Ухвала суду № 135843267, 21.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________УХВАЛА

"21" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1078/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши заяву Дочірнього підприємства Мегатранс-2 за вх.№2-722/26 від 17.04.2026 про відвід судді Мусієнко О.О. від розгляду справи № 916/1078/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1

до відповідача: Дочірнього підприємства Мегатранс-2

про стягнення 2 848 741,77 грн

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області у складі судді Мусієнко О.О. розглядається справа №916/1078/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 до Дочірнього підприємства Мегатранс-2 про стягнення 2 848 741,77 грн

17.04.2026 за вх.№2-722/26 Господарським судом Одеської області одержано заяву про відвід судді Мусієнко Оксани Олегівни від розгляду справи №916/1078/26 (в порядку ст. 35 ГПК України), в якій Дочірнє підприємство Мегатранс-2 просить суд відвести суддю Мусієнко Оксану Олегівну від розгляду справи №916/1078/26 та передати справу на новий автоматичний розподіл для визначення іншого складу суду для розгляду справи №916/1078/26.

В якості підстави для подання даної заяви про відвід судді, заявник зазначає сукупність обставин, які викликають у відповідача ДП «Мегатранс-2» обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді та можливості розглянути справу №916/1078/26 об`єктивно, неупереджено з дотриманням принципу рівності сторін перед законом і судом.

Так, заявник посилається на наступне:

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 у справі №916/1078/26 суддя Мусієнко О.О. задовольнила заяву ТОВ «Нова Лінія 1» про забезпечення позову до подачі позовної заяви та наклала арешт на грошові кошти ДП «Мегатранс-2» у сумі 2 848 741 грн

При розгляді заяви ТОВ «Нова Лінія 1» від 23.03.2026 суддя встановила наявність «заборгованості» ДП «Мегатранс-2» перед заявником без жодного доказу та фактично вже висловила свою правову позицію щодо наявності або відсутності боргу. В ухвалі від 25.03.2026 вказано, що «суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору щодо існування у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 2 848 741 грн».

При цьому в порушення вимог процесуального закону суд не звернув уваги, що заявником ТОВ «Нова Лінія 1» не було надано жодних доказів того, що: (а) заявник звертався до ДП «Мегатранс-2» з вимогою про повернення гарантійного платежу і отримав необґрунтовану відмову; (б) доказів того, що всі зобов`язання орендаря ТОВ «Нова Лінія 1» за Договором оренди виконані належним чином; (в) 2 відсутні підстави для утримання гарантії відповідно до умов пп. 5.2.1 5.2.3, 9.3.1 Договору оренди, який був доданий до заяви. Той факт, що за відсутності жодних доказів, наданих ТОВ «Нова Лінія 1» як наявності документально підтвердженої заборгованості, так і виникнення спору, свідчить про фактичне визначення правової позиції суду та передчасний висновок про обґрунтованість вимог, що свідчить про упереджене ставлення судді виключно на користь позивача.

2. При розгляді заяви про забезпечення позову до його подачі суддя проігнорувала умови Договору оренди, з яких прямо випливає відсутність у ТОВ «Нова Лінія 1» права вимагати повернення гарантії. Так, до заяви про забезпечення позову до його подачі ТОВ «Нова Лінія 1» самостійно додало копію Договору оренди №21-04. З його умов прямо випливає, що: (а) п. 5.5 - гарантія повертається за виключенням випадків, зазначених у розділі 9 Договору оренди; (б) згідно п. 9.3.1 несплата орендної плати більше ніж 2 місяці підряд є підставою для утримання гарантії орендодавцем ДП «Мегатранс 2»; (в) факт прострочення орендної плати більше ніж на 2 місяці встановлений рішенням суду у справі №911/1065/24, яке набрало законної сили і було надано до заяви про забезпечення; (г) згідно умов пунктів 5.2.1-5.2.3 Договору оренди - гарантія забезпечує ВСІ зобов`язання орендаря, включаючи несплачені платежі та збитки, а заявником не було надано жодних доказів того, що ним виконані всі його зобов`язання за Договором оренди перед орендодавцем ДП «Мегатранс-2». З наведеного вбачається, що суддя не дослідила і не надала оцінки доказам, які були надані самим заявником, та не застосувала умови Договору оренди, доданого самим заявником, що є проявом однобічного, упередженого та необ`єктивного підходу суду до оцінки доказів, які були надані самим позивачем.

3. На стадії прийняття до розгляду заяви про забезпечення, суддя не звернула уваги махінації позивача з поштовими відправками та на направлення копії заяви на адресу, яка не є адресою відповідача ДП «Мегатранс-2». Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України суд не бере до уваги докази за відсутності підтвердження їх надсилання іншим учасникам справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення повинна містити достовірне місцезнаходження відповідача. ТОВ «Нова Лінія 1» у тексті заяви правильно вказало юридичну адресу ДП «Мегатранс-2»: 67663, Одеська область, Біляївський район, автодорога Київ-Одеса, 462км+828м. Однак до заяви про забезпечення позову до його подачі було додано поштову накладну АТ «Укрпошта» №6501501223183, з якої вбачається, що копія заяви фактично була направлена на зовсім іншу адресу: Одеська обл., Одеський р н, Усатове, пров. 1й Курортний, 1 - яка не є ні юридичною, ні фактичною адресою ДП «Мегатранс-2». Суддя Мусієнко О.О. не звернула жодної уваги на цю обставину, не перевірила належність доказу направлення та прийняла заяву до розгляду по суті. Прийняття до розгляду заяви без перевірки факту направлення її копії відповідачу свідчить про упереджений, поверхневий розгляд матеріалів виключно в інтересах заявника ТОВ «Нова Лінія 1».

4. Суддя проігнорувала відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення в порушення вимог ГПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд зобов`язаний вирішити питання про зустрічне забезпечення при постановленні ухвали, особливо якщо доводи заявника є суперечливими або недостатньо обґрунтованими. Заява ТОВ «Нова Лінія 1» не містила жодних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що є прямим порушенням п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, на яке суд не звернув уваги. Як наслідок суддя не повернула заяву без розгляду через її невідповідність вимогам ст. 139 ГПК України; не вирішила питання про зустрічне забезпечення і не зобов`язала заявника надати зустрічне забезпечення, незважаючи на суперечливість і недоведеність його доводів. На думку ДП «Мегатранс-2», такий підхід свідчить про упередженість та необ`єктивність суду.

5. Суддя безпідставно не призначила розгляд заяви у засіданні з викликом сторін, незважаючи на очевидну суперечливість позиції заявника. Матеріали заяви містили очевидні підстави для призначення розгляду з викликом сторін, а саме: (а) відсутність будь-яких доказів попереднього звернення ТОВ «Нова Лінія 1» до ДП «Мегатранс-2» з вимогою про повернення гарантії та необґрунтованої відмови в її поверненні; (б) відсутність доказів належного виконання орендарем своїх зобов`язань; (в) пряме посилання заявника про те, що метою забезпечення є «перехоплення» платежу на виконання рішення суду у справі №911/1065/24; (г) направлення копії заяви на неіснуючу адресу відповідача. Сукупність цих обставин свідчила про очевидну штучність заяви та вимагала від суду щонайменше з`ясування додаткових обставин. Натомість суддя Мусієнко О.О. розглянула заяву без виклику сторін, не витребувала жодних додаткових пояснень і задовольнила очевидно дефектну та суперечливу заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Мусієнко О.О. від 17.04.2026 визнано заявлений Дочірнім підприємством Мегатранс-2 відвід (вх. № 2-722/26 від 17.04.2026) судді Мусієнко О.О. від розгляду справи № 916/1078/26 - необґрунтованим.

