Ухвала суду № 135834626, 14.04.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3165/26

Провадження № 2-н/331/278/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Вікритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

До Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника Сухиної Р.В. про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32025623) перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство, на підставі внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 26.11.2025 року № 908/3397/25 Господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною другою ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).

Таким чином, всі справи, в яких стороною є боржник, незалежно від того коли відкрито провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним законом, що регулює відносини пов`язані з процедурою банкрутства, тому у даному випадку суд керується вказаним законом, оскільки нормами ЦПК України не визначено порядку передачі справи судом першої інстанції за підсудністю до господарського суду.

Виходячи з вказаних вище правових норм, вказані у заяві вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства відповідним судом господарської юрисдикції.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

За наведених обставин, у видачі судового наказу слід відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право звернутися з даними вимогами в межах справи про банкрутство ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 165, 166, 186 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 в особі представника Сухиної Руслани Вікторівни про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Вікритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька