Постанова № 135837013, 16.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/240/26

Провадження №: 3/336/1611/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Пустовіт В.О., за участі захисника адвоката Данильчука С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року о 15.27 годині водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував в районі буд. 92 по вул. Загорянська у с. Таврійське Запорізького району Запорізької області, та, маючи зовнішні ознаки перебування у стані алкогольного сп?яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився без повідомлення причин, про місце та час розгляду справи сповіщався в установленому порядку.

Захисник в судовому засіданні вказував, що матеріалами справи вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення не доведена, адже відмови від проходження огляду не зафіксовано, відеозапис є неповним, адже відсутній процес складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вручали направлення для проходження огляду, а про складений щодо нього протокол він не був обізнаний. Захисник посилався що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на місці зупинки, натомість вимагали проїхати до медичного закладу. Також захисник зауважив, що зупинка водія була здійснена без належних підстав, а відтак всі отримані в подальшому докази є недопустимими.

По суті заперечень захисник просив закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

При дослідженні наявних у справі доказів судом встановлено таке.

Відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції зупиняють автомобіль ВАЗ 2101, під керуванням ОСОБА_1 . Одразу, коли ОСОБА_1 вийшов з автомобілю, він запропонував працівникам поліції забрати автомобіль, бо автомобіль йому не потрібен. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, ОСОБА_1 вказує, що вживав, а документів при собі не має, водійського посвідчення не має. При цьому у ОСОБА_1 наявні очевидні ознаки перебування у стані алкогольного сп`яніння, такі як нечітка мова. Працівник поліції неодноразово запитує у ОСОБА_1 , чи буде останній проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Від прямої відповіді ОСОБА_1 ухиляється, пропонуючи віддати працівникам поліції автомобіль. На запитання працівника поліції, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд в медичному закладі, останній хитає головою. Працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, вказує, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, недопустимість доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд не погоджується з доводами захисника про те, що безпідставна, на думку захисника, зупинка автомобілю під керуванням ОСОБА_1 є підставою вважати недопустимими зібрані в подальшому докази.

Так, ані ОСОБА_1 , ані захисник не звертались із заявами щодо перевірки дій працівників поліції на предмет законності та наявності підстав для зупинки.

КУпАП не передбачає, що зібрані під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення докази є недопустимими внаслідок наявності в діях працівників поліції можливих порушень, які жодним чином не вплинули на права особи, яка притягається до відповідальності.

Отже не будь-яке порушення, допущене працівниками поліції при зупинці особи або складанні протоколу про адміністративне правопорушення, є підставою вважати, що зібрані докази є недопустимими, а лише такі порушення, які б могли суттєво вплинути на реалізацією такою особою своїх прав.

При розгляді справи судом ОСОБА_1 було забезпечено можливість реалізувати передбачені КУпАП права за участі захисника.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а він від цього не відмовлявся, не відповідають дійсності.

Так, відеозаписом підтверджено, що працівник поліції щонайменше двічі висловлює чітку пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, ан що ОСОБА_1 відповідає пропозицією віддати автомобіль, що очевидно не може бути сприйнято як згода на проходження огляду. Далі працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, а ОСОБА_1 відмовляється характерним жестом похитує головою в різні сторони. При цьому після роз`яснення працівником поліції наслідків відмови від проходження огляду та повідомлення про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не висловлює будь-яких заперечень та не вказує, що він згоден пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі.

На думку суду, ігнорування особою запитань працівників поліції, ненадання чіткої відповіді, ухилення від відповіді у сукупності з подальшою відсутністю заперечень щодо складання протоколу, є наочною та зрозумілою демонстрацією водієм свого небажання проходити такий огляд.

Суд також не погоджується, що відсутність фіксування процесу складанні протоколу про адміністративне правопорушення є підставою вважати його незаконним, адже у протоколі про адміністративне правопорушення лише фіксуються певні обставини, які встановлені працівниками поліції, натомість розгляд справи здійснюється судом

ОСОБА_1 не був обмежений у праві ознайомитись із протоколом про адміністративне правопорушення як звернувшись до УПП в Запорізькій області, так і безпосередньо в суді, адже працівник поліції чітко повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже направлення на огляд водія транспортного засобу, якого водій фактично не проходив судом в якості доказу не оцінюється, адже протокол складений за відмову від проходження огляд на стан сп`яніння, тож фактично направлення не має інформації, яка б мала доказове значення по справі, а виключно підтверджує те, що працівником поліції водій направлявся на огляд до медичного закладу.

Складання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачено п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який вказує, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

В даному випадку в акті огляду зазначені зовнішні ознаки перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та вказано, що огляд за допомогою алкотестеру не проводився.

Щодо доводів про порушення проведення огляду ОСОБА_2 працівниками патрульної поліції за відсутності представників ВСП з огляду на положення ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Дійсно ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Водночас, немає жодних доказів того, що ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу виконував обов`язки військової служби.

ОСОБА_1 був вдягнутий у цивільний одяг, не мав при собі документів, зокрема військового квитка, не зміг назвати працівнику поліції військової частини, де він проходить службу, та посади, вказавши лише звання «солдат». Будь-яких заперечень щодо законності проведення огляду ОСОБА_1 працівникам поліції не висловлював.

Крім того, наявність у особи статусу військовослужбовця не звільняє його від обов`язку дотримуватись норм законодавства України та не виключає можливості проведення його огляду працівниками патрульної поліції, адже в даному випадку ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, одночасно мав і статус водія, тож підпадав під дію Правил дорожнього руху, зокрема під положення п. 2.5 ПДР, який зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 в даному випадку взагалі відмовився від проходження такого огляду, тож посилання на положення ст. 266-1 КУпАП є нерелевантними.

Яким чином відсутність працівників ВСП вплинуло чи могло вплинути на реалізацію ОСОБА_1 своїх прав захисник не вказав, обмежившись лише формальним твердження про обов`язковість їх участі.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 встановлений безперечний обов`язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Будучи водієм, ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Вказані висновки суд ґрунтує також і на наступних положеннях чинного законодавства.

Порядок проведення медичного огляду та проходження такого огляду особою визначені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до Порядку та Інструкції огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення доведена та кваліфікує дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред`явлення виконавчого документ «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року