Рішення № 135839478, 21.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/381/26

Провадження № 2/317/597/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

за участі секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ТОВ «Споживчий Центр» (далі «Позивач») до ОСОБА_1 (далі «Відповідачка») про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

15 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15.12.2024-100001905. Цим договором позивач надав відповідачці кредит на суму 6 500 гривень на визначений строк та узгоджено процентну ставку за позикою. В цей же день відповідачці були надані кошти.

Станом на день подання позову відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 12 187,34 гривень, з яких:

3 944,20 гривень заборгованість за кредитом;

4 993,14 гривень заборгованість з процентів за користування кредитом;

3 250,00 гривень заборгованість за неустойкою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка подала до суду заяву, в якій просила суд не стягувати з неї неустойку та провести розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до умов кредитного договору № 15.12.2024-100001905 від 15 грудня 2024 року ТОВ «Споживчий Центр» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 6 500 гривень строком на 126 днів. Узгоджено процентну ставку та розмір одноразової комісії за надання кредиту. Вказаний договір підписано в електронній формі за допомогою ідентифікатора «Е973».

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, суд констатує, що сума основного боргу в розмірі 3 944,20 грн. підтверджена розрахунком, який проведено вірно, та відповідачкою не спростовується.

Окрім суми основного боргу позивачем за договором від 15.12.2024 заявлені вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 4 993 гривні 14 копійок.

Суд зазначає, що сторони договору визначили розмір та порядок нарахування процентів 1 % на день (п. 6 Договору), що нараховуються протягом всього строку кредитування кредитування (126 днів).

Заявлена в позові до стягнення сума процентів (4 993,14 грн.) розрахована арифметично вірно, що підтверджено відповідним розрахунком, та відповідачкою не спростовувалась.

Крім того, за цим договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 3 250,00 грн.

В той же час, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану.

У відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки неустойки задоволенню не підлягають.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ЄДРПОУ: 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 15.12.2024-100001905 від 15.12.2024 в розмірі 8 937 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 34 копійки, яка складається з основного боргу за договором в розмірі 3 944 (три тисячі дев`ятсот сорок чотири) гривні 20 копійок та процентів в розмірі 4 993 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 14 копійок.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1 952 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 42 копійки судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Нікітін