Постанова № 135839474, 14.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/271/26

Провадження № 3/317/221/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ та ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, військової частини НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2026 року о 22 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Центральній, 1 в с. Новоолександрівка, Запорізького району Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Alcotest Drager 6820 прилад № 0299». Результат тесту позитивний - 1,61 ‰, тест № 4146, з результатом тесту водій згоден. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджено, тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні від 12.02.2026 р. правопорушник ОСОБА_1 надав пояснення за якими відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема зазначив, що 01.01.2026 р. він керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_3 , де на блок-посту, у вечірній час, його було зупинено поліцейськими, якими у зв`язку з обґрунтованої підозрою він перебував в стані алкогольного сп`яніння, було запропоновано пройти на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічного засобу «Драгер», на що він погодився і пройшов тест, який виявився позитивним.

Після надання ОСОБА_1 пояснень, суддею було роз`яснено наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема накладення стягнення, яке передбачено санкцією вказаною статті, на що останній виявив бажання скористатись послугою адвоката, про що подав відповідну заяву з проханням перенести судове засідання (а.с.24).

Суд, з метою забезпечення права особи на захист задовольнив клопотання ОСОБА_1 та відклав розгляд протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Карачуна І.О., яким в інтересах ОСОБА_1 , 05.03.2026 р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» 05.03.2026 р. на електронну адресу суду надіслано письмові пояснення по суті складеного відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу, в тому числі послався на недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою, що виключає провадження у справі, які підтримані ним в судовому засіданні. Обґрунтовуючи свою позицію адвокатом зазначено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, і інспекторами патрульної поліції було допущено ряд порушень прав ОСОБА_1 , зокрема: безпідставна зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 та безпідставна повна перевірка водія, яка була оскаржена ОСОБА_1 , не роз`яснення ОСОБА_1 працівниками поліції його прав. Крім того, ОСОБА_1 висловив бажання скористатись правовою допомогою, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Також послався на те, що порядок дій працівників поліції з приводу виявлення у водія ознак сп`яніння, не відповідає затвердженому та визначену Інструкцією Порядку, оскільки прибор Драгер, на якому проводилось обстеження ОСОБА_1 був привезений невідомо звідки, не надано паспорт та не показано відмітку про повірку (чинність дії) прибору. Трубочки до приладу та їх стан теж викликає великі сумніви, щодо їх стерильності та першого використання. Окрім того, адвокат послався не те, що на відеозапису, долученому до справи, вбачається що будь-яких ознак перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не виявлено, а також відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у зв`язку не наданням направлення на огляд водія ТЗ ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, що також доводить порушення прав ОСОБА_1 при визначенні вини.

В судовому засіданні від 19.03.2026 р. клопотання адвоката Карачуна І.О. в частині витребування свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікату налаштування (калібрування) засобу вимірювальної техніки «Alkotest Drager 6820 № ARHJ-0299», за допомогою якого 01.01.2026 р. гр. ОСОБА_1 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, було задоволено.

19.03.2026 р. на адресу суду надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з електронним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 612747, згідно якого: 12.03.2026 р. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2103» номерний знак НОМЕР_4 , по вул. Миру, 240, в с-щі Балабине, Запорізького району Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Alcotest Drager 6810 прилад № 0681». Результат тесту позитивний - 1,04 ‰, тест № 2912, з результатом тесту водій згоден. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджено, тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

08.04.2026 р. на адресу суду надіслано витребувану судом інформацію стосовно вимірювальної техніки «Alkotest Drager 6820 № ARHJ-0299», за допомогою якого 01.01.2026 р. гр. ОСОБА_1 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, яку було долучено до матеріалів справи (а.с.37-42, т.1).

В судове засідання, призначене на 14.04.2026 р. правопорушник ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною, при цьому достовірно знаючи, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду із зазначенням дати та часу його розгляду. При цьому про розгляд судом протоколу складеного відносно нього, останнього було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.30,43-т.1, а.с.16,17-т.2).

Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту останнього з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєні правопорушення.

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про розгляд справи, а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Карачуна І.О., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим останній і скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

В судове засідання, яке було призначено на 14.04.2026 р., адвокат Карачун І.О., яким було заявлено клопотання про проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції, не був присутнім через технічну неможливість адвоката безпосередньо приймати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що підтверджується відповідною довідкою.

При цьому слід зауважити, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, за таких підстав суд не знаходить підстав для визнання поважності причин неявки в судове засідання представника особи, яка притягається до відповідальності.

У цьому контексті, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (справа №3236/03 від 03.04.2008), у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності правопорушника чи його представника, суд не вбачає.

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, і зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника.

Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, пояснення адвоката, що викладені ним у поданому клопотанні, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім наданих пояснень ОСОБА_1 його провина у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях підтверджується дослідженими судом доказами:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556887 від 01.01.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1-т.1);

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612747 від 12.03.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1-т.1);

Данні протоколи відповідають вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складені уповноваженими особами, в яких належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- результатом тесту № 4146 приладу «Alcotest Drager 6820 ARНJ-0299», відповідно до якого за результатами проведеного ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,61 ‰. ОСОБА_1 з результатом тесту згоден (а.с.3-т.1);

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6820 ARНJ-0299», у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно підпису особи, якій проведено огляд, останнім власноруч зазначено, що він з результатом тесту згоден (а.с.4-т.1);

- результатом тесту № 2912 приладу «Alcotest Drager 6810 ARBL-0681», відповідно до якого за результатами проведеного ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,04 ‰. ОСОБА_1 з результатом тесту згоден (а.с.3-т.2);

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6810 ARBL-0681», у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Згідно підпису особи, якій проведено огляд, останнім власноруч зазначено, що він з результатом тесту згоден (а.с.4-т.2);

- довідкою відділу адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП не притягувався. Згідно бази даних «ГСЦ - посвідчення водія» ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_4 від 16.07.2008 р. (а.с.5-т.1, а.с.2-т.2);

- рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області, в якому викладені фактичні обставини вчиненого 01.01.2026 р. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено про те, що 01.01.2026 під час несення служби на БП З-07, розташованому по вул. Центральній, 1 в с. Новоолександрівка, Запорізького району Запорізької області, о 22 год. 35 год. було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Transporter» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 . Під час спілкування з водієм, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», на що водій погодився. Результат тесту № 4146 позитивний - 1,61 ‰. З результатом тесту водій згоден. На водія ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1 № 556887, посвідчення водія вилучено та видано тимчасовий дозвіл № НОМЕР_5 . Водія від керування транспортним засобом було відсторонено, про повторність попереджено (а.с.6-т.1);

- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень (а.с.7-8,т.1);

- свідоцтвом про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікатом налаштування (калібрування) алкотестера (а.с.5,6-т.2);

- свідоцтвом про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікатом налаштування (калібрування) алкотестера, які були витребувані судом за клопотанням адвоката (а.с.39-42,т.1);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР від 12.03.2026 р. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з підозрою, що особа перебуває в стані сп`яніння та виявленням ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, відповідно до якого ОСОБА_1 огляд не проводився у зв`язку з проведенням огляду за допомогою «Alcotest Drager 6810 ARBL-0681», результат огляду позитивний - 1,04 ‰ (а.с.7-т.2);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6814664 від 12.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. ( а.с.8-т.2);

- фотокопією паспорта ОСОБА_1 (а.с.9-т.2);

- фотокопією посвідчення водія з додатку «Дія» та фотокопіє військового квитка (а.с.10-т.2);

- фотокопією транспортного засобу (а.с.11-т.2);

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого 01.01.2026 р. ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння та проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,61 ‰. ОСОБА_1 з результатом тесту згоден (а.с.9-т.1);

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого 12.03.2026 р. ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння та проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, тест позитивний - 1,04 ‰. ОСОБА_1 з результатом тесту згоден (а.с.13-т.2).

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає необхідним об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/271/26 (провадження №3/317/221/2026), № 317/1563/26 (провадження № 3/317/634/2026), присвоїти справі №317/271/26 (провадження №3/317/221/2026).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із п.2.9А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.

За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок).

Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд зазначає, що суб`єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Факт керування ОСОБА_1 транспортними засобами підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме він керував даним транспортними засобами.

Посилання адвоката у клопотанні про закриття провадження у справі на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки прибор Драгер, на якому проводилось обстеження ОСОБА_1 був привезений невідомо звідки, не надано паспорт та не показано відмітку про повірку (чинність дії) прибору, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.п. 6, 7 р. І Інструкції № 1452/732, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Положеннями п. 7 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰. алкоголю в крові.

З долученої до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів роздруківки тесту випливає, що тестування здійснено приладом «ALCOTEST 6820», № приладу ARHJ-0299. Результат тесту склав 1,61 ‰. Роздруківка містить посилання на останнє калібрування приладу 29.10.2025 (а.с.3-т.1).

Згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами Національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Крім того, нормами частини 2 статті 8 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Згідно витребуваної судом інформації щодо повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, щодо відомостей про сервіс, градування та державну повірку, датою здійснення останньої державної повірки є 29.10.2025 р., датою наступних обов`язкових градування та державної повірки є 29.10.2026 р., за таких підстав огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою засобу вимірювальної техніки «ALCOTEST 6820», № приладу ARHJ-0299, з дотриманням правил застосування такого засобу, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Посилання адвоката у клопотанні на неправомірність зупинки транспортного засобу, є безпідставними, оскільки незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Окрім того, відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Суд не приймає до уваги посилання адвоката не те, що на відеозапису, долученому до справи, вбачається що будь-яких ознак перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не виявлено, а також відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у зв`язку не наданням направлення на огляд водія ТЗ ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, оскільки в даному випадку факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння спростовуються як відеозаписом, долученим до матеріалів справи, так і поясненнями самого правопорушника наданими в суді.

Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 після проведеного йому 01.01.2026 р. огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820 ARНJ-0299» погодився з результатом тесту, своїм правом на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не скористався.

За таких обставин, в суду не викликає сумніву достовірність встановлення поліцейськими факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, який визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, за що він має понести адміністративну відповідальність.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Також, судом враховується той факт, що ОСОБА_1 після вчинення ним 01.01.2026 р. адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, через два місці після вчинення правопорушення, знову вчиняє аналогічне правопорушення, що характеризує ОСОБА_1 , як особу схильну до вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин, беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоєно декілька адміністративних правопорушень, його слід визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень й на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП України стягнення необхідно визначити в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковані правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік. В матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 16.07.2008 р. (а.с.5-т.1, а.с.2-т.2).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/271/26 (провадження №3/317/221/2026), № 317/1563/26 (провадження № 3/317/634/2026), присвоїти справі №317/271/26 (провадження №3/317/221/2026).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка