Ухвала суду № 135840068, 03.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2026 Справа №607/7290/26 Провадження №1-кс/607/2573/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024211040002120 від 03 вересня 2024 року, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не депутата, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК

України,

ВСТАНОВИВ :

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у межах кримінального провадження №12024211040002120 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, із визначенням розміру застави, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 грн.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024211040002120 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 321, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 310 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в період січня по травень 2025 року, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «опій ацетильований», який незаконно збув 30.01.2025 та 19.05.2025. Встановлено, що у ОСОБА_4 , який будучи раніше судимим за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів у січні 2025 року, точного часу досудовим розслідування не встановлено виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено опію ацетильованого, особам схильним до їх вживання з метою отримання за це грошових коштів та особистого збагачення, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995. З метою реалізації свого злочинного умислу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, незаконно придбав два одноразові медичні ін`єкційні шприци із речовиною темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено опій ацетильований, який зберігав при собі, з метою подальшого збуту.

30 січня 2025 року близько 10:29 год. ОСОБА_4 в телефонній розмові домовився з ОСОБА_8 про збут останньому особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено «опій ацетильований». Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та її небезпеку, 30 січня 2025 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, перебуваючи в дворі будинку №1-Д по вул. Будного в м. Тернополі, маючи в наявності заздалегідь незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «опій ацетильований» передав його ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , та поклав йому пакет із вказаним наркотичним засобом у автомобіль марки Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 для подальшої передачі вказаної речовини ОСОБА_8 30 січня 2025 року о 12 год. 54 хв. під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у встановленому законом порядку, в автомобілі марки «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено на килимку зі сторони пасажира поліетиленовий пакет білого кольору із двома медичними шприцами об`ємом 20 мл., які частково наповнені рідиною бурого кольору, із яких відібрано 2 взірці рідини та встановлено: 1 візірець містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,04249 гр.; 2 взірець містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1007 гр. В подальшому 30 січня 2025 року при невстановлених слідством обставинах та місці ОСОБА_9 передав ОСОБА_8 пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «опій ацетильований» та таким чином ОСОБА_4 незаконно збув його останньому. Згідно ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку № 1, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, опій ацетильований відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Також, проведеним досудовим розслідуванням встановлено в травні 2025 року у ОСОБА_4 який будучи раніше судимим за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено - «опію ацетильованого» особам схильним до їх вживання з метою 3 отримання за це грошових коштів та особистого збагачення, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995. З метою реалізації свого злочинного умислу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, ОСОБА_4 , незаконно придбав одноразовий медичний ін`єкційний шприц із речовиною темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено «опій ацетильований», який почав зберігати по місцю свого перебування у м. Тернопіль по просп. Злуки, 43/133. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та її небезпеку, 19 травня 2025 року близько 13 год. 37 хв. ОСОБА_4 , діючи повторно та умисно, перебуваючи в приміщенні коридору на першому поверсі у під`їзді будинку № 43, що по просп. Злуки в м. Тернополі, маючи в наявності заздалегідь незаконно придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «опій ацетильований» незаконно збув його ОСОБА_10 (анкетні дані змінено) в медичному ін`єкційному шприці, масою в сухому (висушеному) вигляді 0,39917 гр., за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) грн. Згідно ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку № 1, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, опій ацетильований відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення. Також вказав, що обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні щодо задоволення вказаного клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків. Зазначив, що зважаючи на характеризуючі дані підозрюваного, який має статус учасника бойових дій, постійне місце проживання, а також його стан здоров`я, зокрема, наявність гіпертонічної хвороби, на підтвердження чого долучив відповідні документи, доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, або ж якщо слідчий суддя дійде переконання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави у мінімальному розмірі, враховуючи майновий стан підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024211040002120 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307, ч.ч.1,3,4 ст. 321, ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 310 КК України.

02.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Зокрема такими доказами є: протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії обстеження публічно недоступного місця від 30.01.2025; висновок експерта №СЕ-19/120-25/1408-НЗПРАП від 18.04.2025; висновок експерта №СЕ-19/120-25/1407-НЗПРАП від 24.02.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою відносно ОСОБА_4 від 28.03.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 від 12.05.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 19.05.2025; - висновок експерта №СЕ-19/120-25/6242-НЗПРАП від 27.05.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо відео контроль особи відносно ОСОБА_4 від 08.07.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 19.05.2025; та інші матеріали досудового розслідування, зазначення яких на даній стадії зашкодить досудовому розслідуванню.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінальних правопорушень та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від відповідальності. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, грошові кошти, одержані від їх реалізації, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.

Крім того, ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні є те, що органом досудового розслідування не встановлено усіх свідків даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а тому останній перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правовопорушення підтверджується тим, що останній офіційно не працює, немає постійного законного заробітку, а також є раніше судимий за вчинення тяжких злочинів.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною першою статті 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку слідчий суддя має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_11 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, міцність його соціальних зв`язків, те, що підозрюваний раніше судимий, має статус учасника бойових дій, а також тяжкість кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України є тяжкими злочинами, за які у випадку визнання його винним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, вік та стан здоров`я підозрюваного; та доходить до переконання, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Отже, за наведених вище обставин, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки застосування такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 29 травня

2026 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов?язків,

визначених КПК України, визначити заставу в розмірі в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/7290/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2026.

Роз?яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов?язки, передбачені частиною п?ятою статті 194 КПК У країни:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця

роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Термін дії обов?язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 29 травня 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув?язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1