Передано заяву (вх. № 2-722/26 від 17.04.2026) Дочірнього підприємства Мегатранс-2 про відвід судді Мусієнко О.О. від розгляду справи № 916/1078/26 на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.04.2026 №62 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви проведено повторний автоматичний розподіл та згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 заяву про відвід судді за вх.№2-722/26 від 17.04.2026 у справі №916/1078/26 передано судді Смелянець Г.Є.

Відповідно до ч.ч.1,7,8,11 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п.5 ч. 1, ч. 4 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши детально доводи Дочірнього підприємства Мегатранс-2, викладені у заяві про відвід судді Мусієнко О.О., суд дійшов до наступного.

Щодо посилань заявника на те, що при розгляді заяви ТОВ «Нова Лінія 1» від 23.03.2026 суддя встановила наявність «заборгованості» ДП «Мегатранс-2» перед заявником без жодного доказу та фактично вже висловила свою правову позицію щодо наявності або відсутності боргу, господарський суд зауважує, що в ухвалі від 25.03.2026 вказано, що «суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору щодо існування у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 2 848 741 грн».

Отже формулювання «наявність між сторонами спору щодо існування у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 2 848 741 грн» не свідчить встановлення обставин наявності такої заборгованості, та відповідно не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді при постановлення ухвали.

При цьому щодо посилань заявника на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову до його подачі суддя проігнорувала умови Договору оренди, з яких прямо випливає відсутність у ТОВ «Нова Лінія 1» права вимагати повернення гарантії, господарський суд зауважує, що вказані посилання є запереченнями по суті спору, який вирішується господарським судом на певній стадії судового процесу під час розгляду справи по суті і саме на цій стадії судом надається оцінка умовам Договору оренди.

Щодо посилань заявника на те, що на стадії прийняття до розгляду заяви про забезпечення, суддя не звернула уваги махінації позивача з поштовими відправками та на направлення копії заяви на адресу, яка не є адресою відповідача ДП «Мегатранс-2» господарський суд також зауважує, що вимогами ГПК України взагалі не встановлено обов`язку надіслання заяви про забезпечення позову на адресу боржника (відповідача).

Щодо посилань заявника на те, що суддя проігнорувала відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення в порушення вимог ГПК України, господарський суд зазначає, що законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Щодо посилань заявника на те, що суддя безпідставно не призначила розгляд заяви у засіданні з викликом сторін, незважаючи на очевидну суперечливість позиції заявника, господарський суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Водночас згідно з ч.3 ст.140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Отже, законом не встановлений обов`язок призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у засіданні, а можливість розгляду заяви у засіданні з викликом сторін передбачена у разі необхідності надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або у разі необхідності з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Хоча заявник у заяві про відвід і наголошує на тому, що підставою даної заяви про відвід не є незгода з процесуальним рішенням суду, яке було оформлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 про забезпечення позову до подання позову у справі №916/1078/26, фактично всі окреслені заявником обставини, які викликають у нього сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, є незгодою з процесуальними діями судді Мусієнко О.О. при постановленні ухвали суду від 25.03.2026, та самі по собі не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді при постановлення вказаної ухвали.

Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.

При цьому господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Занд проти Австрії, зазначає, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…), звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак, в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року N 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006р. зауважено наступне: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Між тим, доводи заявника, які викладені у відповідній заяві про відвід, не є об`єктивно обґрунтованими підставами для відводу судді Мусієнко О.О. від розгляду справи №916/1078/26, відтак господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Мегатранс-2 за вх.№2-722/26 від 17.04.2026 про відвід судді Мусієнко О.О. від розгляду справи № 916/1078/26.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити Дочірньому підприємству Мегатранс-2 у задоволенні заяви про відвід судді Мусієнко О.О. від розгляду справи № 916/1078/26 за вх.№2-722/26 від 17.04.2026.

Ухвала набирає чинності 21.04.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Є. Смелянець