Ухвала суду № 135840878, 13.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4917/26

Номер провадження:1-кс/521/1626/26

УХВАЛА

13 квітня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в кримінальному провадженні за №12026162470000446 від 27.03.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника начальника відділу координації діяльності у сфері публічних закупівель Департаменту міського господарства Одеської міської ради та виконуючи функції уповноваженої особи у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», тобто будучи службовою особою органу місцевого самоврядування відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України, в період часу з 08.07.2024 року по 25.12.2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу займаної посади та досвіду роботи повинна була і могла їх передбачити, маючи реальну можливість належним чином виконати ці обов?язки, будучи достовірно обізнаною із порядком організації та проведення публічних закупівель від імені Департаменту міського господарства Одеської міської ради, в порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 1.3, 1.6, 3.8, 3.10, 4.2, 4.3 Положення про уповноважену особу Департаменту міського господарства Одеської міської ради відповідальну за організацію та проведення процедур закупівель, затвердженого наказом в.о. директора Департаменту від 15.01.2024 року №05, наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №275 від 18.02.2020 року, пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, в порушення принципу максимальної економії, незважаючи на передбачений чинним законодавством порядок, не перевірила правові підстави для включення ПДВ, не врахувала вимоги чинного законодавства, що передбачають звільнення від оподаткування таких операцій, і як наслідок неналежним чином здійснила оцінку вартості предмета закупівлі UA-2024-08-16-008870-а, а саме необґрунтовано включила до ціни договору підряду №252 від 09.08.2024 року, укладеного між Департаментом міського господарства Одеської міської ради та ТОВ «ПІЛОН ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35930350) за предметом «Відновлення спільного майна багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 54, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, шляхом капітального ремонту», та додаткової угоди до нього від 25.12.2024 року №1, суму податку на додану вартість, що призвело до безпідставного та протиправного перерахування на рахунок ТОВ «ПІЛОН ВЕСТ» з бюджету територіальної громади міста Одеси грошових коштів у вигляді ПДВ у сумі 420 856,09 гривень, що згідно Примітки 4 до ст. 364 КК України в двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

30.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За переконанням слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- копією Положення про відділ координації діяльності у сфері публічних закупівель Департаменту міського господарства Одеської міської ради, яке затверджено 31.05.2021 року Наказом директора Департаменту №41-Л;

- копією Положення про уповноважену особу відповідальну за організацію та проведення процедур закупівель в Департаменті міського господарства Одеської міської ради, затвердженого наказом в.о. директора Департаменту від 15.01.2024 року №05;

- копією наказу Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 18.06.2024 року №68;

- протоколом огляду веб-сайту електронної системи публічних закупівель «Prozzoro» https://prozzoro.gov.ua;

- протоколом огляду документів щодо руху грошових коштів з рахунку Департаменту міського господарства Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 34674154), що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, номер ДКСУ UA308201720344291039400034422 на рахунки ТОВ «ПІЛОН ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35930350) НОМЕР_1 за період часу з 01.08.2024 року по 01.01.2025 року, які одержано з ГУ Державної казначейської служби в Одеській області в ході здійснення тимчасового доступу до речей і документів;

- протоколом допиту в якості свідка заступника начальника відділу фінансово-бюджетних відносин звітності Департаменту міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_7 ;

- ??протоколом допиту в якості свідка начальника відділу фінансово-бюджетних відносин та звітності Департаменту міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_8 ; ??

- протоколом допиту в якості свідка начальника юридичного відділу Департаменту міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_9 ; ??

- протоколом допиту в якості свідка заступника начальника Департаменту міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_10 ;

- ??іншими доказами у своїй сукупності.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання тим, що є об`єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу остання матиме можливість вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді застави обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати такий запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено наявність ризиків, які виправдовують застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу. Зазначив, що доводи сторони обвинувачення обґрунтовуються припущеннями та не підтверджені доказами, надав суду письмові заперечення.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, а також вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, злочин, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_4 є нетяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі "Becciev v. Moldova", п. 58).

Однак, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , не була затримана в порядку ст. 208 КПК України, сама добровільно прибула в судове засідання з розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя доходить висновку, що наразі ризик переховування не є яскраво вираженим в даному кримінальному провадженні.

Разом із цим Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Такі висновки суду, узгоджуються з позицією Одеського апеляційного суду, зокрема, яка викладена в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.03.2025 року (справа №521/3005/25, номер провадження №11-сс/813/547/25), згідно якої апеляційний суд зазначає, що тяжкість покарання не може слугувати безумовною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу в межах кримінального провадження, запобіжний захід не є покаранням за злочин. Його мета забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної або обвинуваченої особи.

Крім цього, слідчий у своєму клопотанні зазначає, що підставою застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є запобігання спробам впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилити їх до надання неправдивих показань та уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обізнаність підозрюваної щодо свідків у даному кримінальному провадженні, а також важливе доказове значення наданих ними показань у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку існує ризик впливу на свідків.

Ці обставини дають слідчому судді припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою спонукання їх до зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Ризик перешкоджання підозрюваною кримінальному провадженню іншим чином має абстрактний характер, оскільки відсутні конкретні факти, які свідчать про спробу ОСОБА_4 вплинути на перебіг досудового розслідування незаконними методами

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризику того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували реальну можливість настання вказаного ризику.

Оцінюючи вірогідність вчинення підозрюваною зазначених дій, які слідчий суддя розглядає у сукупністю з доводами прокурора, слідчий суддя приходить до переконання, що доводи, наведені прокурором під час судового засідання є, по суті, припущеннями, які не ґрунтуються на певних фактах чи обставинах.

При вирішенні питання про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою; вік та стан здоров`я підозрюваної, наявність у неї міцних соціальних зв`язків; майновий стан підозрюваної; відсутність судимостей.

Таким чином, слідчий суддя оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час є недоведеними, при цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, не є основною чи безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигялді застави, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність та характер вчинених дій ОСОБА_4 , її роль у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому ЄСПЛ також наголошує що під час встановлення права на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , у останнього наявні проблеми зі здоров`ям, а саме він не може працювати через перенесений інсульт, тобто остання є утриманцем родини.

Вищевикладені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді можливість стверджувати, що запобіжний захід у виді застави в розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необґрунтовано надмірним втручанням у права, свободи та законні інтереси підозрюваної ОСОБА_4 та неспівмірним ризику вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тій мірі та в тому ступені, в яких він існує на даному етапі кримінального провадження.

На думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної, підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу на даний час, під час розгляду клопотання, слідчим суддею не встановлено.

Слідчим суддею роз`яснено підозрюваній вимоги ст.ст. 179, 194 КПК України та наслідки невиконання обов`язків, які покладаються на неї.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в кримінальному провадженні за №12026162470000446 від 27.03.2026 року відносно ОСОБА_4 , відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №12026162470000446 від 27.03.2026 року (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду).

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 46 днів, тобто в межах строку досудового розслідування, і обчислюється з моменту її проголошення, а саме з 13.04.2026 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання припиняє свою дію 28.05.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_12