Ухвала суду № 135839538, 09.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2601/26 2/335/1952/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

13.03.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Ухвалою судді від 18.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України. На виконання вимог ухвали позивачу необхідно було надати суду оновлену позовну заяву яка відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або клопотання позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

08.04.2026 року позивачем ОСОБА_1 подано оновлену позовну заяву до Комунального некомерційного підприємства « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Вивчивши оновлену позовну заяву суддя дійшов наступного висновку.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 ЦПК України.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем за подання даної позовної заяви не сплачено судовий збір, з позовної заяви вбачається, що позивачем в позові заявлено вимоги: - про поновлення на посаді; -зобов`язання внести зміни до трудової книжки, - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 41538 грн. 52 коп., - про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У п.п. 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що: «виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника».

Тобто, позивач не звільняється від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Відповідно до пп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому, позивачем має бути сплачено судовий збір за заявлені майнові вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Суму судового збору слід сплачувати за такими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві майнові вимоги та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,185,258-261,353, 354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства « Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В.Воробйов