Постанова № 135838984, 17.04.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/265/26

Провадження №3/472/140/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокус-ще Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №134 від 16 березня 2026 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №134 від 16.03.2026 року, який складений заступником начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Мірошниченко І.В. при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосівський елеватор» головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП від 07 грудня 1984 року №8073 Х, зі змінами та доповненнями, а саме: завищено витрати та податковий кредит з ПДФ по операціям з ТОВ СП «Нібулон», здійснення яких перевіркою не встановлено, чим порушено п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.198.1 п.198.3 ст. 198, п.200.1,п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2116666 грн., завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1215988 грн., завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітно (податкового) періоду на загальну суму загальну суму за вересень 2025 року на суму 2595049 грн. по акту від 16.03.2026 № 3326/14-29-07-01/00955012.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність за наявними в справі матеріалами. Також надала письмові пояснення в яких просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного. Всі первинні документи по рахункам ТОВ «Колосівський елеватор» з зазначеними суб`єктами господарської діяльності надавались податковому органу в ході проведення перевірки, але безпідставно не були враховані ГУ ДПС у Миколаївській області. Крім того зазначила, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по дані справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. В той самий час, вважає, що посадовими особами податкового органу, якими складався протокол про адміністративне правопорушення, факти порушення нею порядку ведення податкового обліку жодними належними та допустимими доказами доведено не було, в матеріалах справи зазначені докази відсутні та до суду посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області не направлялись та не подавались. В свою чергу, ОСОБА_1 заперечує проти висновків, фактів викладених в Акті перевірки.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП до протоколу про адміністративні правопорушення долучено: протокол про адміністративне правопорушення №134 від 16.03.2026 р.; Акт №3326/14-29-07-01/00955012 від 16.03.2026 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Колосівський елеватор».

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого її адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 року (далі - Інструкція).

Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Також до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Між тим, протокол про адміністративне правопорушення №134 від 16 березня 2026 року не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення фактично продубльований висновок, до якого прийшли уповноважені особи під час здійснення позапланової виїзної документальної перевірки податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та який відображений в акті перевірки. Дата виявлення правопорушення та відомості щодо дати вчинення адміністративного правопорушення відсутні. Не встановлено та не зазначено посадові обов`язки ОСОБА_1 , як посадової особи головного бухгалтера ТОВ «Колосівський елеватор», невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Суд констатує той факт, що у протоколі відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма частини 1статті 163-1 КУпАПє бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Однак, посадові особи ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.

Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали адміністративного провадження, єдиними доказами, якими оперують представники ДПС є протокол про адміністративне правопорушення №87 від 17 лютого 2026 року та акт перевірки від 27.01.2026 року №1226/14-29-07-04/00955012.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог Податкового кодексу України та інших нормативних актів, а інші докази у справі відсутні.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1КУпАП.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 221, 251, 280, 283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський