Ухвала суду № 135841765, 21.04.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

попереднього судового засідання

21 квітня 2026 року Справа № 903/161/26 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутності учасників судового процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/161/26 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить суд:

1. Відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. Звільнити боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від грошових боргів.

3. Керуючим реструктуризацією призначити арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2026 заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 10.03.2026 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 10.03.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

11.03.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про перетин державного кордону боржником та членами його сім`ї.

16.03.2026 представник ГУ ДПС у Волинській області надіслав лист, яким долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 12.03.2026, за період з січня 2023 по січень 2026 громадянина ОСОБА_1 та членів його сім`ї.

19.03.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь, що відкриті банківські рахунки на ім`я ОСОБА_1 відсутні.

23.03.2026 від АТ «Сенс Банк» надійшла відповідь про відкриті рахунки та залишок коштів.

Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника:

- 31.03.2026 від Головного управління ДПС у Волинській області в розмірі 10320,00 грн - вимоги третьої черги та 5324,80 грн судовий збір - вимоги першої черги.

- 02.04.2025 від ОСОБА_2 в розмірі 1300000,00 грн - вимоги другої черги та 5324,80 грн судовий збір - вимоги першої черги.

- 20.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в розмірі 148561,27 грн та 5324,80 грн судового збору.

Ухвалами суду від 01.04.2026, 02.04.2026 та від 21.04.2026 відповідні заяви з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяв в попередньому судовому засіданні призначено на 21.04.2026.

08.04.2025 керуючий реструктуризацією боржника надіслав на електронну адресу суду звіт про результати перевірки декларацій боржника, з додатками документів, в якому вказав, що станом на 17.04.2025 за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги в справі про неплатоспроможність. Повідомив, що під час здійснення перевірки вказаних декларацій було встановлено певні невідповідності та недоліки, а саме: згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №468046187 від 13.03.2026 матері боржника належить земельна ділянка з кадастровим номером 0720886000:01:001:2396 площею 2,1752 га, що зумовлює необхідність внесення корективів до декларацій про майновий стан боржника.

Разом з цим повідомив, що станом на 08.04.2026, керуючим реструктуризацією не було отримано відповідей від Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо наявності/відсутності с/г техніки та Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо права на виконання підготовчих та будівельних робіт та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них. В разі виявлення в подальшому невідповідностей в поданих боржником деклараціях про майновий стан, суду, кредиторам та боржнику будуть надіслані відповідні листи в доповнення до звіту про результати перевірки декларацій боржника.

10.04.2026 ОСОБА_1 подав до суду виправлені декларації за 2023 2026 роки. Також повідомив, що не відображення в деклараціях належної його матері земельної ділянки з кадастровим номером 0720886000:01:001:2396, то вказана земельна ділянка належить виключно матері та не є його майном, відношення до вказаної ділянки останній не має. Попередньо ця інформація не була відображена в деклараціях через відсутність у боржника відповідних відомостей на момент складання декларацій. На питання чому мама не повідомила мені про наявність вказаної земельної ділянки, вона повідомила, що нею не користується та про її наявність не пам`ятала. З відкритих джерел я не мав можливості дізнатись про наявність у мами права власності на вказану ділянку. Зважаючи на викладене повідомляє про відсутність у боржника наміру навмисного приховування належної мамі ділянки, а її не відображення було зумовлене відсутністю у останнього такої інформації.

Тобто, невідповідності, виявлені керуючим реструктуризацією у звіті від 08.04.2026, були зумовлені об`єктивними причинами (неповна, неточна інформація отримана від членів сім`ї та я боржник не мав можливості отримати вказану інформацію з інших джерел).

16.04.2026 та 20.04.2026 керуючий реструктуризацією Григор`єв В.В. сформував в системі «Електронний суд» наступні документи:

1.Проміжний звіт про проведену роботу в справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

2. Звіт про результати розгляду вимог кредиторів. За результатом розгляду заявлених кредиторських вимог кредиторів повідомлено про визнання керуючим реструктуризацією наведених в заявах вимог кредиторів до боржника в повному обсязі, та в додатках надано копії повідомлень про результати розгляду кредиторських вимог з доказами їх направлення, а також реєстр кредиторських вимог складений станом на 16.04.2026.

3. Звіт за результатами розгляду вимог кредиторів.

21.04.2026 представник Головного управління ДПС у Волинській області подав заяву про розгляд справи без його участі.

У визначений судом день та час кредитори та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, причини неявки в судове засідання суду не повідомили. Не з`явився в судове засіданні і керуючий реструктуризацією.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 10.04.2026 за №78702 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що боржником звертаючись до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надано конкретизований список кредиторів із зазначенням підстав виникнення грошових зобов`язань та сум заборгованості, а також первинні документи по договірних взаємовідносинах із фізичною особою Лагодовичем Р.С.

Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верхов

ного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому (справа №902/221/22):

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Щодо заявлених грошових вимог Головного управління ДПС у Волинській області, судом враховано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 27.11.2008 Дорошкевич Б.П. зареєстрований, як фізична особа підприємець, на даний час підприємницька діяльність не припинена.

В порушення вищевказаних правових норм боржником допущено податковий борг в сумі 10320,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, а саме згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №13446726 від 11.06.2015, ним самостійно обрано ІІ групу єдиного податку, відповідно до якої щомісячні нарахування становлять 20% до розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01 поточного року.

Таким чином, у 2021 році боржнику необхідно сплачувати: по 1200,00грн. (6 000грн.*20%).

Однак, боржником не забезпечено сплату по термінах сплати: 20.11.2021 та 20.12.2021 на загальну суму 2400,00 грн.

У 2022 році Дорошкевичу Б.П. необхідно сплачувати: по 1 300,00 грн (6500 грн.*20%), однак останнім не забезпечено сплату по термінах сплати: 20.01.2022, 20.02.2022, 20.03.2022, 20.04.2022, 20.05.2022, 20.06.2022, 20.07.2022, 20.08.2022, 20.09.2022, 20.10.2022, 20.11.2022 та 20.12.2022 на загальну суму 15600,00 грн.

Разом з тим, 23.12.2022 платнику зменшено нарахування єдиного податку за 2022 рік на загальну суму 11700,00 грн.

У 2023 році Дорошкевичу Б.П. необхідно сплачувати: по 1 340,00грн. (6 700грн - *20%),однак останнім не забезпечено сплату по термінах сплати 20.01.2023, 20.02.2023 та 20.03.2023 на загальну суму 4 020,00 грн.

З врахуванням викладеного, несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючими реструктуризацією, повністю визнаються ним та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним листом-повідомленням від 16.04.2026 №01-12/180.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:

- 10320,00 грн - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

Щодо заявлених грошових вимог ОСОБА_2 , судом враховано наступне.

31 січня 2023 року між ОСОБА_2 (надалі Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі Боржник) укладено договір позики №1.

Відповідно до умов якого Кредитор передав у власність Боржнику грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн, які Боржник зобов`язався повернути до 31 січня 2024 року.

31 серпня 2023 року Боржник частково виконав свої зобов`язання та повернув грошові кошти у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується відповідною розпискою.

У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до договору позики, а саме:

-додаткова угода №1 від 30.12.2023;

-додаткова угода №2 від 30.09.2024;

-додаткова угода №3 від 31.03.2025.

Відповідно до зазначених додаткових угод сторони погодили зміну істотних умов договору, зокрема збільшення загальної суми позики, яка в підсумку склала 1 600 000,00 грн, а також продовження строку виконання зобов`язання з повернення коштів до 31 квітня 2025 року.

Крім того, 30 червня 2024 року Боржник здійснив ще один частковий платіж у розмірі 200000,00 грн.

Загальна сума грошових коштів, фактично повернутих Боржником, становила 300000,00 грн. Станом на кінцеву дату виконання зобов`язання 31.04.2025 Боржник свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 300 000,00 грн (1 600 000,00 грн. 300 000,00 грн. сплачених коштів).

В порушення вищезазначених умов Договору позики, Позичальник позичені кошти не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№ 604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.

Судом враховано правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

З врахуванням викладеного, суду необхідно з`ясувати документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов`язальних правовідносин за відповідним договором позики.

Як слідує з матеріалів справи, кредитор Лагодович Роман Сергійович долучив до заяви з грошовими вимогами до боржника довідку ОК-5 щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, податкові декларації платника єдиного податку ФОП Лагодовича РН.С. за 2023 2025 з квитанціями №2 отриманими від ГУ ДПС у Волинській області.

А тому кредитор мав фінансову можливість надати у позику кошти боржнику- ОСОБА_1 .

Заборгованість боржника перед заявником становить 1300000,00 грн, підтверджена матеріалами справи, боржником та керуючим реструктуризацією визнається, підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки згідно з ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючими реструктуризацією, повністю визнаються ним та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним листом-повідомленням від 16.04.2026 №01-12/181.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до фізичної особи Дорошкевича Бориса Петровича в розмірі:

- 1300000,00 грн (основний борг за договором позики) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

Щодо заявлених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», судом враховано наступне.

14.10.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Кредитодавець та/або ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та позичальником, яким є Дорошкевич Борис Петрович, (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4920243 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до положень договору:

-сума кредиту(загальний розмір) складає: 20000,00 гривень.

-строк кредиту становить 30 днів.

-стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Відповідно до умов Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту.

Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ІКС /зазначений в цьому Договорі.

Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

27.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та Дорошкевичем Борисом Петровичем укладено кредитний договір № 3114320499-139202.

Відповідно п.2.1. Договору, Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів, за фактичний строк користування Кредитом у порядку встановленому цим Договором.

У відповідності п.2.2. Договору, Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 5000.00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок).

Відповідно п.2.3. Договору, Строк період користування кредитними коштами складає 20 (днів) та починається з 27.10.2021 року та закінчується 16.11.2021 року (включно).

Згідно п.2.5. Договору, За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).

10.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та позичальником Дорошкевич Б.П., укладено кредитний договір № 3501902.

Відповідно п.1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п.1.2. Договору, Сума (загальний розмір) кредиту становить 20000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

У відповідності п.1.3. Договору, Кредит надається строком на 30 днів з 10.10.2021 (строк кредитування).

Відповідно п.1.4. Договору, Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 09.11.2021.

Згідно п.1.5.1. Договору, Комісія за надання кредиту: 1400.00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2. Договору, узгоджено, що проценти за користування кредитом: 5280.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.1.6. Договору, Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

27.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та позичальником Дорошкевичом Борисом Петровичем укладено кредитний договір № 85134.

Відповідно п.2.1. Договору, Типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 72 798,00 (сімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто вісім гривень, 00 копійок).

Згідно п.2.2. договору, кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі, окремими траншами (частинами).

Відповідно п.2.3. Договору, Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220,00 % річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних.

У відповідності п.2.4. Договору, Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200,00 гривень. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200,00 грн.

Згідно п.2.6. Договору, Загальний строк кредитування за цим Договором складає 1295 днів.

За таких обставин, загальна сума кредиторських вимог становить 148561,27 грн. та складається з:

1. Заборгованості за договором № 4920243 в загальному розмірі 58380,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 38380,00 грн.

2. Заборгованості за договором № 3114320499-139202 в загальному розмірі 23 930,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 18930,00 грн.

3. Заборгованості за договором №3501902 в загальному розмірі 44306,88 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 620,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 26286,88 грн та заборгованості за комісією в розмірі 1 400,00 грн.

4. Заборгованості за договором №85134 в загальному розмірі 21944,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13760,48 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 7582,42 грн та заборгованості за комісією в розмірі 601,49 грн.

10.02.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № ФК 10-02/23, відповідно умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 4920243.

07.11.2025 між ТОВ «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір № 07-11/25 відступлення права вимоги відповідно, до якого ТОВ «СІТІ ФІНАНС» відступило, а ТОВ " ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 4920243.

07.03.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір факторингу № 07/03/23, відповідно умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» (первісний кредитор) відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 3114320499-139202.

18.02.2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір № 18-02/25 відступлення права вимоги відповідно, до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило, а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 3114320499-139202.

26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір №26-07/2024 відступлення права вимоги відповідно, до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило, а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 3501902.

28.01.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» бул укладено Договір № 28012025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і втому числі за договором кредиту № 85134.

Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Боржник зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредит не повернув, плату за користування кредитними коштами не сплатив.

Право Банку встановлювати щомісячну комісію за обслуговування споживчого кредиту передбачено статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Ст. ст. 1, ч. 2 ст. 8, ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Споживче кредитування правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Банк наголошує, що обслуговування споживчого кредиту за яке в погоджених сторонами Кредитних договорах встановлено щомісячну комісію є самостійною банківською послугою не забороненою діючим законодавством України та не потребує додаткового тлумачення, роз`яснення, толкування та з якою погодився Позичальник (Боржник) підписавши Кредитні договори без заперечень та частково сплативши щомісячну комісію.

Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючим реструктуризацією, визнаються останнім, що підтверджується відповідним повідомленням.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Кредит капітал» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_3 в розмірі:

- 148561,27 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

Відповідно до ч.4 ст.45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов`язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.

Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно зі ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, засідання має відбутися не пізніше як 20.06.2026.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись ст.ст. 2, 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан,4, місто Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 44106679) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повністю в розмірі:

- 10320,00 грн (податковий борг) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

2. Заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повністю в розмірі:

- 1300000,00 грн (основний борг за договором позики) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150 ЄДРПОУ 42640371) до Дорошкевича Бориса Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повністю в розмірі:

- 148561,27 грн (основний борг та відсотки) - вимоги 2 черги (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

4. Визначити визнані судом вимоги кредиторів до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

4.1.Вимоги Головного управління ДПС у Волинській області у наступній черговості:

- 10320,00 грн вимоги 3 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

4.2. Вимоги ОСОБА_2 у наступній черговості:

- 1300000,00 грн (основний борг за договором позики) - вимоги 2 черги.

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

4.3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у наступній черговості:

- 148561,27 грн (основний борг та відсотки) - вимоги 2 черги (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

- 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.

5. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Григор`єва В.В. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Керуючому реструктуризацією Григор`єву В.В. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 19 травня 2026 року о 10:15 год.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а, в залі судових засідань №103).

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 21.04.2026.

Суддя І. О. Гарбар