Рішення № 135835275, 17.04.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Єдиний унікальний номер:694/3828/25

Номер провадження 2/704/350/26

17 квітня 2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: головуючої судді Москаленко І.В., за участю секретаря Рябошапки Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін в залі суду міста Тального цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування посилаючись на те, що відповідачем не відшкодовано кошти в сумі 20079 грн. 11 коп., сплачені позивачем в якості страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Враховуючи приписи ч.4 ст.223 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача на розгляд справи за відсутності відповідача (заочний розгляд), суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Оголосивши заяву представника позивача, вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що 08.08.2024 року о 20 год.11 хв. в м.Тальне на перехресті вулиці Гайдамацької та провулку Благовісного сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Наслідки ДТП учасники оформили у вигляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, зі змісту якої вбачається, що особою, винною у скоєнні ДТП є водій транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 (а.с.4).

Транспортний засіб «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №0146693а4п від 07.03.2024 на момент ДТП був застрахований в ПАТ «СК «АРКС» (а.с.5-14)

В результаті даної ДТП власнику транспортного засобу Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 було завдано матеріального збитку в сумі 33758 грн. 24 коп., що підтверджується копією ремонтної калькуляції №1.003.24.0 від 28.08.2024 року (а.с. 21-23).

08.08.2024 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про подію на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с.16).

Згідно страхового акту №ARX4216096 від 30.08.2024 року сторони дійшли згоди, що загальний розмір страхового відшкодування, становить 33758 грн. 23 коп.(а.с.24)

За вказаною ДТП, яка є страховим випадком, відповідно до складеного страхового акту №ARX4216096 позивач сплатив потерпілому страхове відшкодування в сумі 33758 грн. 23 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №1081751 від 30.08.2024 року (а.с.27).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР №003998928 ( а.с.29).

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР №003998928 доданого до матеріалів справи ліміт за шкоду, завдану майну 160000 грн.

ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13679 грн.12 коп. на користь ПАТ «СК «АРКС», що підтверджується платіжною інструкцією №20903 від 30.10.2024 року (а.с.28).

Проте, позивачем не зазначено підстав ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату тільки 13679 грн.12 коп. страхового відшкодування, не надано доказів звернення до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про виплату всієї суми заборгованості, тоді як на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР №003998928 з вказаним лімітом за шкоду майну 160000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься у ст.108 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Суд бере до уваги підхід, який було застосовано Верховним Судом в даній категорії справ, а саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Застосована в даному випадку ст. 27 Закону України «Про страхування» (№ 85/96-ВР), який втратив чинність 01.01.2024 року, є змістовною відповідає нормам викладеним в ст. 108 Закону України «Про страхування» (№ 1909-IX), який введений в дію з 01.01.2024 року.

Отже, відносини між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування».

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.

Таким чином, до ПАТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги на підставі ст.993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» - в порядку суброгації.

При вирішені даного спору суд застосовує положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який був чинний на день та час спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У зв`язку із цим, судом має бути встановлено, який же максимальний розмір відшкодування шкоди був на момент ДТП, тобто у 2024 році.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 гривень на одного потерпілого (пункт 9.2 статті 9 Закону № 1961-ІV).

Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.(п.9.5. Закону № 1961-ІV).

Розмір страхових виплат переглядався згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 538 від 09.04.2019 року страхові суми за внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у розмірі:

- за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 320 тис. грн. на одного потерпілого;

- за шкоду, заподіяну майну потерпілих 160 тис. грн. на одного потерпілого.

Отже, максимальний розмір відшкодування майнової шкоди у 2024 році був визначений у сумі 160 000 грн. на одного потерпілого.

Аналогічна сума зазначена і в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР №003998928 доданого до матеріалів справи - «ліміт за шкоду, завдану майну 160000 грн.» (а с. 29).

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається у даному випадку, судом не було встановлено факту того, що має місце недостатність страхового відшкодування через перевищення його лімітів.

При цьому, суд враховує наступну правову позицію ВС, яка неодноразово ним висловлювалась: Винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 369/11812/18 від 11.11.2020 року; № 753/10416/17 від 05.11.2020 року; № 299/3583/15-ц від 04.11.2020 року; № 755/7666/19 від 15.10.2020 року; № 131/709/18 від 30.09.2020 року; № 583/3159/18 від 23.07.2020 року; № 525/1592/18 від 14.07.2020 року; № 200/12295/17 від 30.06.2020 року; № 361/10096/14-ц від 17.06.2020 року; № 201/12712/16-ц від 20.05.2020 року; № 756/2632/17 від 22.04.2020 року; № 447/819/16-ц від 08.04.2020 року; № 643/2224/17 від 18.03.2020 року; № 761/2941/17 від 10.03.2020 року; № 450/446/16-ц від 04.03.2020 року; № 755/5374/18 від 21.02.2020 року; № 648/4308/16-ц від 17.02.2020 року; № 916/2554/17 від 17.01.2020 року.

Суд констатує, що дійсно існують підстави для невиплати певних сум страховою компанією, обов`язок по виплаті яких може покладатись на винуватця ДТП (як то франшиза чи коефіцієнт фізичного зносу).

Так, страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 911/286/20 від 21.12.2020 року. Вказаний висновок вказує, що потрібно віднімати при визначені меж відповідальності страхової та зазначає, що спеціальні норми Закону обмежують розмір шкоди (збитків) (як оціненої, так і фактичної), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Проте, в суду відсутні будь-які відомості щодо розміру франшизи за полісом серії АР №003998928 і позивачем такі відомості суду не надані.

Також суд відкидає можливість існування в даному випадку коефіцієнту фізичного зносу по постраждалому автомобілю виходячи із такого.

Як вбачається із копії договору добровільного страхування наземного транспорту №0146693а4п від 07.03.2024 та копії технічного паспорта на транспортний засіб, на момент ДТП вік транспортного засобу «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 становив 1 рік (а.с. 5-14).

В той же час, у п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначено, що Значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;7 років - для інших легкових КТЗ.

Не надано суду позивачем і будь-яких інших доказів, які б давали підстави припускати, що вимога щодо різниці між виплаченим страховим відшкодуванням, підлягає до сплати саме відповідачем, а не ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу №АР №003998928.

Згідно ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень… Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому всупереч принципу змагальності цивільного судочинства позивачем не надано достатніх та допустимих доказів, а також останній не просив суд про сприяння у витребуванні відповідних доказів на підтвердження того, що відповідач має обов`язок щодо виплати вказаних коштів (різниці між встановленим лімітом та виплаченим позивачу страховим відшкодуванням).

За таких обставин у справі, вимоги позивача є недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» код ЄДРПОУ 20474912, 04070, вул.Іллінська, 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Москаленко