Ухвала суду № 135842505, 21.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

21.04.2026справа №910/3466/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Білошицького Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; далі - ФОП Білошицький В.В.) про забезпечення позову

у справі № 910/3466/26

за позовом ФОП Білошицького В.В. та

Фізичної особи - підприємця Григор`єва Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 44673629)

про визнання недійсною державної реєстрації торговельної марки «ZUIKO» від 25.03.2026 №381903 з моменту її державної реєстрації,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Білошицький В.В. та Фізична особа - підприємець Григор`єв Олександр Сергійович (далі - ФОП Григор`єв О.С.) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (далі - УКРНОІВІ) про:

- визнання протиправними та скасування рішень УКРНОІВІ, прийнятих за результатами розгляду заявок на знак для товарів і послуг «ZUIKO» за заявками:

від 24.01.2022 №m202201326;

від 05.06.2023 №m202309349;

від 27.05.2024 №m202410503;

- встановлення факту добросовісного використання ФОП Білошицьким В.В. та ФОП Григор`євим О.С. позначення «ZUIKO» у власній господарській діяльності на території України з 2016 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- ОСОБА_2 подав заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг «ZUIKO» від 24.01.2022 № m202201326, а ОСОБА_3 подав заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг «ZUIKO» від 05.06.2023 №m202309349 і від 27.05.2024 №m202410503;

- вказані заявки були прийняті до розгляду УКРНОІВІ, який є правонаступником Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент);

- позначення «ZUIKO» пов`язане з продукцією виробника Guangzhou Hanjingyue Trading Co., Ltd (Китайська Народна Республіка); використання цього позначення на території України здійснюється позивачами в межах комерційної діяльності та договірних відносин із зазначеним виробником, починаючи з 2016 року;

- подання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаних заявок було здійснено за відсутності будь-якого правового зв`язку з виробником продукції та без наявності правових підстав на використання або реєстрацію зазначеного позначення; такі дії створюють передумови для неправомірного набуття виключних прав на позначення, яке вже тривалий час використовується у господарській діяльності позивачами на законних підставах;

- наявність реальної загрози неправомірного набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виключних прав на позначення «ZUIKO» стали підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 позовну заяву ФОП Білошицького В.В. та ФОП Григор`єва О.С. залишено без руху та встановлено позивачам п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачі 10.04.2026 подали суду заяву про уточнення позовних вимог (предмета позову), в якій просили суд розглядати позов за такою вимогою:

- визнати недійсною державну реєстрацію торговельної марки «ZUIKO» від 25.03.2026 №381903 з моменту її державної реєстрації на ім`я ОСОБА_2

Заява мотивована тим, що: станом на 09.04.2026 (дата подання заяви до суду) за результатами розгляду заявки на знак для товарів і послуг «ZUIKO» від 24.01.2022 №m202201326 було здійснено державну реєстрацію торговельної марки: порядковий номер реєстрації: 381903, дата реєстрації: 25.03.2026, опубліковано: 25.03.2026, бюл. № 12; у зв`язку з цим первісний предмет позову підлягає уточненню.

В іншій частині ФОП Білошицьким В.В. та ФОП Григор`євим О.С. позовні вимоги не підтримуються. Разом з тим, позивачами сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн.

Частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Перевіривши дотримання позивачами вимог статті 46 ГПК України, суд прийняв заяву ФОП Білошицьким В.В. та ФОП Григор`євим О.С. про зміну предмету позову до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.06.2026.

ФОП Білошицький В.В. 20.04.2026 подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити УКРНОІВІ до набрання рішенням у даній справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни щодо торговельної марки «ZUIKO» за свідоцтвом України №381903, зокрема, але не виключно, стосовно: зміни власника торговельної марки; передачі (відчуження) прав на торговельну марку; реєстрації ліцензійних договорів щодо надання права використання торговельної марки; реєстрації договорів про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності; поділу реєстрації торговельної марки; припинення дії свідоцтва, у тому числі у зв`язку з відмовою власника; внесення будь-яких інших змін, пов`язаних із розпорядженням правами на зазначену торговельну марку.

Вказану заяву мотивовано тим, що: на даний час існує реальна та безпосередня загроза того, що до закінчення розгляду справи по суті щодо спірної торговельної марки можуть бути внесені зміни до державного реєстру, зокрема, щодо зміни власника, передачі прав, реєстрації ліцензійних договорів, поділу реєстрації чи припинення дії свідоцтва; право на торговельну марку є оборотоздатним нематеріальним активом, а тому може бути відчужене або обтяжене у будь-який момент шляхом подання відповідних документів для внесення змін до державного реєстру; у разі внесення змін щодо власника або розпорядження правами на спірну торговельну марку виконання можливого рішення суду про визнання недійсною державної реєстрації буде істотно ускладненим, а позивачі будуть змушені ініціювати нові судові спори щодо нових правонабувачів чи похідних реєстраційних дій, що суперечить принципам процесуальної економії та ефективного судового захисту.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами 2, 4 і 10 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 7 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Відповідно до статті 1114 Цивільного кодексу України ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 цього Кодексу, не підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об`єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2002 №10, реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім`я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва.

У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов`язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва (пункт 2.3 вказаного Положення).

Крім того, у справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Відповідно до статтею 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Отже, зміна власника торговельної марки; передача (відчуження) прав на торговельну марку, реєстрація договорів про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності, поділ реєстрації торговельної марки, припинення дії свідоцтва, у тому числі у зв`язку з відмовою власника, призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв`язку із наявністю нового власника торговельної марки; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони УКРНОІВІ до набрання рішенням у даній справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни щодо торговельної марки «ZUIKO» за свідоцтвом України №381903 стосовно: зміни власника торговельної марки; передачі (відчуження) прав на торговельну марку; реєстрації договорів про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності; поділу реєстрації торговельної марки; припинення дії свідоцтва, у тому числі у зв`язку з відмовою власника, -

є пов`язаними з предметом спору у справі №910/3466/26 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Що ж до заборони УКРНОІВІ до набрання рішенням у даній справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни щодо торговельної марки «ZUIKO» за свідоцтвом України №381903 стосовно реєстрації ліцензійних договорів щодо надання права використання торговельної марки та внесення будь-яких інших змін, пов`язаних із розпорядженням правами на зазначену торговельну марку, то наведені заходи є недотриманням розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності третіх осіб з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги, з огляду на що у даній частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною шостою статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Білошицького Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №910/3466/26 задовольнити частково.

2. До набрання рішенням з даної справи законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій (вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 44673629) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни щодо торговельної марки «ZUIKO» за свідоцтвом України №381903 стосовно: зміни власника торговельної марки; передачі (відчуження) прав на торговельну марку; реєстрації договорів про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності; поділу реєстрації торговельної марки; припинення дії свідоцтва, у тому числі у зв`язку з відмовою власника.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Боржником за даною ухвалою є Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 44673629).

5. Стягувачем за даною ухвалою є Фізична особа - підприємець Білошицький Віталій Володимирович ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

6. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.

7. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 21.04.2029.

Ухвала набрала законної сили 21.04.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Оксана Володимирівна Марченко