Рішення № 135834141, 20.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7118/25

провадження №: 2/398/925/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом зазначаючи, що починаючи з березня 2008 року вона почала проживати за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її самовільного, добросовісного і відкритого заволодіння вказаним будинком, судячи з його вигляду та стану, в ньому ніхто не проживав. Дім та двір були в занедбаному та захаращеному стані, замки на вхідних дверях були пошкоджені. Зі слів сусідів, власників будинку вони не бачили багато років. Таким чином, вона дійшла висновку, що будинок безхазяйний. Відомості про зареєстрованих за вказаною адресою осіб відсутні. Ймовірні власники нерухомості протягом періоду її проживання в будинку не з`являлися. Вона вжила усіх необхідних заходів щодо утримання та збереження нерухомого майна в придатному для проживання стані. Зробила ремонт крівлі, ремонт водопостачальної мережі та електричної проводки, встановила паркан, уклала договори про надання житлово-комунальних послуг та здійснює їх оплату. У вересні 2024 року провела заміну усіх вікон на металопластикові. Тобто з березня 2008 року добросовісно та безперервно володіє, відкрито користується вказаним нерухомим майном. Доглядає та утримує його у технічно належному стані, постійно робить ремонти, оплачує комунальні послуги. Посилаючись на ст. 344 ЦК України, просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про задоволення її позову в повному обсязі з підстав викладених в ньому (а.с.74, 77).

Представник відповідача Олександрійської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його присутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.75, 79).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена шляхом опублікування оголошення про виклик на сайті Судової влади, будь-яких пояснень, заяв не надходило (а.с.43, 55, 76).

Суд, на підставі ст.223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно інформаційної довідки №458313523 від 25.12.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про право власності та власника відсутні (а.с.41).

З архівної довідки №1128 від 26.12.2025 року вбачається, що право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 26.08.2003 року, виданого виконкомом Олександрійської міської ради на підставі рішення №619 від 14.08.2003 року та зареєстровано в ОМБТІ 28.08.2003 року за №7854/47 (а.с.43).

Згідно характеристики від 29.08.2025 року та Акта про склад сім`ї від 03.11.2025 року, складених головою квартального комітету №2, за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований ніхто. З 01.03.2008 року фактично проживають ОСОБА_1 , 1976 року народження, та ОСОБА_3 , 1994 року народження (а.с.8, 9).

Акта про склад сім`ї від 03.11.2025 року підписаний сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

За даними «Реєстру Олександрійської територіальної громади» станом на 23.10.2025 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про зареєстрованих осіб відсутні (а.с.19).

Позивачем надано суду відомості про оплату послуг за користування природним газом протягом 2025 року, за електропостачання за період з 2021 року по вересень 2025 року, та з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2022 року по серпень 2025 року (а.с.20-33).

При цьому, особовий рахунок за водопостачання та водовідведення оформлений саме на ОСОБА_2 (а.с.29).

Глава 23 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України визначає загальні положення про право власності

Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст.319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.321 ЦК України).

Згідно положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду, в своїй постанові від 14.05.2019 року №910/17274/17, аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю, вказала, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі N 755/16913/16-ц.

Позивачем надано суду відомості про оплату житлово-комунальних послуг, з яких вбачається, що особовий рахунок за водопостачання та водовідведення оформлений саме на ОСОБА_2 (а.с.29).

Отже, твердження позивача про те, що їй невідомо хто є власником нерухомості, не відповідають дійсності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач достовірно знаючи про належність іншій особі (а саме ОСОБА_2 ) права власності на спірне нерухоме майно до якого вона вселилась і яким вона користувалася без законних підстав, вона повинна була усвідомлювати неправомірність свого володіння таким майном, що свідчить про недобросовісність такого володіння, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76 82, 206, 223, 258, 259, 263 265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення складено та проголошено 20.04.2026 року.

Суддя: Л.І. Стручкова