошено перерву до 14:00год. 30.03.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

30.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Дебт Форс" надійшло клопотання (вх.№05-22/2691/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. В клопотанні представник кредитора просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

30.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Багінського А.О. надійшла заява (вх.№05-22/2721/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

30.03.2026 в попередньому судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 08.04.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

07.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Дебт Форс" надійшло клопотання (вх.№05-06/935/26) про витребування у АТ "УКРСИББАНК" письмової інформації та копій документів, зокрема: 1. Чи була погашена заборгованість за Кредитним договір № 11397262000 від 24.09.2008, що укладений між ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 ; 2. Чи надавав ПАТ "Укрсиббанк" приватному нотаріусу Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. лист вих. № 522/1722 від 28.04.2011 про зняття заборони відчуження нерухомого майна, в зв`язку з погашенням заборгованості за Кредитним договір № 11397262000 від 24.09.2008; 3. Чи відступалось право вимоги за Кредитним договір № 11397262000 від 24.09.2008 ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК"; 4. Чи відступалось право вимоги за Договором іпотеки № 15962 від 24.09.2008, що укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. за реєстровим № 4859 ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК"; 5. Повідомити, чи здійснювалось ПАТ "Укрсиббанк" звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 15962 від 24.09.2008, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 11397262000 від 24.09.2008; 6. У разі здійснення звернення стягнення - повідомити спосіб такого звернення стягнення, зокрема: у судовому порядку; у позасудовому порядку; шляхом реалізації майна на електронних торгах (із зазначенням організатора торгів); шляхом набуття права власності Банком на предмет іпотеки; іншим способом (з обов`язковим зазначенням якого саме); 7. Надати інформацію щодо результатів реалізації предмета іпотеки, а саме: дату реалізації; вартість реалізації (початкову та фактичну ціну продажу); особу набувача майна; реквізити правочину або протоколу електронних торгів; 8. Повідомити розмір коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, та розмір заборгованості, який був погашений за рахунок таких коштів із розподілом на: тіло кредиту; проценти; пеню/штрафні санкції; інші платежі; 9. У разі якщо звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснювалось - надати письмове підтвердження цього; 10. Надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують: прийняття рішення про звернення стягнення (за наявності); проведення реалізації предмета іпотеки; зарахування коштів у рахунок погашення заборгованості; зняття/наявність обтяжень щодо вказаного нерухомого майна.

08.04.2026 в попередньому судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 15.03.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

15.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Дебт Форс" надійшла заява (вх.№05-22/3173/26), в якій підтримує заяву з грошовими вимогами до боржника, просить суд її задовольнити, а також просить провести судове засідання без його участі.

Представники учасників справи в судове засідання 15.04.2026 не з`явились.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвалу суду від 08.04.2026 було надіслано до їх електронних кабінетів.

Розглянувши в судовому засіданні 15.04.2026 клопотання ТОВ "Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/935/26 від 07.04.2026) про витребування доказів, суд відмовляє у його задоволенні.

Судом враховано, що в частині витребуваної у п.1.-п.4 (включно) клопотання інформації та доказів, клопотання не стосується заяви з грошовими вимогами, адже у рішенні Полонського районного суду встановлено, що 08.12.2011року АКІБ "УкСиббанк" продав ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за договором з ОСОБА_1 і в подальшому звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості здійснювалось ПАТ "Дельта Банк". При цьому суд зазначає, що означену інформацію заявник грошових вимог мав перевірити під час укладення з ТзОВ "Кампсіс Фінанс" договору №15-05/23, на підставі якого він набув право вимоги до боржника.

Розглянувши клопотання в частині пунктів 5-10 (включно), суд зазначає, що в цій частині клопотання адресовано АКІБ "УкрСиббанк", який не є володільцем витребуваної інформації, адже за змістом наявного в матеріалах справи рішення Полонського районного суду звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювалось ПАТ "Дельта Банк" (Покупець), який набув право вимоги відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011року, укладеного з АКІБ "УкрСиббанк (Продавець).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/263/26 від 02.02.2026) з кредиторським грошовими вимогами до боржника у сумі 10141424,77грн заборгованості (236682,08 доларів США по ккурсу 42,8483грн. за один долар США станом на 30.01.2026) та 5324,80грн судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.

Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс з банкрутства), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом звернуто увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).

Як стверджується матеріалами справи, заявником надіслано до суду заяву з грошовими вимогами до боржника після закінчення встановленого строку для її подання.

У поданій заяві ТОВ "Дебт Форс" м. Київ зазначає, що заявлені грошові вимоги до боржника ґрунтуються на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (конкурсні) в підтвердження чого долучає до заяви копію договору про надання споживчого кредиту №11397262000 від 24.09.2008; договору поруки №202408 від 07.05.2008; договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №15-05/23 від 15.05.2023.

Також заявник просить суд включити до грошових вимог 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.

