Ухвала суду № 135842929, 14.04.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.04.2026 Справа № 914/2337/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Целвікс"

про стягнення 2064140,68 грн

за участю представників:

від позивача Гнатковський Д.А.

від відповідача Смірнов А.А.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Целвікс" про стягнення 2064140,68 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

23.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Целвікс" подано клопотання (вх.№3988/25) про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач просив на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи виконано підписи у графі "Директор Роман Юхименко" у нижчезазначених специфікаціях Юхименком Романом Вікторовичем чи іншою особою:

- специфікація №1 від 18.12.2024 до договору №155 від 17.12.2024;

- специфікація №2 від 25.12.2024 до договору №155 від 17.12.2024;

2) Чи виконано підписи у графі "Директор Геннадій Гуров" у нижчезазначених специфікаціях Гуровим Геннадієм Сергійовичем чи іншою особою:

- специфікація №3 від 20.01.2025 до договору №155 від 17.12.2024;

- специфікація №4 від 22.01.2025 до договору №155 від 17.12.2024.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Целвікс" подано клопотання (вх.№10248/26 від 13.04.2026) про витребування доказів в порядку частини 6 статті 91 ГПК України, в якому відповідач просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм" для долучення до матеріалів справи оригіналів наступних письмових доказів:

- специфікацій: №1 від 18.12.2024, №2 від 25.12.2024, №3 від 20.01.2025 та №4 від 22.01.2025 до договору поставки від 17.12.2024 №155;

- видаткових накладних: №3094 від 03.01.2025, №26 від 20.01.2025; №27 від 20.012025; №28 від 20.01.2025; №29 від 20.01.2025; №33 від 22.01.2025; № 34 від 23.01.2025; № 39 від 24.01.2025; № 31 від 27.01.2025; № 41 від 27.01.2025 по договором поставки від 17.12.2024 №155.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2026 подані клопотання (вх.№3988/25 від 23.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання (вх.№10248/26 від 12.04.2026) про витребування доказів в порядку частини 6 статті 91 ГПК України підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2026 проти задоволення вказаних клопотань заперечив.

Розглянувши клопотання (вх.№3988/25 від 23.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає таке.

У поданому клопотанні відповідач наголошує на імовірне підроблення підпису директорів відповідача на наданих позивачем специфікаціях №1 від 18.12.2024, №2 від 25.12.2024, №3 від 20.01.2025, №4 від 22.01.2025 до договору поставки від 17.12.2024 №155, а тому просив витребувати та долучити їх до матеріалів справи для проведення почеркознавчої експертизи.

При цьому у клопотанні вказано, що вказані документи містять підпис директорів відповідача, який суттєво відрізняється від підпису, який міститься на інших документах, що містяться в матеріалах справи. Також відповідач зазначив, що він подав відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ним не визнається поставка товару, а також не визнається факт підписання специфікацій до договору №155 від 17.12.2024.

Згідно із статтею 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Необхідно зазначити, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як вбачається зі змісту клопотання про призначення експертизи, відповідачем не визнається факт підписання специфікацій.

Втім відповідач не навів обгрунтованих обставин, за яких без специфікацій, їх змісту та умов, встановити обставини, які мають значення для справи неможливо, враховуючи інші засоби доказування, а саме укладений між сторонами договір, документи первинного бухгалтерського обліку (видаткові накладні) та витребувані у ДПІ згідно з ухвалою суду від 17.02.2026 докази та інформація.

В даному випадку суд самостійно має можливість з`ясувати обставини, що мають значення для справи, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що оцінка всіх доводів та заперечень, на які посилаються сторони, буде здійснена судом під час встановлення фактичних обставин справи при вирішенні спору суті.

З огляду на викладене, суд, враховуючи предмет та підстави позову, обставини справи, характер спірних правовідносин, докази, що містяться у матеріалах справи дійшов висновку, що для встановлення обставин, що входять до предмету доказування у цій справі відсутня необхідність у спеціальних знаннях, тому суд не вбачає правових та фактичних підстав для призначення судової експертизи у даній справі.

Крім того суд враховує, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, слід зауважити, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання (вх.№3988/25 від 23.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Розглянувши клопотання (вх.№10248/26 від 12.04.2026) про витребування доказів в порядку частини 6 статті 91 ГПК України, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У поданому клопотанні відповідач стверджує, що достовірність видаткових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, викликають обгрунтовані сумніви, при цьому відповідач зазначає, що ставить під сумнів існування оригіналів письмових доказів в тій редакції, які були долучені позивачем до матеріалів справи.

Однак суд звертає увагу, що з огляду на об`єм доказів поданих (отриманих) у ході підготовчого провадження, зокрема витребуваних у ДПІ згідно з ухвалою суду від 17.02.2026, враховуючи підтвердження позивачем у додатках до позовної заяви наявності у нього оригіналів поданих документів, про що також було зазначено позивачем у судовому засіданні, у суду немає обгрунтованих підстав для сумнівів щодо невідповідності поданих позивачем копій доказів оригіналу.

Суд зауважує, що при оцінці доказів, суд оцінюватиме належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надаючи оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для витребування оригіналів доказів, копії яких містяться у матеріалах справи, з огляду на що суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання (вх.№10248/26 від 12.04.2026) про витребування оригіналів доказів.

Разом з тим суд зазначає, що безпідставне витребування оригіналів доказів має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 81, 86, 91, 98, 99, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні клопотання відповідача (вх.№3988/25 від 23.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача (вх.№10248/26 від 12.04.2026) про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.