Ухвала суду № 135836115, 31.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17693/26-к

пр. 1-кс-22109/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026100060000464 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України оголошується резолютивна частина ухвали, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000464, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу та, реалізуючи його, у невстановлений час, знаходячись у невстановленому місці, з невстановленого джерела, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав пістолет марки М57 калібру 7.62х25мм., та набої калібру 7.62х25мм у кількості 10 шт.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у невстановлений спосіб, та час переніс пістолет марки М57 калібру 7.62х25мм., та набої калібру 7.62х25мм у кількості 10 шт., до автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , де також незаконно, без передбаченого законом дозволу, залишив зберігати до 29.03.2026, чим порушив Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576.

29.03.2026 за адресою м. Київ бульвар Миколи Міхновського 35 працівниками ППОП №1 ГУНП у м. Києві які в складі ГШР «Резус-110» було зупинено автомобіль Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому в ході спілкування та поверхневого огляду вище вказаного автомобіля працівниками поліції було прийнято рішення викликати слідчо-оперативну групу Печерського УП ГУНП у м. Києві на місце події, так в подальшому в ході проведення обшуку автомобіля у задній частині, а саме у багажному відділенні було виявлено сумку чорного кольору, у якій знаходився пістолет марки М57 калібру 7.62х25мм., та набої калібру 7.62х25мм у кількості 10 шт, які були вилучені протоколом обшуку.

Вище вказаний пістолет відповідно до висновку експерта належить до категорії стрілецької вогнепальної нарізної зброї, є пістолетом М57 калібру 7.62х25мм, пістолет придатний для проведення з нього стрільби (пострілів), десять набоїв калібру 7.62х25 мм, належать до категорії бойових припасів до стрілецького нарізної вогнепальної зброї, а саме є пістолетними набоями з кулею зі свинцевим осердям калібру 7.62х25мм, набої до здійснення ними пострілів (стрільби) придатні.

Таким чином, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, а саме:, у зберіганні, придбанні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

29.03.2026 ОСОБА_5 о 06 год. 15 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29.03.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи дані обставини, сторона обвинувачення вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, сторона обвинувачення зазначає, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім цього, наразі є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади. Крім того, місце реєстрації підозрюваного перебуває за межами юрисдикції органу досудового розслідування, з метою дієвого контролю за належною процесуальною поведінкою доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також існує ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, відповідно підозрюваний ОСОБА_5 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв?язків, а тому, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку сторони обвинувачення, вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Посилаючись на зазначене, сторона обвинувачення просить слідчого суддю застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування на 60 діб.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно є необґрунтоване та не підкріплене належними доказами. Також, захисник звернув увагу, що підозрюваний не притягувався до кримінальної відподальності, що вказує на помилковість зазначення стороною обвинувачення інформації у клопотанні про судмість ОСОБА_5 .

Крім того, сторона захисту зазначила, що відсутні докази неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Відтак, посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків є непідтвердженими, оскільки відсутні докази їх вчинення. Зазначив, що підозрюваний має інвалідність та на його забезпечнні перебуває його матір, яка є інвалідом другої групи.

На питання слідчого судді підозрюваний зазначив, що проживає на пенсію по інвалідності, яка становить орієнтовно 9 - 10 тисяч гривень. Також повідомив, що проживає в квартирі матері ( АДРЕСА_1 ), яка нещодавно була придбана на гроші, отримані матір`ю від продажу квартири в м. Харкові. Матір проживає в м. Харкові в іншій належній їй квартирі, планує переїзджати до м. Києва.

Сторона захисту вважала, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є безпідставним та обтяжливим, оскільки підозра є необгрунтованою, відсутні докази вчинення кримінального правопорушення та відсутні докази, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з цим, сторона захисту вважає, що в разі того, якщо суд прийде до висновку про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, доцільним запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що підтримує позицію свого захисника та просив визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також, зазначив, що він проживає у АДРЕСА_2 , у квартирі, яка належить матері. Матір проживає у м. Харкові.

Зазначив, що у багажнику транспортного засобу були його речі, яким він користувався, однак не всі речі належать йому.

Крім цього, підозрюваний вказав, що мав з собою свою зброю, яка зареєстрована, а щодо вилученої зброї він не знає.

Таким чином, захисник в судовому засіданні додатково зазначив, що беручи до уваги позицію підозрюваного, є доцільним застосування застави відносно підозрюваного у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000464, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29.03.2026 ОСОБА_5 о 06 год. 15 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України /а.м. 93-95/.

29.03.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України /129-131/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: рапорті працівників ППОП №1 від 29.03.2026/а.м.12/; протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , від 29.03.2026/а.м.15-18/; протоколі обшуку від 29.03.2026/а.м. 29-55/; протоколі відеозапису від 29.03.2026 /а.м. 22-26/; висновку експертів щодо проведення балістичної експертизи /а.м. 65-82/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і , зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний не працює, не має міцних соціальних зв`язків за місцем постійного проживання, також відсутні інші обставини, які б на даній, початковій стадії провадження нівелювали ризик втечі.

Крім того, підозрюваний не обмежений у праві виїзду за кордон в тому числі під час воєнного стану, зокрема і на автомобілі «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 в лютому 2026 року /а. м. 140/.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним.

Також, посилання слідчого на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доцільними, оскільки при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Таким чином, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді такий ризик є актуальним, а тому обґрунтованим. Тим більше, одним із свідків в кримінальному провадженні є близький друг підозрюваного, власник автомобіля, в якому вилучено зброю - ОСОБА_8 , що актуалізує ризик впливу на свідка.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Доводи захисту про те, що на утриманні ОСОБА_5 перебуває його матір є необгрунтованими. Як зазначив сам підозрюваний в судовому засіданні, його доходами є пенсія по інвалідності, яка становить 9-10 тисяч гривень. Натомість він проживає в квартирі на АДРЕСА_2, що придбана нещодавно його матір`ю. Отже, доводи про те, що саме матір перебуває на його утриманні - вкрай непереконливі.

З врахуванням встановлення наявності обґрунтованої підозри та доведеності існування ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя враховуючи вік та стан здоров`я ОСОБА_5 , та те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочину, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 грн., здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдовує мету застосування запобіжного заходу та на думку суду немає надмірного характеру та відповідає принципам розумності і співмірності.

Так, підозрюваний проживає фактично в центрі міста Києва, користується транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , 2025 року випуску /а. м. 59-60/, є клієнтом фітнес клубу ОСОБА_9 . Отже, спосіб його життя очевидно свідчить, що застава у вказаному розмірі є для нього помірною.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з 29.03.2026 та до 27.05.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 29.05.2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1