На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості кредитором надано копії: договору про надання споживчого кредиту №11397262000 від 24.09.2008; графіку погашення кредиту; тарифу банку (додаток №3 до договору); графіку платежів (додаток №2 до договору); додаткових угод №№1, 2 від 02.02.2009 до договору; додаткової угоди №3 від 15.04.2009 до договору; договору поруки №202408 від 07.05.2008; договору про відступлення прав вимоги №15-05/23 від 15.05.2023; акту прийому - передачі Реєстру Боржників від 15.05.2023 за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.05.2023; платіжної інструкції №393670002 від 26.10.2023; реєстру боржників; договору іпотеки №15962 від 24.09.2008; договору про внесення змін №1 до договору іпотеки №15962 від 02.03.2009; виписки по кредитному договору за період з 02.02.2009 по 19.01.2012 та з 24.09.2008 по 19.01.2012; розрахунку заборгованості за кредитним договором №11397262000 від 24.09.2008; договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011; договору про відступлення прав вимоги № 2298/К від 30.07.2020; договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-01/23 від 26.01.2023; акту прийому - передачі Реєстру Боржників від 26.01.2023 за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 26.01.2023; акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.

24.09.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11397262000.

Відповідно до п.1.2 договору, банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитні кошти (кредит) в сумі 83000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 402973,30грн за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення договору.

Кредит надається у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту, визначеному в пп. 1.2.1 договору (пп. 1.2.2 договору).

Банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку. Цільове призначення кредиту-для особистих потреб позичальника, а саме на споживчі цілі (пп 1.2.5, 1.2.6 договору).

Терміни погашення кредиту встановлені в графіку погашення кредиту згідно з додатком №1 до договору. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості 23.09.2015, при цьому згідно умов договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. За користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється у розмірі 16,00% річних. Строк сплати процентів з 01 по 10 (включно) число кожного місяця, наступного за тим, за який банком були нараховані такі проценти (пп 1.2.8, 1.2.9, 1.2.10, 1.2.11 договору).

Виконання зобов`язань позичальника за договором забезпечується наступним чином, а саме:

- з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком приймається застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме нежиле приміщення загальною площею 245,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та є власністю ОСОБА_2 .

В подальшому сторонами укладено додаткові угоди №1 від 02.02.2009 (про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів та про зміну кінцевого терміну повернення кредиту) та №2 від 02.02.2009 (про зміну схеми погашення кредиту), а також №3 від 15.04.2009 (про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів за договором).

Відповідно до умов договору поруки №202408 від 07.05.2008, поручителем ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11343298000 від 07.05.2008 є ОСОБА_3 .

На підставі договору іпотеки №15962 від 24.09.2008, ОСОБА_2 (діюча як майновий поручитель) за ОСОБА_1 (іпотекодавець, боржник у даній справі) на підставі договору поруки від 24.09.2008 передала в іпотеку АК інноваційний банк "УкрСиббанк" (іпотекодержателю) нежиле приміщення загальною площею 245,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (предмет іпотеки).

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки №15962, ринкова вартість Предмету іпотеки, згідно звіту виконаного незалежним експертом оціювачем ОСОБА_4 15.09.2008, становить:674 300,00грн. Заставна вартість Предмету іпотеки, за домовленістю сторін, становить: 674 300,00грн.

Згідно з п.1.3 договору Іпотекодавець та Іпотекодержатель ознайомлені з yciмa умовами договору, що обумовлюють основне зобов`язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку i порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорам. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку i порядку виконаннязобов`язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку i порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору(ів), обумовлюють основне зобов`язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього Договору забезпечуються також i poзмір зобов`язань, строк i порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договорів, що обумовлюють основне зобов`язання.

Розділ 5 договору містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (п.5.1).

За змістом п.5.2 позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки:

Передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленомуЗаконом України "Про iпoтеку" (п.5.2.1);

Отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-якій оcoбi на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (п.5.2.2);

Позасудове врегулювання може бути застосовано Сторонами в будь-який момент звернення стягнення на Предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на Предмет іпотеки (п.5.2.3).

У п.6.8 договору сторони передбачено, що ця іпотека збepiгає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення Іпотекодавцем боргу за договором(-ами), що обумовлюють основне зобов`язання на іншу особу або змінюється власник Предмету іпотеки з інших підстав.

08.12.2011 між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги відповідно, до якого ПАТ "Укрсиббанк" відступило ПАТ "Дельта Банк", а ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11397262000.

Керуючим реструктуризацією долучено до матеріалів заяви рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02 грудня 2014 року у справі №2/681/659/2014 (681/1566/14-ц), яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" борг за кредитним договором №11397262000 в сумі 1732279,53грн. В рахунок виконання зобов`язання по сплаті заборгованості на загальну суму 1732279,53грн за договором споживчого кредиту №11397262000 від 24 вересня 2008 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 звернуто стягнення заборгованості на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження на підставі договору іпотеки №15962 від 24 вересня 2008 року шляхом передачі права власності Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" на вказану нежитлову будівлю.

Означеним рішенням визнано право власності Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на нежитлову будівлю. Припинено право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 245,2 кв. м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження та зобов`язано ОСОБА_2 передати ПАТ "Дельта Банк" технічний паспорт та правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на вказане приміщення.

При цьому, у наведеному рішенні суду встановлено, що 24 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого за договором купівлі продажу прав вимоги став ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11397262001, виконання зобов`язань за яким забезпечувалося порукою ОСОБА_2 та договором іпотеки нежитлової будівлі.

Рішення Полонського районного суду набрало законної сили 24.03.2015.

30.07.2020 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги відповідно, до якого ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11397262000.

26.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено договір відступлення права вимоги №26-01/23, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11397262000.

15.05.2023 між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено договір відступлення права вимоги №15-05/23, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11397262000, яка існувала станом на 26.01.2023 в сумі 78706,09 доларів США по тілу кредиту, 157975,99доларів США по відсоткам.

Як зазначає заявник у заяві з грошовими вимогами, станом на 30 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Дебт Форс" по договору №11397262000 від 24.09.2008 становить 236 682,08 доларів США, з яких 78 706,09 доларів США по тілу кредиту та 157 975,99 доларів США відсотків по кредиту.

Керуючим реструктуризацією долучено до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.03.2026, відповідно до якої 28.04.2011 приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. вилучено об`єкт обтяження (реєстраційний номер обтяження 7987357), а саме, нежиле приміщення загальною площею 245,2кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Полонне, вул. Герасимчука академіка, буд. 166 (заявник АКІБ "УкрСиббанк", підстава: іпотечний договір №4929 від 29.09.2008).

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

За частиною першою статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

За частиною третьою статті 45 КУзПБ заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування та до неї в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Отже, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21).

Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.

За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство.

Тому важливе значення під час розгляду судом заявлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) грошових вимог до боржника має застосування правил доказування та встановлення обґрунтованості таких вимог, що унеможливлюють визнання безпідставних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Системний аналіз статей 45 - 47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14).

Отже, задля запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника - банкрута, пред`являються підвищені вимоги (підвищений стандарт доказування таких вимог).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів у разі ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог зумовлює прийняття судом рішення про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов`язку заявника-кредитора, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог.

Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов`язань на підставі інших доказів.

Під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника господарському суду варто враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості та її розміру.

Під час розгляду заяви з грошовими вимогами керуючим реструктуризацією надано додаткові докази, зокрема, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02.12.2014, яким задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" про визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11397262000 від 24.09.2008.

Матеріали справи не містять акту оцінки майна, станом на час прийняття рішення суду від 02.12.2014 про визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Дельта Банк".

При цьому суд не надає оцінки дійсності правочинів, на підставі яких кредитор ТОВ "Дебт Форс" набув право вимоги, оскільки означене виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.

На підставі оцінених у сукупності доказів та встановлених під час розгляду заяви обставин, суд вважає непідтвердженою та необґрунтованою заявлену до визнання суму, з огляду на що, відмовляє ТОВ "Дебт форс" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 10141424,77грн.

Щодо доводів заявника про те, що в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Дельта Банк" з огляду на що, рішення Полонського районного суду є нереалізованим, суд зазначає, що державна реєстрація прав сама по собі не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, та моментом, з якого зареєстроване право набуває оборотоздатності в цивільному обороті, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, передусім, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (Постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Щодо доводів заявника про те, що згідно долучених керуючим реструктуризацією доказів, а саме Інформаційної довідки №467200266 від 09.03.2026 у Єдиному державному реєстрі речових прав 28.04.2011 приватним нотаріусом Бондар С.М. було проведено реєстрацію вилучення обтяження іпотечного договору №4929 (об`єкт обтяження нежиле приміщення, адреса Хмельнитцка область, Полонський район, м. Полонне, вул. Герасимчука академіка, будинок 166в), суд зазначає, що така підстава припинення іпотеки не наведена у ст.17 Закону України "Про іпотеку".

У зв`язку із відхиленням заяви з грошовими вимогами до боржника, сплачений заявником судовий збір у розмірі 5324,80грн покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/935/26 від 07.04.2026) про витребування доказів відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ""Дебт Форс" м. Київ (вх.№05-06/263/26 від 02.02.2026) з грошовими вимогами до боржника у сумі 10141424,77грн заборгованості та 5324,80грн судового збору у справі №924/1197/25 відхилити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст складено та підписано протягом 5 робочих днів - 21.04.2026.

Суддя Кочергіна В.О.

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-заявниці Неділько Н.В. (до електронного кабінету),

3-Багінському А.О. (на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

4-ТОВ "Дебт Форс" (до електронного кабінету).