Рішення № 135838106, 11.03.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 523/21894/25

Номер провадження по справі 2/387/208/26

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 19.11.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21277,80 грн за договором кредитної лінії №00-9793747 від 25.05.2024.

Свій позов ТОВ "ФК "Ейс" обґрунтовує тим, що 25.05.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-9793747. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у загальному розмірі 9900,00 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Ейс" 25.11.2024 укладено договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісії, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 21277,80 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом 28.01.2026 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20.01.2026. За клопотанням представника позивача судом витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію по платіжній картці 4441-11ХХ-ХХХХ-0188.

За наслідками судового засідання 20.01.2026 судом відкладено розгляд справи на 11.03.2026.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

З врахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`явила, виходячи з положень ч.8ст.178ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" зареєстроване як юридична особа 08.05.2019, види економічної діяльності, 64.99 надання інших фінансових послуг ( крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с.35).

Судом встановлено, що 25.05.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9793747 в електронній формі, за умовами кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 9000,00 грн. Цільове призначення кредиту : на споживчі цілі. Згідно п.1.3. договору строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 20.05.2025. Відповідно до п.1.4 договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 19.06.2024 та на кожний 25 день після цієї дати протягом строку кредитування. За змістом п.1.5, 1.5.1 договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії , зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Згідно з п.1.6 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає 900,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплати на умовах, визначених п.3.5 договору. Відповідно до п. 2.8 кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту:25.05.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 9000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом позичальника (а.с.25-29).

Додатк №1 до договору графік платежів, містить обчислення загальної вартості кредиту для клієнта у розмірі 57190,50 грн , з яких 9000,00 грн - сума кредиту за договором, 47290,00 грн - проценти за користування кредитом, 900,00 грн комісія, та паспорт споживчого кредиту, які також підписані відповідачем електронним підписом (а.с. 29,20-21).

Також позивачем надано довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 (а.с.19).

На підтвердження факту перерахування коштів позивачем надано: інформаційну довідку №1107/12 від 18.12.2024 ТОВ "Платежі Онлайн" як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті торговця через платіжні сервіси "Platon" було проведено успішні транзакції, а саме: дата та час проведення транзакції 25.05.2024 14:45, сума транзакції 9000,00 грн, маска картки клієнта НОМЕР_1 (а.с.15) .

Також з інформації АТ "УніверсалБанк" від 11.12.2025 №БТ/Е-21056 та виписки про рух коштів по картці від 10.12.2025 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , яка містить зарахування 25.05.2024 на суму 9000,00 грн.

Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ "Макс Кредит" за кредитним договором №00-9793747 ОСОБА_1 станом на 25.11.2024 має заборгованість у розмірі 21277,80 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 9000,00 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками 11377,80 грн, сума заборгованості за нарахованою комісією 900, 00 грн., штрафні санкції 3222,20 грн (а.с41-42).

25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс», укладено договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ «ФК «Ейс» за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржником (а.с.46-49).

Суду надано копію акту прийому-передачі реєстру боржників від 25.11.2024 за договором факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024; копію реєстру боржників, відповідно до яких фактор ТОВ «ФК «Ейс» отримав від клієнта ТОВ "Макс Кредит " право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9793747, на суму 21277,8 грн, з яких: 9900,00 грн. залишок по тілу кредиту, 11377,80 грн залишок по відсотках (а.с.44, 45).

Відповідно до копій платіжних інструкцій в національній валюті від 03.12.2024 №17, від ТОВ "ФК"Ейс" перерахувало ТОВ "Макс Кредит " кошти у сумі 1532950,83 грн. призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 (а.с.43).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9793747 від 25.05.204 наданої ТОВ «ФК «ЕЙС», ОСОБА_1 станом на 01.10.2025 має заборгованість у розмірі 21277,80 грн, що складається із простроченої заборгованості за тілом у розмірі 9900,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11377,80 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно дост.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За вимогами ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наведе дає підстави для висновку, що дійсно 25.05.2024 між відповідачем та ТОВ «Макс Кредит» в електронній формі укладено договір кредитної лінії №00-9793747, та відповідач був ознайомлений з усіма їх істотними умовами та прийняв їх.

Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору кредитної лінії.

Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, за розрахунком первісного кредитора ТОВ «Макс Кредит», за ним рахується заборгованість за договором кредитної лінії №00-9793747 від 25.05.2024, у загальному розмірі 21277,80 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 9000,00 грн, заборгованість за відсотками 11377,80 грн, заборгованість за комісією 900,00 грн.

Обгрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом, ТОВ "ФК "Ейс" посилається на набуття права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1080ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, перевіривши та з`ясувавши обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» права грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-9793747 від 25.05.2024 на підставі договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024.

За розрахунком позивача ТОВ «ФК «Ейс», на час звернення до суду, за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором кредитної лінії №00-9793747 від 25.05.2024, у загальному розмірі 21277,80 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 9900,00 грн, заборгованість за відсотками 11377,80 грн. Отже за розрахунком позивача заборгованість за тілом складається із суми заборгованості за тілом та комісією, а саме 9000,00 грн+900,00 грн =9900,00 грн.

Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.

Проте, з огляду на надані суду матеріали, суд вважає, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 900,00 грн, виходячи з такого.

Так, положеннями п.1.6 договору кредитної лінії №00-9793747 від 25.05.2024 кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає 900,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплати на умовах, визначених п.3.5 договору.

При цьому суд зважає на положення ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1статті 11Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті3та частини третьої статті509ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення кредитного договору, оскільки без надання кредиту договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту.

Відтак, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту слід відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови вказаного договору, не повернув отримані в борг грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 9000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 11377,80 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 4ст. 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги №20/0/8/25-01 від 20.08.2025 укладений між ТОВ "Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери»; додаткова угода №25770807161 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с.38-39, 37, 36, 32).

Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи, але вважає, що їх розмір не є пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.

Так, з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість та порядок судового провадження, суд переконаний, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними.

Оскільки рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, враховуючи недотримання співмірності витрат на правничу допомогу, суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до суми 4000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 3830,81 грн.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2319,94 грн .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 638, 1048, 1050,1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9793747 від 25.05.2024 в розмірі 20377 гривень 80 копійок (двадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 80 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 9000,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками 11377,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2319 гривень 94 копійки (дві тисячі триста дев`ятнадцять гривень 94 копійки) та витрати на правову допомогу у розмірі 3830 гривень 81 копійку (три тисячі вісімсот тридцять гривень 81 копійку).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (02090, місто Київ, вулиця Алматинська,8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО